Арво Пярт (, 11 вересня 1935, Пайде, Естонія) — сучасний естонський композитор.

Біографія

Народився в Пайде (), поблизу Таллінна 11 вересня 1935 року. В 1957 році закінчив Талліннську консерваторію по класу композиції у Г. Еллера (Heino Eller). До 1968 року працював звукорежисером Естонського радіо. З 1964 року Пярт вперше використовує в своїх творах техніку колажу. Приблизно в цей же час у його музиці проявляються релігійні мотиви. З міркувань цензурного порядку деякі з його творів виконувалися під вигаданими назвами.

У 1979 році Пярт емігрує з СРСР. Живе спочатку у Відні, де підписує договір з Universal Edition, а потім, завдяки стипендії DAAD, опиняється в Берліні, де живе і пише твори для клавішних інструментів, інструментальних складів, вокальну і хорову музику.

Перейшов з лютеранства у православ'я. У хрещенні — Арефа.

Твори

Для голосів та оркестру Наш сад («Meie aed»), кантата для дитячого хору і оркестру (1959/2003) Credo для фортепіано, хору і оркестру (1968) Te Deum для хору, струнного оркестру и магнітофонного запису (1984-5, ред. 1992) Берлінська меса, для хору і органу або струнного оркестру (1992) Літанія для солістів, хору і оркестру (1994) Як лань прагне [до водних потоків] (), для сопрано, хору і оркестру (1998)

Для голосу і ансамблю На ріках вавилонських (), для солістів або хору і органу або ансамблю (1976/1984) De profundis (Псалом 129) для хору, ударних та органу (1980) Страсті за Йоаном, для солістів, вокального ансамблю, хору та інструментального ансамблю (1982) Stabat Mater, для трьох солістів та струнного тріо (1985) Miserere (Псалом 50), для соліста, хору та ансамблю (1989) Дві колискові (Zwei Wiegenlieder), для двох жіночих голосів и фортепіано (2002)

Для хору (і органу) Силабічна меса (), для хору і органу (1977) Магніфікат, для хору (1989) Богородице Діво, радуйся, для хору (1990) Блаженства (, 1990; 2-га лат. редакція — 2001), для мішаного хору і органу Я виноградна лоза правдива (), для мішаного хору a cappella (1996) Трідіум (Triodion), для хору (1998) Мир тобі, Єрусалиме (), для жіночого хору (2002) Salve Regina, для мішаного хору та органу (2002) Da pacem Domine ( Дай миру Господи), для мішаного хору та солістів a cappella (2004) Гімн для оксфордського коледжу Св. Йоана (2005)

Оркестрові твори Некролог, для оркестру op.5 (1960) Симфонія № 1 «Поліфонічна», op.9 (1963) Perpetuum mobile, для оркестру op.10 (1963) Симфонія № 2 (1966) Симфонія № 3 (1971) Якби Бах розводив бджіл (), для фортепіано, духового квінтету, струнного оркестру і ударних (1976) Fratres для камерного ансамблю (1976 и пізніше, написано багато версій) Arbos для мідних духових та ударних (1977/1986) Cantus (пам’яті Бенджаміна Бріттена), для струнного оркестру та дзвона (1977) Симфонія № 4 «Лос-Анджелес» (2008) Для інструментів і оркестру Колаж на B-A-C-H (), для гобоя, струнного оркестру, клавесину і фортепіано (1964) Маленький концерт на B-A-C-H (), для труби, струнного оркестру, клавесину і фортепіано (1964) Pro et contra, концерт для віолончелі і оркестру (1966, для Мстислава Ростроповича) Tabula rasa, подвійний концерт для двох скрипок, струнного оркестру і підготовленого фортепіано (1977) Дозвольте... (), для скрипки, дзвона in Cis (ad lib.) і струнного оркестру (1995/1999) Lamentate. Данина поваги А.Капуру і його скульптурі Марсій, для фортепіано з оркестром (2002)

Музика до кінофільмів та мультфільмів

«З вечора до ранку» (1962, короткометражний) «Маленький моторолер» (1962, ляльковий мультфільм) «Так точно» (1963, ляльковий мультфільм) «Оператор Кипс у країні грибів» (1964, ляльковий мультфільм) «Останній сажотрус» (1964, ляльковий мультфільм) «Молочник із Мяекюла» (1965) «Кішки-мишки» (1965, ляльковий мультфільм) «Нові пригоди оператора Кипса» або «Оператор Кипс у ягідному лісі» (1965, ляльковий мультфільм) «За горами, за морями» (1967, ляльковий мультфільм) «Оператор Кипс на безлюдному острові» (1968, ляльковий мультфільм) «Оператор Кипс у царстві каміння» (1968, ляльковий мультфільм) «Атомік і ділки (Атомік у небезпеці)» (1970, мультфільм) «Хто? Що? Де?» (1970, мультфільм) «Атомік» (1971, мультфільм) «От так чемпіони!» (1971, ляльковий мультфільм) «М'ячики» (1972, ляльковий мультфільм) «Підводні друзі» (1973, ляльковий мультфільм) «Кольорові олівці» (1973, мультфільм) «Такі справи» (1973, мультфільм) «Джерело у лісі» (1973) «Де ростуть зірочки» (1974, мультфільм) «Сестриці» (1974, ляльковий мультфільм) «Кольорові сни» (1974) «Діаманти для диктатури пролетаріату» (1975) Фільм покаяння (1984) (фрагмент з «Tabula rasa») «Дізнання пілота Піркса» (1978) «Рай» () (2002) «Джеррі» () (2002, США) «Вигнання» (2007, реж. А. Звягінцев) «Ходорковський» (2011, документальний, Німеччина) «Маєток» (2019, Франція) та інші...

Звання та нагороди За свою творчість композитор удостоєний численних нагород і звань. Серед них звання почесного доктора Музичної академії Таллінна і університету Тарту, почесне членство Королівської шведської музичної академії, премія ТРІУМФ в Москві, премія Grammy в категорії «найкращий сучасний твір» за «Канон покаянен» для змішаного хору.

На честь композитора названо астероїд 4087 Пярт.

Має також нагороди: Орден Державного герба 1 ступеня Орден Державного герба 2 ступеня

Див. також Tintinnabuli

Примітки

Посилання

https://web.archive.org/web/20080121192627/http://www.soundways.boom.ru/Rus/FESTIVAL.htm