Чорномо́рськ (до 1927 року Бугове) — місто в Одеському районі Одеської області, відоме з XVIII ст. Адміністративний центр Чорноморської міської громади. Розташований у передмісті Одеси. Первісна, історична назва, пов'язана зі спільнотою козаків-чорноморців, — Бугові Хутори. Сучасна назва раніше була одною з неофіційних, народних назв Одеси, історичного Хаджи-бея, «столиці» Причорномор'я. Нині відомий як один з найбільших портів Українського господарства. Звідси ходять пороми на Варну та до Грузії, регулярні пасажирські морські рейси до Стамбула, в тій чи іншій мірі існує зв'язок з усім Причорномор'ям.
Географія
Місто Чорноморськ розташоване на південному березі Сухого лиману та на узбережжі Чорного моря. Відстань до облцентру становить 29 км і проходить автошляхом . Чорноморськ дуже компактний, більшість будівель — багатоповерхівки. Місто швидкими темпами розбудовується. Нещодавно йому було надано статус міста-курорту, що стало великим стимулом для розбудови та реконструкції рекреаційних зон.
Місто має чітке зонування території: промислові райони розміщені уздовж лиману, житлові райони — уздовж моря, між ними широка смуга зелених насаджень, площа яких становить 325 га. Уздовж південного берега лиману простягнулися десятки причалів Морського торговельного порту «Чорноморськ». Приморська зона міста добре впорядкована. У ній розміщені парк, пляж, водна станція. На узбережжі моря є численні бази відпочинку.
Найтепліший місяць року — липень, з середньомісячною температурою +21,9 °C, найхолодніший — січень — −1,1 °C. Упродовж року випадає 449 мм опадів, з яких найбільше — у липні (48 мм).
Назва
до 1927 — Бугове 1927—1952 — Іллічівське 1952—2016 — Іллічівськ від 2016 — Чорноморськ
Перейменування міста Місто Іллічівськ підлягало перейменуванню згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки»42 міста з радянськими назвами, які перейменують (карта) //fakty.ictv.ua.
Серед пропозицій щодо перейменування — повернення історичної назви — Бугове (Бугові Хутори), а також новітні назви, як-от Скіфополь чи Святослав. Натомість мер міста Валерій Хмельнюк запропонував визнати, що Іллічівськ названий не на честь Володимира Ілліча Леніна, а на честь біблійного пророка Іллі, і, в такий спосіб, фактично уникнути перейменування. Одним із запланованих заходів було призначено заміну пам'ятника Леніну на пам'ятник пророку Іллі. 3 вересня 2015 р. було проведено демонтаж статуї Леніна.
12 листопада 2015 року жителі міста на громадських слуханнях рекомендували міськраді звернутися до Верховної Ради з клопотанням про перейменування міста на Чорноморськ, за дану пропозицію проголосували 348 учасників із 385. Варіант «Іллічівськ» підтримали всього 26 осіб, також розглядалися варіанти Іллінськ, Пальміра, Порто-Франко, Приморськ, Святослав, Примор'я, Геліос, Миропіль, Портополій, Саус-Парк, Добромир, Скіфів, Портомаре, Миринськ, Берморія, Іллис, Сонцеморськ, Бугаз, Буговоморськ. 4 лютого 2016 Верховна Рада ухвалила постанову № 3854 про перейменування. Постанова набула чинності 18 лютого 2016 року.
Історія Хоча Чорноморськ і молоде місто, але територія, на якій розташоване місто, має свою багатовікову історію, про що в якійсь мірі нагадує і назва міста.
Найдавнішим відомим місцем облаштування людей на території Чорноморська є багатошарове поселення Старе Бугове, розташоване на березі моря.
До грудня 1791 року — дати анексії краю Російською імперією — Єдисан (Буго-Дністровське межиріччя) входив до складу руських і половецьких улусів (областей) Улусу Джучі (Ногайський улус), Великого Князівства Литовського, Польського Королівства, Кримського ханства, Османської імперії.
У 1790—1793 рр. землі міста до Північного Причорномор'я, самобутнього регіону у складі сучасного Українського господарства, де сформувалася локальна спільнота козаків-чорноморців, яка стала військовоутворюючою для Чорноморського Війська.
Наприкінці XVIII ст. та на початку XIX ст. після завоювання цієї території Російською імперією у Османської імперії тут почали селитися біженці з Туреччини — греки, албанці, молдовани, також німецькі колоністи та ін. Також в освоєнні краю брали участь переселенці з Гетьманщини і Речі Посполитої — українці (запорожці, задніпровці, волинці, галичани, поліщуки, литвини), поляки.
По морському узбережжю і по правому берегу Сухого лиману були розкидані так звані Бугові хутори. Їхнє походження пов'язане з конкретною історичною особою — бойовим офіцером, греком за національністю Андрієм Бугою, що володів тут орними землями та побудував на свої кошти у 1814 році першу будівлю церкви Успіння Божої Матері в Олександрівці. Жителі хуторів займалися переважно риболовлею.
У 1896 році на хуторі Бугове вже було 10 дворів, працювало кілька рибних заводів. А в околицях лиману поступово виникли землеробські господарства.
Після встановлення радянської влади, у 1927 році, хутір Бугове був перейменований в Іллічівський.Карта РККА L-36 (А), 1941 Через рік місцеві селяни організували тут кілька товариств зі спільної обробки землі.
У 1950 році було прийнято рішення про будівництво великого суднобудівного заводу. У серпні 1952 року селище, в якому проживало 3000 людей, було зарахо́ване до категорії селищ міського типу й отримало назву ІллічівськУказ Президії Верховної Ради Української РСР від 11 серпня 1952 р. «Про віднесення населеного пункту будівництва заводу № 490 Овідіопольського району Одеської області до категорії селищ міського типу»..
У 1957 році в Сухому лимані було розпочато будівництво торговельного порту, який було відкрито 5 серпня 1958 року.
У 1962 р. с. Червоне Іллічівської селищної Ради Одеської міськради виключено з облікових даних. Про зміни в адміністративно-територіальному поділі //
12 квітня 1973 р. Іллічівську надали статус міста обласного підпорядкування.Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 12.04.1973 р. «Про утворення нових районів Української РСР»
У 1987 р. до Іллічівська було приєднано с. Іллічівку.Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3576-XI від 16 лютого 1987 р. «Про розширення меж міста Іллічівська Одеської області »Подробная топографическая карта Одессы и окрестностей, 1977
9 липня 2003 року у межі міста Іллічівськ включили 1396,0 гектара земель, які знаходились у віданні Іллічівської міської ради, 99,37 гектара земель, які знаходились у віданні Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району і затвердили межі міста Іллічівська загальною площею 2124,37 гектара.
27 лютого 2022 року під час вторгнення в Україну ЗС РФ була здійснена невдала спроба висадити морський десант у районі містаЗСУ знищили російський десант поблизу Чорноморська — Генштаб.
Політика
Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у місті функціонували 23 окремі виборчі дільниці № 511014–511035, 511446.
Результати зареєстровано 43359 виборців, явка 57,28 %, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 45,40 %, за «Опозиційну платформу — За життя» — 23,25 %, за Партію Шарія — 7,01 %. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Сергій Колебошин (Слуга народу) — 35,79 %, за Василя Гуляєва (самовисування) — 32,43 %, за Сергія Червачова (самовисування) — 8,80 % .
Населення
Чисельність У 2025 році, чисельність міста орієнтовно складала 54 102 особи.
Національний склад Національний склад населення за даними перепису 2001 року: НаціональністьВідсотокукраїнці67,65 %росіяни27,42 %білоруси1,08 %болгари0,98 %молдовани0,90 %вірмени0,23 %поляки0,20 %грузини0,18 %гагаузи0,15 %євреї0,13 %інші/не вказали1,08 %
Мовний склад Рідна мова населення за даними перепису 2001 року: МоваЧисельність, осібВідсотокРосійська32 77060,57 %Українська20 68238,23 %Болгарська1390,25 %Румунська1130,21 %Білоруська990,18 %Вірменська690,13 %Гагаузька140,03 %Інші/Не вказали2160,40 %Разом54 102100 % Економіка
Головним підприємством міста є Морський торговельний порт «Чорноморськ» — один з «наймолодших» на Чорному морі. Будувався в радянський час із кінця 1950-х (закінчений у 1960-х) років, в основному для морського товарообігу з сусідніми країнами.
Має залізничні та автомобільні підходи, пов'язані з магістралями країни. Діють міжнародні поромні переправи Чорноморськ — Варна (Болгарія), Чорноморськ — Поті та Чорноморськ — Батумі (Грузія), Чорноморськ — Стамбул, Чорноморськ — Деріндже. У порту розташований міжнародний транспортний проєкт з обробки регулярного контейнерного потягу «Вікінг» за маршрутом Чорноморськ — Київ — Мінськ — Вільнюс — Клайпеда і в зворотному напрямку.
Вантажно-розвантажувальні комплекси порту, що складаються з 28 причалів загальною довжиною 5500 метрів, оснащені сучасним перевантажувальним устаткуванням, зокрема портальними кранами вантажністю від 5 до 40 тонн, тягачами, автомобільними кранами тощо.
До складу порту входить допоміжний флот, що включає буксири, плавучі крани вантажністю до 300 тонн, танкери-бункерувальники, плавучий зерноперевантажувач, лоцманські катери, нафтосміттєзбиральні та інші плавзасоби.
Порт має можливість перевантажувати за рік до 20 мільйонів тонн вантажів, основну частину яких становить різноманітна металопродукція, контейнери, автомобілі, тарно-штучні вантажі, важковагове обладнання, мінеральні добрива, зерно, рослинні олії, технічні рідини.
Освіта У місті діють два професійно-технічних училища ІПСЛ-15 і ІМКОНМУ-22, де навчаються понад 1500 учнів, українська гімназія, шість середніх шкіл I—III ступенів (3 україномовні) та одна середня школа I—II ступенів, в яких навчаються 10 000 учнів, Школа мистецтв, Будинок творчості учнів, дитячий екологічний центр, дитячо-юнацька спортивна школа, центр культури і мистецтв, а також ряд муніципальних і відомчих дошкільних установ.
Релігія
У місті діють громади ПЦУ, УПЦ МП, РКЦ та Церкви адвентистів сьомого дня.
Християнство Свято-Преображенська церква (УПЦ МП)
Церква святого Іллі (УГКЦ)
Костел Матері Божої Неустанної Допомоги (РКЦ)
Церква «Воскресіння» (Баптизм)
Церква адвентистів сьомого дня
Туризм
У місті швидко розвивається пляжний туризм. У місті велика увага приділяється дозвіллю та відпочинку. Пляжі, які простягнулися на 12 кілометрів уздовж моря, підтримуються в чистоті й порядку. Місто спроектоване компактно і зручно. Транспортні розв'язки з'єднують між собою торгові центри, місця відпочинку та житлові райони. Це сприяє притоку туристів у літній сезон, який триває з травня по жовтень. У цей період населення Чорноморська практично потроюється.
Пам'ятки міста
Музей образотворчих мистецтв імені Олександра Білого . Музейні працівники підготували до екстренного транспортування у випадку загрози російського вторгнення майже 2 тисячі порцелянових виробів, понад 100 художніх полотен і майже 200 одиниць графіки. Приморські сходи — мають 155 сходинок, що на 37 менше, ніж у однотипної пам'ятки Одеси. На верхній частині є площа з двома колонадами, сходи спускаються до міського пляжу.В Іллічівську «клонували» знамениті Потьомкінські сходиАрхитектурный ансамбль приморской лестницы в г. Черноморск (Ильичёвск) Чорноморський маяк; Пам'ятник засновнику Морського торговельного порту Чорноморськ — Олександру Євгеновичу Данченку.
Музика Незважаючи на невелику площу, Чорноморськ має дуже велику кількість музичних колективів, здебільшого андерґраундних напрямків. Серед усіх музичних груп і композиторів особливо привабливі в якісному плані Shedding Tears, Хроніка, Good Chemistry , Ziegelstein. Також у місті з 2000 року (дата неточна) транслюється передача Metal SpecialСайт творчого об'єднання Metal Special. Пізніше організатори цієї передачі успішно організували концерти для груп локальної сцени, які проводяться під назвою Metal Special Fest (MSF). Також у місті проводиться фестиваль Black Sea Metal.
Спорт
Завдяки приморським пляжам у Чорноморську велику популярність завоювали пляжні види спорту. У 2007 році з метою розвитку цих видів спорту була створена Асоціація пляжних видів спорту м. Чорноморська.