Джорджо Ферріні (, * 18 серпня 1939, Трієст — † 8 листопада 1976, Турин) — колишній італійський футболіст, півзахисник. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.
Як гравець насамперед відомий виступами за клуб «Торіно», а також національну збірну Італії.
Дворазовий володар Кубка Італії. У складі збірної — чемпіон Європи.
Клубна кар'єра Вихованець футбольної школи «Понціана» і молодіжних команд клубу «Торіно».
У дорослому футболі дебютував 1958 року виступами за команду клубу Серії C «Варезе».
1959 року повернувся до «Торіно», за який відіграв 16 сезонів. Більшість часу, проведеного у складі «Торіно», був основним гравцем команди. За цей час двічі виборював титул володаря Кубка Італії. Завершив професійну кар'єру футболіста у 1975 році.
Виступи за збірну
1962 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 7 років, провів у формі головної команди країни лише 7 матчів.
У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1962 року у Чилі. На цьому турнірі був однією з ключових дійових осіб сумнозвісного матчу групового етапу проти господарів, збірної Чилі, що увійшов в історію світового футболу як «битва в Сантьяго». Вже на 7-й хвилині матчу арбітр зустрічі Кен Астон ухвалив рішення про вилучення Ферріні з гри. Гравець з цим не погодився, і його вдалося вивести з поля лише за допомогою поліції. До завершення гри, багатої на взаємні грубощі і вияви неспортивної поведінки, поліція ще тричі була змушена виходити на поле для вгамування пристрастей. Італійці, що догравали матч удев'ятьох, програли з рахунком 0:2, що врешті-решт не дозволило їм подолати груповий етап змагання.
Був включений до складу збірної на домашньому для італійців чемпіонаті Європи 1968 року, де вони здобули титул континентальних чемпіонів. В рамках цього турніру взяв участь у півфінальному матчі та у першій фінальній грі (завершилася унічию і була проведена повторно).
Кар'єра тренера Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 1975 року, увійшовши до тренерського штабу клубу «Торіно». Наступного року передчасно пішов з життя у віці 37 років через аневризму.
Статистика виступів Статистика клубних виступів СезонКлубЧемпіонатЛігаІгорГолів1958–59 «Варезе»C34101959–60 «Торіно»B3831960–61A3221961–62A3231962–63A3421963–64A3271964–65A33101965–66A2811966–67A3321967–68A2841968–69A1821969–70A2241970–71A2101971–72A2321972–73A2901973–74A2301974–75A170Усього за кар'єру 477 52
Статистика виступів за збірну
Титули і досягнення Володар Кубка Італії (2): «Торіно»: 1967-68, 1970-71 Чемпіон Європи (1): 1968
Джерела Статистика виступів за збірну на сайті Федерації футболу Італії. Дані про гравця в «Енциклопедії футболу».