Дани́ло Братко́вський ( бл. 1642 — 15 листопада 1702) — громадський діяч, поет, борець за православ'я, підчаший венденський, оборонець прав українського населення на шляхетських сеймиках Київщини та Волині. Святий ПЦУ.
Життєпис Народився діяч на Волині у селі Свищів (нині — Вишневе) Дубенського району Рівненської області.
Братковський Данило належав до Луцького Хрестовоздвиженського православного братства.
Братковський — учасник і організатор ряду народних повстань на Правобережній Україні і в Галичині. Михайло Старицький вивів Братковського головним героєм драми «Остання ніч».
З 1700 р. підтримував зв'язки з Іваном Мазепою, учасник антипольського повстання під проводом Семена Палія.
У 1697 році видав у Кракові збірку віршів старопольською мовою «Світ, по частинах розглянутий» (), які мали сатиричне спрямування («Диспут убогого з паном», «Банкет на сеймику», «Рівність» та ін.). У 2004 році в Луцьку вона вперше була перевидана з паралельним перекладом на українську.
Заарештований коло Заслава за участь та керівництво в повстанні Палія. 15 листопада 1702 страчений у Луцьку за вироком польського військового суду (був зарубаний катом на майдані Ринок).
Вшанування
Топоніміка В місті Луцьк є вулиця Данила Братковського. 2025 року на ній розміщено стріткод — пам'ятну анотаційну дошку, присвячену діячеві.
Канонізація 27 червня 2013 року з нагоди 1025-ліття Хрещення Київської Руси-України Помісний Собор Української Православної Церкви Київського Патріархату канонізував і причислив до місцевошанованих святих Волинського краю Данила Братковського у лику Страстотерпець.
Дослідження життєпису та творчості Ситуація почала змінюватися на краще 2004 року, коли зусиллями волинських краєзнавців та народних депутатів України в Луцьку перевидано збірку віршів Данила Братковського «Світ, по частинах розглянутий». До складу цього видання також включено короткі дослідження В. Антоновича, М. Максимовича, В. Липинського та В. Доманицького — це практично всі наукові розвідки, присвячені діяльності Братковського, що побачили світ у ХІХ — ХХ ст. Крім того, були опубліковані статті сучасних українських науковців Олени Бірюліної, В. Пришляка, В. Шевчука та І. Ціборовської- Римарович. У них автори намагалися по-новому оцінити життєвий шлях та творчу спадщину цієї непересічної особистості, проте нових фактів про його життя і діяльність було виявлено небагато.
У Бельгії живуть нащадки Данила Братковського, які проявляють інтерес до свого предка. Зокрема, у 2017 році делегація бельгійських нащадків приїздила на Волинь, обговорили дослідження спадщини та переклад на французьку мову творів поета.
Джерела Братковський, Данило. Світ, по частинах розглянутий. Авт.-упоряд. О. А. Бірюліна. Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т л-ри ім. Т. Шевченка НАН України, Волин. краєзн. музей та ін. — Фототип. вид. — Луцьк, 2004. — 463 с. ISBN 966-8468-77-5 Бірюліна О. Волинський період життя Данила Братковського. — УНКІК6, 1993 р., с. 432.
Література НАРОДЖЕНІ УКРАЇНОЮ. Меморіальний альманах. У 2-х т. — К.:ЄВРОІМІДЖ, 2002. — Т.1. — С.260—261. Іван Корсак. МИСЛИВЦІ ЗА МАРЕВОМ. — К.:Ярославів Вал, 2014. — 272 с. Довбищенко М. Данило Братковський у суспільно-релігійному житті Волині останньої третини XVII—XVIII ст. // Дрогобицький краєзнавчий збірник / Ред. кол. Л. Тимошенко (голов. ред.), Л. Винар, Л. Войтович, Г. Гмітерек та ін. — Вип. XVII—XVIII. — Дрогобич: Коло, 2014 пісня на слова Братковського www.youtube.com/watch?v=pwq5MQLKcwQ
Примітки
Посилання Волинська голгофа Братковського (фільм 2006 року)