Інститут дослідження твердого тіла імені Макса Планка () — науково-дослідний інститут товариства Макса Планка, що займається дослідженнями складу, будови та властивостями твердого тіла. Інститут знаходиться у районі Штуттгарта — Бюснау.
Заснування Інститут заснований у 1969 році і знаходився спочатку свого заснування у центрі Штуттгарта на Heilbronner Straße. У 1975 році було збудовано нову будівлю інституту поряд з Інститутом дослідження металів імені Макса Планка на Heisenbergstrasse 1 у районі Штуттгарта — Бюснау. Інститут почав своє повноцінне функціонування з березня 1976 року. До найвідоміших співробітників інституту зараховують нобелівського лауреата з фізики 1976 року — Клауса фон Клітцінґа номінованого за відкриття Квантового ефекту Хола та Ганса Йоахімі Квайссера () — винахідника інфрачервоних світлодіодів. Лауреатами премії Ляйбніца були — Мартін Янсен (1990), Арндт Сімон (1990), Клаус Керн (2008), Бернгард Каймер (2011). Структура інституту Інститут дослідження твердого тіла імені Макса Планка складається із з восьми відділень, які займаються в основному трьома напрямками досліджень — хімія твердого тіла, фізика твердого тіла та теорія твердого тіла. Окрім цього у інституті є численні групи (лабораторії) обслуговування а також групи молодих науковців та групи партнерства. Кількість співробітників — бл. 350. Директори інституту Оле Крог Андерсен (Ole Krogh Andersen) Мартін Янсен (Martin Jansen) Бернгард Каймер (Bernhard Keimer) Клаус Керн (Klaus Kern) Клаус фон Клітцінґ (Klaus von Klitzing) Йоахім Маєр (Joachim Maier) Вальтер Метцнер (Walter Metzner)
Посилання Інститут дослідження твердого тіла імені Макса Планка