Аноні́мні Алкого́ліки — спільнота осіб, що обмінюються досвідом, силою та надією задля вирішення спільної проблеми та допомоги в одужанні від алкоголізму.
Єдиною вимогою для членства є бажання кинути пити.
Членство в АА не передбачає вступних або обов'язкових платежів;
Товариство утримується завдяки власним добровільним внескам.
АА не пов'язані з будь-якою сектою, релігією, політикою, організацією чи установою; не бажає брати участь в будь-яких суперечках, не підтримує і не виступає проти будь-яких справ.
Основна мета — залишатися тверезими й допомагати іншим алкоголікам досягти тверезості.
Преамбула АА Текст «Преамбули» змінювався безліч разів, але формулювання, прийняте Міжнародною Конференцією АА в 1951 році, найкраще висвітлює суть Анонімних Алкоголіків загалом.
Аноні́мні Алкого́ліки — це товариство чоловіків і жінок, які діляться один з одним своїм досвідом, силою і надією з метою вирішити їхню спільну проблему й допомогти іншим одужати від алкоголізму.
Єдиною вимогою для членства є бажання кинути пити. Членство в АА не передбачає вступних або обов'язкових платежів; товариство утримується завдяки нашим власним добровільним внескам.
АА не пов'язане з будь-якою сектою, релігією, політикою, організацією чи установою; не бажає брати участь в будь-яких суперечках, не підтримує і не виступає проти будь-яких справ.
Основна мета — залишатися тверезими й допомагати іншим алкоголікам досягти тверезості
Історія АА У 1840 році в місті Балтимор утворилося Вашингтонська Група (товариство). До його складу входили алкоголіки, що намагалися втілити ідеї взаємодопомоги. Це товариство було дуже активним в політичних і соціальних питаннях, тому через якийсь час до його складу почали входити люди, що не мали відношення до проблеми алкоголізму. Вашингтонське Товариство перестало вважатися групою взаємодопомоги, оскільки основна діяльність груп почала носити суспільний характер. Наприкінці XIX століття було створено «Спільноту ранніх християн», з якого згодом (початок XX століття) виділилася «Оксфордська група». Її основними завданнями було відродження християнських традицій.
Місцем заснування АА були Сполучені Штати. Ініціатором був біржовий маклер Білл В. (Вільям Гриффіт Вілсон). Другий співзасновник був доктор Боб (Роберт Холбрук Сміт - Dr. Robert Holbrook Smith). Його перший день безперервної тверезості 10 червня 1935 року вважається символічною датою народження цього руху.
Історія організації починається з того, як американець Білл Вілсон, який через п'янку в черговий раз потрапив до лікарні і пів року після того залишався тверезим. Відчуваючи спокусу напитися знову, він почав шукати п'яницю, який би потребував допомоги. Білл познайомився з доктором Бобом Смітом, теж алкоголіком. У них виникла ідея, що, спілкуючись один з одним, вони можуть протистояти недузі. Так зародилося товариство Анонімних Алкоголіків. З часом таке своєрідне спілкування почало все більше поширюватися. 10 червня 1935 року доктор Боб Сміт востаннє випив алкогольний напій (пляшку пива). В останні роки з'явилися нова затверджена публікація А.А.Всесвітньої служби з історії Товариства Анонімних Алкоголіків (США) книги «Вперед», яка має календар, і в ньому, за інформацією 435: «10 червня: останній запій доктора Боба». Дім др. Боба у м. Акрон —
Організаційно корені А. А. були в групах Оксфорда. Після від'єднання від них близько 1938 року, на той час, ще безіменну групу, учасники якої вирішили записати свої враження. У 1939 році Біл У. з друзями опублікував книгу «Анонімні Алкоголіки» і з її назви бере свою назву весь рух.
Цей досвід дозволив їм об'єднати інших алкоголіків, і в 1937 році група налічувала вже 40 учасників. У грудні 1938 був розроблений та сформований текст Програми «12 кроків». У 1940 році він створив перший офіс для обробки інформації. Публікація статей в пресі і прихильне ставлення багатьох лікарів, зроблені на початку 40-х років, сприяли швидкому зростанню чисельності руху.
Приступаючи до розповіді про виникнення Товариства АА, необхідно повернутися в 19-століття, коли в м Балтіморі в 1840 р з'явилося Вашингтонська Суспільство (Washingtonian Society). Першими його членами були лише алкоголіки, які намагалися здійснити ідеї взаємодопомоги.
У якийсь момент кількість його членів перевищила 100 тисяч осіб. Згодом члени Товариства стали займатися питаннями політичними і соціальними (вступили в активну боротьбу за знищення рабства). Так в їх рядах з'явилися політичні діячі, як алкоголіки, так і не алкоголіки.
Суспільство здійснило ряд заходів, що мали на меті змінити американські звичаї в області споживання алкоголю.
Незабаром після цього воно втратило здатність допомагати алкоголікам (їх досвід згодом був використаний Товариством АА, див. 10-у Традицію).
Історична довідка про виникнення Товариства АА У 90-х роках 19-го століття з ініціативи лютеранського пастора Франка Бухмана в Англії було організовано «Спільнота ранніх християн» з якого надалі відокремилася так звана Оксфордска група (1921 рік). Метою «Групи» було відродження християнських традицій і заповідей. Ця «Група» керувалася у своїй діяльності "Чотири Абсолюти" християнства.
Філософія "Чотирьох Абсолютів": - абсолютної чесності - по відношенню до себе та інших, чесності в словах, вчинках і думках;
- абсолютної готовності допомагати іншим;
- абсолютною чистоти (тіла, духу і намірів);
- абсолютної любови (до Бога і ближнього).
Досвід Оксфордської групи був використаний у допомозі алкоголікам протверезіти та взятий за основу у духовній програмі одужання з алкоголізму.
* 1932 рік. - Роланд Х., пройшовши річний курс терапії у знаменитого психіатра і психоаналітика Карла Юнга в Цюриху, заявив, що він досить добре вивчив себе самого і методи захисту від алкоголю. Проте, через невеликий проміжок часу він зірвався, після чого знову повернувся до доктора Юнгом, якому на цей раз вдалося переконати свого пацієнта, що йому ні коли не виграти сутичку з алкоголем, і, щоб одужати, необхідно глибоке духовне оновлення особистості. Усвідомлення свого безсилля підштовхнуло Роланда до вступу в «Оксфордську групу», що мала свій фінал в Нью-Йорку. Роланд Х. став допомагати, відповідно до Традиціями «Групи», іншим алкоголікам. Так він зустрівся ще з одним алкоголіком - Едвіном Т. з яким поділився думками про природу алкоголізму.
* 1934 року, листопад - Едвін Т. був знайомий з алкогольною проблемою свого шкільного друга Білла В., він не раз відвідував його будинку. Білл В. в цей час знаходився в «запої», проте він досить здивувався станом свого друга, якого вважав безнадійним п'яницею. Після бесіди з Едвіном Біл ще раз зважився спробувати лікуватися.
* 1934 року, грудень - Едвін неодноразово відвідує знаходиться на стаціонарному лікуванні Білла. Останній вже в 4-й раз з 1932 року проходив курс антиалкогольної терапії у доктора Сілкворта, якого називали «маленьким доктором люблячим п'яниць». Розповідаючи Біллу історію свого пияцтва, Едвін переконав його що для одужання необхідно визнати своє безсилля щодо алкоголю і що необхідно визнати СВОГО Бога, якого він назвав «Вищою Силою». Після цих бесід, вийшовши з клініки, Білл В. разом з дружиною Луїс вступив в «Оксфордську Групу».
* 1935 року, 11-12 травня - У ці дні Білл В. перебував у службовому відрядженні в м Акрон (штат Огайо). Відчувши себе погано, відчуваючи бажання напитися, він став шукати зустрічі з іншим алкоголіком. За допомогою місцевої «Оксфордської Групи» він зустрівся з Генрієтою Зейберлінг, знайомої доктора Боба. Доктор Боб був 11-го травня п'яний, проте погодився приділити 15 хвилин зустрічі з людиною, який назвався «членом« Оксфордської Групи «алкоголіком з Нью-Йорка, який потребує іншого алкоголіка«. Зустріч відбулася і тривала набагато більше запланованого часу, а саме з 17-ти до 24 годин. Це було побачення двох «безнадійних» алкоголіків - біржового маклера Білла В. (Вільям Гріффіт Вілсон, 1895-1971 рр.) І лікаря-хірурга Боба (Роберт Хальбрук Сміт, 1879-1950 рр.). Білл до цього пройшов через кілька наркологічних лікарень, а Боб був уже не в змозі проводити хірургічні операції.
* 1935 року, 10 червня - Це день виникнення Товариства АА. (Цього дня Боб останній раз в житті випив алкоголь)
Істотну роль у створенні Товариства зіграв згаданий вище друг Анонімних Алкоголіків д-р Вільям Д. Сілкворт. Істотний вплив на формування Програми Спільноти АА надали, крім «Оксфордської Групи«, погляди Карла Густава Юнга і філософа Вільяма Джеймса.
* 1937 року - У Спільноті, що налічувала 40 членів, була прийнята жінка. В цьому ж році Білл В. разом з групою однодумців з Нью-Йорка виходить зі складу «Оксфордської Групи» та організовує «Групу анонімних алкоголіків».
* 1938 року, травень - Білл В. починає роботу над текстом так званої «Великої Книги» Анонімних Алкоголіків (влітку були написані 2 перших розділи).
* 1938 року, жовтень - Товариство, що налічувало 60 осіб.
* 1938 року, грудень - Впорядкував текст «12 Кроків», що з'явився пропозицією для просування по шляху тверезості.
* 1939 року - у психіатричній лікарні Нью-Йорка виникла Перша група АА в лікувальному закладі. Спільнота налічувало 100 членів.
* 1939 року, травень - публікація так званої «Великої Книги». (Тривалий час точилися суперечки з приводу назви книги). Були пропозиції назвати книгу «100 чоловіків«, «Порожня чарка«, «Сухий шлях«, «Суха життя». Алкоголіки з м Акрон пропонували назву «З вірою в добро«, а алкоголіки з Нью-Йорка - «Анонімні Алкоголіки«. І оскільки в бібліотеці Конгресу США було вже 25 книг з назвою «З вірою в добро» і 12 книг «Дорога«, а книги «Анонімні Алкоголіки«, що не значилося, то залишилося остання назва.
* 1939 року, серпень - Д-р Боб разом з черницею Ігнація став здійснювати терапевтичну допомогу алкоголікам в госпіталі св.Фоми в м.Акрон (перший «детокс«). Група АА Середнього Заходу США виходять зі складу «Оксфордської Групи«.
* 1940 року, лютий - Організація в Нью-Йорку першого Бюро Світового обслуговування АА.
* 1940 року, березень -терапевтичне програма допомоги алкоголікам в госпіталі св. Фоми була офіційна визнана. Від кожного вступника на детоксикацію пацієнта була потрібна наявність наставника з АА, обов'язком якого було допомагати підопічному в його сімейних взаєминах, на роботі і з оточенням; пацієнт в присутності наставника повинен був позитивно відповісти на питання, чи дійсно він хоче кинути пити, а в разі негативної відповіді йому пропонувалося прийти наступного разу. Повторних парафій не було зареєстровано. Пропонована програма терапії була дуже інтенсивною і тривала 5 днів, протягом яких пацієнт виконував певні завдання.
* 1941 - У газеті »The Saturday Evening Post» з'явилася стаття про Анонімних Алкоголіків. Її автор, Джек Александер, сповістив американців про існування Товариства Анонімних Алкоголіків. Протягом року кількість членів АА збільшилася з 2-х до 8-ми тисяч чоловік.
* 1942 року - У Каліфорнії пройшов перші збори АА в тюрмі.
* 1943 року - З'явилася перша не американська група АА в Канаді (результат діяльності пастора Дж. Літтла).
...... Доповідь д-ра М. Тьєбоута на Конференції Американської психіатричної спільноти (Детройт) про терапевтичний механізм Програми АА (в січні 1944 року доповідь було опубліковано в журналі з психіатрії »The American Journal of Psychiatry«).
* 1944 року - Вийшов перший номер періодики АА - журнал »Grapevine«. З'явилася перша група АА в Австралії. На той час Спільнота АА налічувало 360 груп і понад 10 тисяч членів.
* 1946 року - Публікація в журналі "Grapevine» першої так званої розгорнутої форми «12 Традицій».
Поява першої групи АА в Європі (Дублін, Ірландія), а також перших груп в Мексиці та Південній Африці.
* 1948 року - Перша група АА в Японії. Головний лікар компанії «Кодак» д-р Джон Л. Норріс радить своїм пацієнтам відвідувати збори АА.
* 1950 року народження - I Міжнародний з'їзд Товариства АА (Клівленд) одностайно приймає «12 Традицій», як основу роботи груп АА.
Спільнота налічує 3527 груп і 96475 учасників. У листопаді вмирає доктор Боб.