«Со́нечко, Со́нечко» («Лети, лети, сонечко», «Бедрик-ведрик») — українська дитяча закличка або примовка, словесна гра. Різновид дитячого фольклору. Діти, знайшовши сонечко, семикрапкового жучка з червоними надкрилами, саджають його на долоню або палець і промовляють римований вислів. Гра має язичницьке походження.
Відома у багатьох народів. У Великій Британії і США поширений традиційний вірш Ladybird, Ladybird або Ladybug, Ladybug (уперше надрукований в Англії у 1744 році)I. Opie and P. Opie. The Oxford Dictionary of Nursery Rhymes (Oxford University Press, 1951, 2nd edn., 1997), p. 263., у Німеччині — Marienwürmchen, Росії — Божья коровка, полети на небо тощо.
Міфологія У давніх міфах «райська комаха» Coccinellidae була пов'язана з небесною сферою, від чого отримала назву «сонечко» або епітет «Божа» чи «Свята».
Назва дозволяє прояснити міфологічне значення жучка. Одне з поширених імен вказує на зв’язок із сонцем: , , («сонячний жук»), Sonnenkälbchen («сонячне телятко»). Походить від зовнішнього вигляду комахи з випуклими червоними або жовтими надкрилами. Тут проступає сюжет про небесне весілля, добре відомий у балтійській міфології. Сонечко літає до небесного бога, передає побажання, приносить дітей, попереджає про небезпеку, пророкує врожай тощо.
Інша назва пов’язана з мотивом викрадення корів божественного персонажа його супротивником: , , , , , або poulette à Dieu («курочка бога»), діалектн. або свята корівка. Найбільш ясно це засвідчує давньоіндійська назва сонечка indragopa («та, чий пастух Індра»), яка відсилає до міфологічного сюжету про божественних корів: повернення викрадених корів викликає запліднення природи дощем і сонцем.
За іншим міфом, на сонечко була перетворена дружина громовержця, яка його зрадила. Рятуючись, вона покинула дітей, але була покарана блискавкою. Тому на її обпалених крильцях з’явились чорні цяточки.
В англійській примовці Ladybird, ladybird, fly away home, your house is on fire, your children shall burn! («Сонечко, сонечко, лети додому, твоя хатка у вогні і всі дітки згорять») проявляється мотив дітей бога. Їх сім, як днів у тижні та цяток на спині сонечка. Громовержець, щоб визначити серед дітей своєї дружини свого сина, випробовує їх вогнем. Рятується лише молодший, сьомий, якому відповідає останній день тижня, відомий у європейських мовах як день Сонця (, ). (Звідси сувора заборона вбивати сонечко). У цьому міфі проступає ідея воскресіння. Сонечко пов'язане з переходом від старого до нового року. Так, бедрик — інша назва жучка, що зустрічається в ритуальних текстах, присвячених Щедрому вечорові (Щедрик-бедрик, дайте вареник). Варіант назви ведрик прояснює зв'язок сонечка з ясною погодою (ве́дро).
У латис. назві сонечка marite вгадується дружина громовержця Мара, яка з часом «християнізувалась» і перетворилась на Богоматір Марію (певною мірою дружина Бога). Пор. («божа Марія»), («жук Марії»), («птах богоматері»), lady-bug («жук богоматері»).
Марновірство Дитячі заклички — відгомін давніх магічних дій, пов'язаних із заклинанням доброї погоди, шлюбним ворожінням, запобігати небезпекам.
М. Номис наводить приклад дитячого ігрового ворожіння XIX століття, за допомогою якого передбачається погода:
Назви В Україні окрім загальнопоширених назв сонечко, бедрик і божа корівка, відомі також діалектні — сонічко, сонийко, бездрик, ведрик, сьвята коровка, божа мати, вербочка, катеринка, петрик (як і равлика), зозулька, рябенький веприк, бобруна, борушок, брушка, золота козулька, ковалик, бабочка, жучик (узагальнено для всіх жуків); жидоўка, відьмочка, ворожка, доля (у закличках-ворожіннях); чижик, сведрик-бедрик, чинчик-петрик, петрик-братик, сонечко-ронечко, дощ-погода та інші.Назви сонечка семикрапкового в західнополіських говірках pdf Для порівняння, у Німеччині зафіксовано 1500 регіональних назв бедрика.
Дитячі заклички Примовки та заклички про сонечко-жучка, які до недавнього часу втілювали вербальну магію дорослих, тепер мають особливу популярність серед маленьких дітей:
Полтавщина: Лети, лети, сонечко, на дідове полечко, на бабине зіллячко, на наше подвір'ячко! Херсонщина: Сонечко, сонечко, вийди на віконечко, там твої діточки медок п'ють, а тобі не дають
Бобруна, бобруна. Божая коруна, Розпустила крильця На всі штири бильця. Чи звідтам я, Чи звідтам візьму жінку?
Якщо в око щось потрапляло, то, очищуючи його, казали: Брушка-брушка, Векінь [викінь] запорушку, тфу-тфу! (тричі)
З оповідання Панаса Мирного «День на пастівнику»: Сонечко, сонечко! Виглянь у віконечко, Бо татари ідуть, Тебе заріжуть, Твоїх діток заберуть
Щедрівки Про бедрик або ведрик (сонечко) також згадується у деяких щедрівках:
Щедрик-бедрик, дайте вареник, Грудочку кашки, кілечко ковбаски. Ще того мало, дайте ще сала; Ще того трішки, дайте лепішки; Або дайте ковбасу, я додому понесу, А як дасте кишку, то з'їм в затишку! Винесіть книш, бо впустю в хату миш. Винесіть ковбасу, бо всю хату рознесу!
Щедрики-бедрики, дайте вареники, Мати казала, щоб дали сала, А батько сварився, щоб не забарився, Бо короткі свитки, то померзнуть литки
Щедрик-ведрик, дай вареник, Щедрик-ведрик, сивий веприк. Із колосочка — жита мисочка, Із сніпочка — ціла бочка. Мені — млинець, Грудочка кашки, пару яєць.
Примітки
Джерела М. Номис. Українські приказки, прислів'я і таке інше. серія: «Літпам'ятки України». — К.:Либідь», 1993. — С. 54. Джерела української етнопедагогіки: дитячий фольклор Лановик М. Б., Лановик З. Б. Українська усна народна творчість. Навчальний посібник. — К.: Знання-Прес, 2006.