Cryptoprocta spelea (Фоса велетенська) — вимерлий вид котовидих родини Фаланукові. Грандідьє (1902) описав велику форму Cryptoprocta ferox на основі субфосильного матеріалу, що належить до голоцену на Мадагаскарі й назвав цю форму spelea, що означає «печерний, порожнинний». Згодом існували різні думки щодо справедливості цього таксона. Гудман та ін. (2004) розглянули та проаналізували 159 субфосильних і 32 сучасних остеологічних зразків Cryptoprocta і прийшли до висновку, що це були дійсно два види, які існували на Мадагаскарі в недавньому геологічному минулому. Враховуючи розмір C. spelea, його масивні щелепи, великі зуби, він повинен був бути грізним хижаком і, звичайно, здатним взяти більшу здобич, ніж існуючий C. ferox. Досвід показує, що ці дві форми Cryptoprocta могли бути відокремлені досить добре в розмірі, щоб мати можливість співіснувати.Вебсайт МСОП За оцінками вага C. spelea була 17—20 кг.
Історія дослідження У 1902 році французький зоолог — Гійом Грандідьє описав викопні рештки м'ясоїдних з двох печер на Мадагаскарі, як більший "різновид" фоси, що є заральноприйнятим (C. ferox) і назвав її spelea, що означає "печерна". Г. Петі, пишучи в 1935 році, вважав spelea окремим видом тварини. Чарльз Ламбертон зробив порівняння викопних решток і живих Cryptoprocta в 1939 році і погодився з Петі у визнанні двох окремих видів, назвавши цей вид за зразком, знайденим в печері Анказоабо поблизу містечка Ітамполо — "печерним". Однак Ламбертон, очевидно, мав щонайбільше три скелети фоси, чого було недостатньо, щоб охопити діапазон варіацій цього виду, і деякі пізніші автори не розділяли C. spelea і C. ferox, як окремі види. Стівен Гудман та його колеги, використовуючи більші зразки, склали інший набір вимірювань Cryptoprocta, який був опублікований у статті 2004 року. Вони виявили, що деякі викопні Cryptoprocta виходять за межі діапазону варіацій сучасного C. ferox, і визначили їх, як представників C. spelea.
Вимирання Конкретна причина та час вимирання C. spelea невідомі. Гудман та ін. (2004) припустили, що C. spelea вимерла до 1400 року, тоді як у Червоному списку МСОП дата її вимирання вказано як до 1658 року.
Місцеві жителі Мадагаскару часто розрізняють дві форми фоси: більшу fosa mainty (або «чорну Cryptoprocta») та меншу fosa mena (або «червону Cryptoprocta»). Існують також деякі неофіційні записи про дуже великих живих фос, такі як нібито зафіксований випадок 2-метрової (6 футів 7 дюймів) фоси вагою 30 кг (66 фунтів), спійманої в Мурундаві в 1954 році. Гудман та його колеги припустили, що подальші дослідження можуть продемонструвати, що існує більше ніж один вид фоси, який досі живий.
C. spelea — єдиний вимерлий хижий ссавець, відомий на Мадагаскарі; до недавно вимерлих (нехижих) тварин Мадагаскару також належать великі лемури, епіорніси та малагасійські бегемоти. Вимирання C. spelea, ймовірно, змінило динаміку хижацтва на Мадагаскарі, оскільки більші наземні хребетні Мадагаскару відчули відсутність тиску з боку хижаків.
Джерела