Історія Русів чи Малої Росії () також відома під скороченою назвою Історія Русів () — історико-політичний трактат, написаний найімовірніше або наприкінці 18-го або на початку 19-го сторіччя російською мовою.
Трактат мав значний вплив на українських інтелектуалів 19-го сторіччя, іноді навіть згадувався як «найважливіша історична праця про Україну кінця XVIII/початку XIX ст.».Історія Русів // У трактаті описується розвиток України від найдавніших часів до 1769 року, однак більша частина трактату фокусується саме на описуванні історії козацької Запорозької Січі/Гетьманату.
Українською мовою Історію Русів переклали В'ячеслав Давиденко (1956) та Іван Драч (1991).
Видання Перша згадка про «Історію Русів» зустрічається в 1828 році, після знахідки рукопису в бібліотеці міста Грінева. Відтоді нелегальні копії рукопису поширювалися серед українських інтелектуалів того часу. Хоча для декого він був відомий і раніше. Зокрема, уривки з трактату дослівно цитує без посилання на саме джерело Петро Гулак-Артемовський у 1819 році в праці «Дещо про того Гараська».Дещо про того Гараська // Поетичні твори / Гулак-Артемовський П. П. — К.: Наукова думка. — 1984. — 608 с.
Однак окремим виданням рукопис трактату було видано лише у 1846 році у Москві Осипом Бодянським, спочатку в журнальному форматі у часописі Читання товариства історії та старовинностей російських (), а згодом також окремим виданням.
Переклади українською Історія русів / Пер з рос.: В'ячеслав Давиденко; редагування та вступна стаття; Олександр Оглоблин. Нью-Йорк: Вісник — ООЧСУ, 1956. — 346 с. (pdf, Ukrainica)
Історія русів / Пер з рос.: Іван Драч; передмова: Валерій Шевчук. Київ: Радянський письменник. 1991. — 318 с. — ISBN 5-333-01085-4. (передрук)Історія русів / Пер з рос.: Іван Драч; малюнки: О. Штанко; передмова: Валерій Шевчук. — Київ: Веселка, 2001. — 365 с. — ISBN 966-01-0193-7. — (Історична бібліотека для дітей «Золоті ворота»). (передрук) Історія русів / Пер з рос.: Іван Драч; малюнки: О. Штанко; передмова: Валерій Шевчук. — Київ: Веселка, 2003. — 2-ге вид. — 365 с. — ISBN 966-01-0212-7. — (Історична бібліотека для дітей «Золоті ворота»).
Структура та вміст Книга складається з трьох частин: Частина I складається з Розділів I — V. Описується історія України від першого гетьмана Лянцкоронського до гетьмана Богдана Хмельницького і походу польського короля Яна II Казимира в Україну; Частина II складається з Розділів I — V. Описується історія України від підписання Зборовського трактату і до заслання до Сибіру гетьмана Самойловича; Частина III складається з Розділів I — V. Описується історія України від обрання Івана Степановича Мазепи гетьманом України до царювання цариці Катерини II і ліквідації козацтва.
Перша частина трактату фокусується на історії народу України-Руси з найдавніших часів до Татаро-монгольського нашестя. Автор наголошує, що цей народ переселився з Азії від часів Вавилонського змішання мов, став мешкати від гір Рифейських і від моря Каспійського на сході до ріки Вісли й моря Варязького на Заході: і від Чорного моря й ріки Дунаю на півдні до північного океану і Балтійського моря на Півночі.
Друга та третя частини трактату фокусується на історії Козаччини: Хмельниччині, Гетьманщині тощо.
Теорії про авторство та дату написання Від часу коли трактат було вперше надруковано у Російській імперії у 1846 році, з'явилася значна кількість припущень щодо авторства та дати написання трактату.«Історія Русів»: міфи та факти. incognita.day.kyiv.ua. 23 червня 2001
Щодо датування твору, то хронологія датування створення «Історії Русів» коливається в межах 1760-1840-х років, хоча можливо, що автор «Історії Русів» почав писати її ще у 1760-х, але праця мала кілька редакцій, остання з яких і була оприлюднена у рукописному вигляді на початку 1810-х років.Олексій Ясь «Історія русів», «Исторія Русовъ» //
Щодо авторства твору, то існують дуже різні гіпотези. Деякі дослідники, зокрема Олександр Оглоблин, припускали, що автор «Історії Русів» належав до Новгород-Сіверського патріотичного гуртка українських автономістів кінця XVIII століття, члени якого виступали за відновлення незалежності України-Гетьманщини та були пов'язані спільними ідейно-політичними та службовими інтересами з князем Олександром Безбородьком. Інші дослідники, зокрема Михайло Максимович, дотримувалися думки, що автор «Історії Русів» належав до полтавського оточення генерал-губернатора підросійської України князя Миколи Рєпніна-Волконського. Ще інші дослідники, зокрема Сергій Плохій, заперечували гіпотезу Оглоблина та ін. про авторство серед прихильників Новгород-Сіверського патріотичного гуртка та переконували, що автора «Історії Русів» не слід шукати серед відомих постатей колишньої Гетьманщини, а натомість слід звернути увагу на коло політично активних малоросійських поміщиків на землях колишнього Стародубського полку (нині у Брянській області Росії), у яких могли одночасно співіснувати здавалося б непоєднувані ідеології: лояльність до Російської імперії й водночас боротьба за права своєї української нації.
У 1800-х роках, коли трактат почав ширитися у формі манускрипту й зрештою був надрукований у 1846 році, поширювачі Історії Русів намагалися подати його як твір вже покійного у 1800-х роках архієпископа Георгія Кониського, який нібито було складено ним близько 1769 року.Олександр Осіпян Рецензії й огляди / Плохій С. Козацький міф: Історія та націєтворення в епоху імперій // Український історичний журнал. — 2013. — № 4. — С. 193—199. Цю версію про авторство Кониського ніхто з українських істориків ніколи серйозно не сприймав, однак за роки з часу появи трактату різні українські історики створили цілу плеяду припущень про авторство Історії Русів, записуючи до автора трактату таких осіб, як: Василь Капніст (автори припущення: Роман ПуйдаРоман Пуйда. Історія української культури: конспект лекцій для студентів усіх спеціальностей і форм навчання . — Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2017. — 160 с. — С. 73. та Тарас ДишкантТарас Дишкант. «Історія русов»: пошуки автора. day.kyiv.ua/uk. 13 жовтня, 2006), Михайло Полетика (автор припущення: Роман Пуйда), Василь Полетика (автори припущення: Ілько Борщак, Василь Горленко та Андрій Єршов), Григорій Полетика (автори припущення: Микола Василенко, Дмитро Дорошенко, Володимир Іконников та Олександр Лазаревський), Василь та Григорій Полетики (автор припущення: Михайло Грушевський), Василь Каразін (автор припущення: Роман Пуйда), князь Олександр Безбородько (автори припущення: Михайло Возняк, Павло Клепацький, Михайло Слабченко, та Андрій Яковлів), Опанас Лобисевич (автори припущення: Олександр Оглоблин), Василь Лукашевич (автор припущення: Микола Петровський), Опанас Маркович (автори припущення: Олександр ІльїнОлександр Ільїн. Олександр Маркович — автор «Історії Русів»? «Сіверянський літопис», 1996, № 1 та Федір ШевченкоФедір Шевченко. «История русов или Малой России» (до 120-річчя з часу видання твору). — «УІЖ», 1966. — № 7), князь Микола Рєпнін-Волконський (автори припущення: Михайло Драгоманов), Василь та Іван Ханенки (автори припущення: невідомі), Архип Худорба (автори припущення: невідомі), Андріян Чепа (автор припущення: Мирослав-Любомир Чепа ) тощо.Плохій Сергій [Частина 2: По холодному сліду. Розділ 4. Серце дворянина] // Плохій, Сергій. Козацький міф. Історія та націєтворення в епоху імперій. Авториз. пер. з англ.: Миколи Климчука. — Київ: Laurus, 2013. — 440 с. — С. 89-109. — ISBN 978-966-2449-26-6. — (Серія «Золоті ворота», вип. 5) Плохій, Сергій. Діалог через кордони: українські історики у пошуках автора «Історії Русів» (дещо скорочена версія розділу «Частина 2: По холодному сліду. Розділ 5. Козацький князь» з книги Козацький міф (Київ, 2013)) Пер. з англ: Микола Климчук // Україна на історіографічній мапі міжвоєнної Європи: Матеріали міжнародної наукової конференції (Мюнхен, Німеччина, 1–3 липня 2012 р.). Київ: Інститут історії України НАН України, 2014. — 251 с. — С. 239—250. — ISBN 978-966-02-6810-4.Плохій, Сергій [Частина 2: По холодному сліду. Розділ 6. Київський рукопис] // Плохій, Сергій. Козацький міф. Історія та націєтворення в епоху імперій. Авториз. пер. з англ.: Миколи Климчука. — Київ: Laurus, 2013. — 440 с. — С. 132—154. — ISBN 978-966-2449-26-6. — (Серія «Золоті ворота», вип. 5).
Вплив на українських інтелектуалів XIX століття
Ще до друку книжного видання трактату 1846 року, копії рукопису швидко стали нелегально поширюватися серед українських інтелектуалів на початку 1800-х років, зокрема Історія Русів була популярною серед членів Кирило-Мефодіївського братства. Один з членів КМБ, Тарас Шевченко, за однією з версій, надихнувся саме Історією Русів при створенні офорту «Дари в Чигирині 1649 року» у 1844 році.
Від самої появи трактату на початку 1800-х років, царська російська влада вважала цей трактат шкідливим антиросійським твором. Продовжила цю політику і радянська російська влада, яка трактувала твір як «антирадянський».Інформаційні бюлетені української громадської групи сприяння виконанню гельсінських угод. Ч. 2. (березень-червень 1978 р.). — Торонто-Балтимор: «Смолоскип», 1981. — С. 79-82. — ISBN 0-914834-21-2.
Головні ідеї трактату Різні дослідники бачили різне коріння головної ідеї трактату, однак серед всіх них вирізняться три основні. По-перше, акцентувалася історична відмінність та протистояння між Малоросією (Україною) та Московією (Росією). По-друге, наголошувалася історична тяглість української нації від часів середньовічної Київської Руси й до козацького Гетьманату. По-третє, підкреслювалася рівноправність руської й козацької еліти з польською шляхтою і російським дворянством.
Вшанування
16 грудня 2020 року Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2021 році», в якій зазначається про урочисте відзначення на державному рівні у 2021 році «175 років із часу першого видання "Історії Русів" славістом Осипом Бодянським (1846)».
Див. також Літопис Самовидця Літопис Самійла Величка Літопис Григорія Грабянки Львівський літопис Книга буття українського народу
Примітки
Джерела
Кониський, Георгій. Історія русів / пер. В. Давиденко ; ред., вступна ст. О. Оглоблин. — Нью-Йорк: Вісник — ООЧСУ, 1956. — XXXI, 346 с. History of the Rus people // Encyclopedia of Ukraine
Історія Русов // Історія Русів // Бердник Олена Станіславівна. «Исторія Русовъ» як метатекст: Монографія. — Донецьк: Видавництво Донецького національного університету, 2002. — 180 с. Марко Роберт Стех, «Очима культури» № 19. Загадкова «Історія Русів» Марко Роберт Стех, «Очима культури» № 20. Князь Олександр Безбородько Ігор Роздобудько. Українська культура Стародубщини 18-го століття. // Стародубщина. Нарис українського життя краю. Ігор Роздобудько. Український рух на Стародубщині у першій половині 19-го ст. // Стародубщина. Нарис українського життя краю.
Література
«Історія Русів» // Історія української літератури XI—XVIII ст.; навчальний посібник / П. В. Білоус. Рецензенти: док. філ. наук, проф. М. П. Корпанюк, док. філ. наук, чл.-кор. НАН України М. М. Сулима. — К.: ВЦ «Академія», 2009. — С. 299—303. — 424 с. (Серія «Альма-матер»). — ISBN 978-966-580-304-1 «Історія Русів» // Історія української літератури: епоха Бароко (XVII—XVIII ст.). Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Ісіченко Ігор, Архиепископ. — Львів: Святогорець, 2011. — С. 294—302. — 568 с. — ISBN 978-966-1576-03-01
Посилання Історія Русів (pdf, укр. переклад В'ячеслава Давиденка, вид. 1956) на сайті е-бібліотеки Ukranica Історія Русів (html, укр. переклад Івана Драча, вид. 2001) на сайті е-бібліотеки litopys.org.ua Історія Русів (djvu, укр. переклад Івана Драча, вид. 2003) на сайті е-бібліотеки chtyvo.org.ua Історія Русів (укр. переклад Івана Драча, вид. 2017) на сайті видавництва Фоліо