Августині́зм — течія в християнській філософії, заснована богословом святим Августином.
Основні риси: Застосування платонізму та неоплатонізму до християнського віровчення; Віра є передумовою пізнання; Уявлення про людину як душу, що керує тілом; Розуміння зла як відсутності добра; Спасіння за Божою волею, а не через власні заслуги.
Протягом багатьох віків августинізм був головним вченням у католицькій церкві, зокрема поширеним серед ченців-францисканців. Проте в XIV столітті августинізм поступається своїм впливом томізму, надалі ставши офіційною теологією ВатикануНадурак В. В. Релігійна філософія: навчальний посібник / Головні напрямки релігійної філософії західної християнської традиції. Філософські погляди св. Августина — С. 60—64. // Видавництво Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника, 2011. — 135 с. — ISBN: 978-966-640-300-4. Також одним із провідників августинізму можна вважати протестантську Реформацію, розпочатою монахом-августинцем Мартіном ЛютеромКуно Фишер История новой философии: Введение в историю новой философии / Гл. 3. Христианство и христианская церковь, ч. 3.2. Августинизм — С. 98—99 | Гл. 7. Век Реформации, ч. 3. Религиозная реформация — С.189—210 // М.: АСТ, 2003 — 541, с. — ISBN: 5-17-018270-8 .
Див. також Августинці
Примітки
Посилання Августинізм // Українська Релігієзнавча Енциклопедія Августинізм // Неоавгустинізм // Українська Релігієзнавча Енциклопедія