Топальська сотня — адміністративно-територіальна і військова одиниця Ніжинського та Стародубського полку Гетьманщини. Створена 1649. Центр — м. Топаль (суч. село Велика Топаль Клинцівського району Брянської області).
Історія
Топальська сотня існувала з 1648 по 1781 рік. Заснована на території Речі Посполитої після Визвольної війни Богдана Хмельницького. З часу заснування до 1663 — у складі Ніжинського полку, з 1663 до часу анексії Гетьманщини з боку Росії (1781) — у складі Стародубського полку.
Із топальських козаків — відомий письменник-полеміст Семен Дівович.
У 18 столітті на території сотні засновано цілу групу слобід московських людей — старообрядців. У ХХ столітті це дало привід уряду РСФСР здійснити анексію території Топальської сотні та всього Стародубського полку на користь сучасної Російської Федерації. Щоправда, значна частина сотенної території таки залишилася у складі України, в Семенівському районі Чернігівської області.
Географія
Топальська сотня — одна з найбільших у Стародубському полку. Займала береги річки Снов та її приток: Ірпи, Ревни, Трубежу та Ваги.
Топальські сотники
Роман Васильевич Ромаскевич, 1654—1657. Михайло Рубець, 1669; 1672—1673. Терех Семенович, 1672. Федір Кольчевський, 1687—1690. Григорій Кожуховський (Ференсбах), 1699. Федір Модзолевський, 1700—1704. Станіслав Палубинський, бл. 1706. Федір Коровка-Вольський, 1706—1708. Федір Скоробогатий, 1708—1713. Клим Янжул, 1713—1718. Пилип Данченко, 1726—1735. Михайло Янжул (син Клима Янжула), 1735—1751. Григорій Рубець, 1758—1769. Василь Рубець, 1772—1782.Кривошея В.В. "Козацька еліта гетьманщини", с. 115, Малороссийский гербовник, род Ромаскевичи, с. 152-153.
Примітки
Джерела О. Лазаревський. Описание старой Малороссии. Том I. Полк Стародубский. — Киев, 1888.