БМП-1 () — перша радянська серійна бойова броньована гусенична машина, здатна плавати та призначена для транспортування особового складу мотострілецьких підрозділів на поле бою, підвищення його мобільності, озброєності та захищеності на полі бою, а також для сумісних дій з танками у бою. Родоначальниця такого класу бойових машин, як бойові машини піхоти; перша у світі серійна бойова машина піхоти.
Історія
СРСР почав роботу над БМП-1 в 1961 році в рамках своєї концепції операцій на значну глибину, з форсуванням річок і підтримкою військ у наступі тактичними ядерними зарядами. Машина мала вміти плавати, мати змогу протистояти танкам і мати значний запас ходу, діяти в зоні ядерного і хімічного зараження. Восени 1962-го виготовили перший дослідний зразок, до 1965 року ЧТЗ мав випустити 50 одиниць для відправки до експериментальної військової частини.
Опис конструкції
БМП-1 розрахована на перевезення і підтримку одного мотострілецького відділення. Бойова обслуга машини — 11 чоловік: 3 члени екіпажу (механік-водій, навідник-оператор і командир відділення/бойової машини) та 8 чоловік десанту.
Броньовий корпус і башта
Корпус і башта БМП-1 зварені з катаних сталевих броньових листів товщиною від 5 до 19 мм, а лоб башти має товщину 23 мм.
В лівій передній частині машини розташовується відділення управління, в котрому знаходиться робоче місце механіка-водія з органами управління рухом машини, приладами спостереження і засобом зв'язку. За місцем механіка-водія розташоване місце командира відділення з амбразурою для стрільби з особистої зброї, приладами спостереження і засобами зв'язку.
Моторно-трансмісійне відділення (МТВ) розташоване у передній правій частині машини, суміщене по довжині машини з відділенням управління й відділене від останнього тепло-звукоізоляційною перегородкою. Для доступу до агрегатів МТВ у перегородці є люки.
У середній частині машини знаходиться бойове відділення, котре займає башту і підбаштовий простір корпусу. У бойовому відділенні розміщені робоче місце навідника-оператора, а також основне і допоміжне озброєння машини. У підбаштовому просторі змонтована підлога, яка може обертатися разом з баштою і в якій змонтовані коробки з набоями для кулемета та укладка гарматних кумулятивних і осколково-фугасних пострілів. У правому борті корпусу змонтовані три укладки з пострілами для ПУ ПТКР, ще одна знаходиться у підбаштовому просторі.
У десантному відділенні, розташованому у кормовій частині машини, знаходяться 8 робочих місць для піхотинців. Кожне обладнане амбразурою для стрільби з особистої зброї. У кормі є двоє дверей для виходу десанту, у лівій з них є амбразура для стрільби з автомата. Також для виходу десанту під час руху на воді або для аварійної евакуації в даху десантного відділення є чотири люки. Десантне відділення розділене уздовж паливним баком і контейнером електрообладнання, в котрому знаходяться обігрівач, акумулятори й інше електрообладнання.
Озброєння
Як основне озброєння БМП-1 використовує 73-мм гладкоствольну гармату 2А28 «Грім» з боєкомплектом 40 пострілів (16 кумулятивних, 24 осколкових). З гарматою спарений 7,62-мм кулемет ККТ (Кулемет Калашнікова танковий; модифікація єдиного кулемета Калашнікова для бронетехніки), який має у боєкомплекті 2000 набоїв 7,62×54R. Окрім того, для боротьби з танками й іншою броньованою технікою, а також з гелікоптерами, що низько летять, БМП-1 має ПУ ПТКР (пускову установку протитанкових керованих ракет) 9М14М «Крихітка» з чотирма пострілами до неї.
Засоби спостереження і зв'язку
Місце механіка-водія оснащене оптичними приладами спостереження («триплексами») і апаратом А-3 танкового переговорного пристрою (ТПП). Розташоване позаду від нього місце командира відділення обладнане приладами спостереження ТНП-165А і ТНПО-170А, а також апаратом А-1 ТПП і бортовою радіостанцією Р-123М. Навідник-оператор має апарат А-2 ТПП для внутрішнього зв'язку.
Робочі місця піхотинців у десантному відділенні та кормові двері для спішування обладнані приладами ТНПО-170А для спостереження за місцевістю. Для внутрішнього зв'язку десантники користуються апаратами А-3 й А-4 ТПП.
Двигун і трансмісія
У машині два блоки. Перший — силовий; він об'єднує в собі двигун, планетарні механізми повороту та коробку передач. Другий — блок охолодження й очистки; в ньому об'єднані радіатори системи охолодження, змащення двигуна, ежектор, очисник повітря й мастильна система трансмісії. Другий блок закріплений на балках даху корпусу.
Двигун: V-подібний шестициліндровий чотиритактний дизель УТД-20 рідинного охолодження з неопосердкованим вприскуванням. Максимальна потужність становить 210—221 кВт. Загальна маса сухого двигуна становить приблизно 700 кг.
Ходова частина
Підвіска індивідуальна торсіонна, з гідравлічними амортизаторами телескопічної двосторонньої дії. Стосовно одного борту підвіска складається з шести порожнистих опорних котків, переднього провідного і заднього напрямляючого коліс. Опорні котки умисно виконані порожнистими задля підвищення плавучості машини при подоланні водних перешкод.
Також БМП-1 отримала гусениці принципово нової конструкції, в якій рухомі частини не перекривали одна одну, як в танкових гусеницях, що збільшило ресурс металу і гумових ущільнювачів до 8000 км.
Модифікації і версії
СРСР і Росія
БМП-1К — командирська машина командиру мотострілецького батальйону. Додатково обладнана радіостанцією Р-111 і навігаційними пристроями. Прийнята на озброєння Радянської Армії у 1973 році. БМП-1КШ — командно-штабна машина. Не має озброєння, башта нерухома, обладнана телескопічною антеною (після розгортання її висота становить 19 м), радіостанціями Р-111 (2 шт.), Р-123М, Р-124, навігаційними пристроями, приладами хімічної та радіаційної розвідки, автономним бензиновим електрогенератором. БМП-1П — модернізована версія машини. Обладнана потужнішою ПУ ПТКР 9К111-1 «Фагот» й шістьма 81,4-мм мінометами для постановки димової завіси 902В. На озброєння прийнята у 1979 році, серійно виготовлялася з 1979 р. до 1983 р. включно. БМП-1ПК — командирська модифікація БМП-1П. БМП-1ПГ — модифікація БМП-1П, внаслідок бойового досвіду Афганської війни додатково оснащена 30-мм автоматичним гранатометом АГ-17 «Полум'я». БМП-1 ЗУ-23-2 — замість штатної башти встановлена ЗУ-23-2. БМП-1М — російський варіант модернізації БМП-1. Метою модифікації було підвищення вогневих можливостей БМП-1 до рівня сучасних бойових машин піхоти. Встановлено одномісну башту з 30-мм автоматичною гарматою 2А72, спареним з нею 7,62-мм кулеметом ККТ і ПУ ПТКР «Корнет» з чотирма трубчастими напрямними, а також з новими приладами спостереження і прицілювання. На озброєння прийнята не була.
БМП-1АМ «Басурманин» — російський варіант модернізації БМП-1 яку показали у 2018 р. Встановлено бойовий модуль від БТР-82А. Є тепловізор. Озброєння: кулемет 7,62 ПКТ, гармата 30-мм 2А72, ПТРК 9К115 «Метис» (лише у виносному варіанті), система димових гранат 902В «Туча». Радіостанція Р-168-25У-2 «Акведук». Екіпаж — 3 чол., десант — 8 чол.. Маса бойова 13 т за іншим джерел 14,2 т- . Силова установка УТД-20С1 потужністю 300 к. с.. Швидкість по шосе 65 км/год. Запас ходу 550—600 км.
Україна БМП-1У — серія українських модернізацій БМП-1. Замість штатної башти встановлюються бойові модулі українського виробництва - «Шквал», «Стилет» тощо. Новий комплекс озброєння: 30-мм автоматична гармата КБА-2; 7,62-мм кулемет ККТ; ПУ ПТКР «Комбат» з двома трубчастими напрямними; 30-мм автоматичний гранатомет АГ-17 «Полум'я». Для підвищення плавучості на БМП-1У встановили надгусеничні поплавки. Також були встановлені тягові колеса і гусениці від БМП-2. Була прийнята на озброєння Збройних Сил Грузії. БМП-1У «Шквал» — базова модель. БМП-1М — експортна модифікація БМП-1У «Шквал» з бойовим модулем «Шквал» або «Шквал А», отримала новий прицільний комплекс «Тандем-2» і протитанкові ракети комплексу «Бар'єр». БМП-1УМ — модифікація БМП-1 з оновленим двигуном, модифікованим корпусом і бойовим модулем «Шквал». БМП-1УМ використовує двигун 3ТД-2, уніфікований з харківськими танковими двигунами, замість російського УТД-20. Командир отримав приціл ТКН-3Б з високочутливими камерами, що здатен транслювати картинку для сусідніх бойових машин. Корма корпусу піднята на 15см для зручності десанту, і встановлено відкидну апарель з механічним приводом. Десантний відсік захищають блоки динамічного захисту «Контакт-1», а корпус був додатково підсилений арамідними вставками. Встановлено екран-дефлектор для маскування вихлопу. Надгусеничні крила-поплавці були збільшені у об'ємі для підвищення плавучості. БМП-1УМД — модифікація БМП-1У з двигуном Deutz TCD2013 L64V замість російського УТД-20. Встановлено бойовий модуль «Стилет».
БМП-1ТС — (експортний варіант BMP-MTS) — власна розробка українського приватного підприємства «Техімпекс». Прийнята на озброєння ЗСУ в 2021 році. Номенклатурний код НАТО 2510-61-015-0424. Оснащений сучасним бойовим модулем «Спис-Синтез» (номенклатурний код НАТО 2510-61-015-0429). Відомо про наявність БМП-1ТС у бригаді «Азов» та 150 ОМБр. БМП-1М з модулем “Спис-Синтез” — Модернізація БМП-1 від НВО "Практика". Встановлено новий бойовий модуль Спис-Синтез, покращеною бронею та встановленими сучасними приладами спостереження. Також замість броньованих дверей була встановлена сучасна апарель.
Чехословаччина
— чехословацька версія БМП-1, серійне виробництво йшло з 1970 р. до 1989 р. включно . — бронетранспортер з шасі БМП-1 і баштою OT-64.
Інші
— польська ліцензійна копія БМП-1. BMP-1A1 Ost — східнонімецька модифікація БМП-1П. Після об'єднання Німеччини були продані Греції, де проходили додаткову модернізацію шляхом встановлення кулеметів Browning M2 чи ЗУ-23-2. — шведська модифікація куплених у Німеччини BMP-1A1 зі встановленими компонентами стандартів НАТО . Тип 86 — китайська копія БМП-1. У 1980 році КНР придбала у Єгипту експортний варіант БМП-1, налагодивши його виробництво у 1986 році, однак машина була прийнята на озброєння НВАК тільки в 1992 році, ставши першою БМП на озброєнні китайської армії.
Машини на базі БМП-1
БРМ-1К — радянська бойова розвідувальна машина для розвідувальних підрозділів і частин мотострілецьких і танкових дивізій, бригад і полків.
БРЕМ-2 — радянська броньована ремонтно-евакуаційна машина.
BPzV — чехословацька бойова розвідувальна машина на базі BVP-1, вироблялася у 1984—1987 рр.
ShM vz.85 PRÁM-S — самохідний 120-мм міномет, який виготовлявся у 1980—1990 рр.
Бойове застосування
Майже відразу від своєї появи на світ і до сьогодні БМП-1 використовувалась і використовується у багатьох збройних конфліктах. Ось лише деякі з них: Арабо-ізраїльський конфлікт 1973 р. Афганська війна 1979—1989 рр. Ірано-іракська війна 1980—1988 рр. локальні конфлікти під час та після розпаду СРСР Війна в Кувейті 1991 р. Перша та Друга чеченські війни Війна в Іраку 2003—2010 рр. Війна у Південній Осетії 2008 р. Інтервенція в Лівію 2011 р. Російсько-українська війна 2014—нині.
Війна проти тероризму Відомо, що бойовики Ісламської Держави широко використовали БМП-1 як «шахідмобілі»: з них знімається башта, заварюється одна з задніх десантних дверей (невідомо, для чого), машина набивається вибухівкою та опціонально оснащується додатковою бронею. Оскільки башти БМП стають зайвими, ними оснащують технічки, для чого зводять надбудови в кузові.
Російсько-українська війна
Інтенсивно використовувались обома сторонами. Україна, крім радянських та українських модифікацій, отримала в якості військової допомоги BWP-1 від Польщі та BVP-1 і Pbv 501A від Чехії.
Російські військові кинули в бій і найновіші модифікації, БМП-1АМ «Басурманин». Так, дві машини були знищені під час наведення понтонної переправи через річку Сіверський Донець в Луганській області.
7 Серпня 2023 року під Авдіївкою ЗСУ знищили БМП-1.
Оператори
Збройні сили Азербайджану — 43 БМП-1, станом на 2018The Military Balance 2018 — P. 183. Державна прикордонна служба Азербайджану — 168 БМП-1/БМП-2, станом на 2018