Шурф (від ) — вертикальна гірнича виробка, яка пройдена з денної поверхні, переважно — на невелику глибину (як, правило, не перевищує 20—30 м). Площа поперечного перерізу зазвичай декілька квадратних метрів, форма перерізу — кругла або прямокутна. Термін також використовується в геотехнічній інженерії. У розмовній мові термін поширений серед старателів, які зазвичай мають на увазі пошук золота, платини, алмазів.Carl Zerenner: Anleitung zum Gold-, Platin- und Diamanten - Waschen aus Seifengebirge, Ufer- und Flussbett - Sand. Unter Voraussendung einer geognostischen Charakteristik des die genannten Mineralien führenden Seifengebirges und einer Zusammenstellung verschiedener Ausbeutungsmethoden desselben in verschiedenen Gegenden der Erde, Verlag von Wilhelm Engelmann, Leipzig 1851, S. 19–21.
Загальний опис В гірничій справі шурфи використовуються для розвідки корисних копалин, вентиляції, водовідливу, транспортування матеріалів, спуску і підйому людей та інших допоміжних робіт, вивчення несучої або фільтраційної здатності порід, дегазації, вентиляції тощо. Глибина шурфів — до 20-30 м. Площа поперечного перерізу шурфу — від 0,8-4 м2.
Неглибокі шурфи круглого перерізу називаються дудками. Шурфи, які проходять в нестійких і пухких породах, кріплять. Шурфи глибиною понад 10 м вентилюють.
В археології шурфування проводять з метою з'ясувати стратиграфію ґрунтів, розвідати місця майбутніх розкопок.
У будівництві наземних споруд шурф використовуються також для спорудження пальових фундаментів.
Див. також Свердловина Стовбур шахти
Джерела Положення про проектування гірничодобувних підприємств України та визначення запасів корисних копалин за ступенем підготовленості до видобування.
Література — С.602.
Посилання
Примітки