Перм (, , ) — місто в західній частині Росії, адміністративний центр Пермського краю, річковий порт на Камі.
За підсумками перепису 2002 року населення Пермі становило 1 001 653 особи, з підпорядкованими населеними пунктами — 1 010 947 осіб. За оцінкою 2005 року, населення становить 0,999 млн осіб у межах муніципального утворення (13-е місце в РФ), 1,180 млн людей в агломерації (13-е місце).
1 грудня 2005 року Перм стала адміністративним центром нового суб'єкта Російської Федерації — Пермського краю, утвореного в результаті об'єднання Пермської області і Комі-Перм'яцького автономного округу.
Історія Територія сучасного міста Перм заселена людьми спрадавна. У місті виявлено понад 130 археологічних пам'яток (від кам'яної доби до пізнього середньовіччя).
Село Єгошиха Територія, на якій тепер розташована Перм, у XVII столітті належала Строгановим. Перші документальні згадки про поселення на території Пермі виявлені в переписних книгах воєводи Прокопія Єлизарова в 1647 році. Там згадується корчівка на річці Ягошисі (тепер Єгошиха). Згідно з переписом 1678 року, у селі Єгошиха налічувалося сім дворів і проживало «28 душ мужеска полу, в основномъ фамиліи Брюхановыхъ, Верхоланцевыхъ и Федотовыхъ».
Заснування міста На початку XVIII століття почалося активне освоєння родовищ корисних копалин Уралу. 9(20) березня 1720 року за наказом Петра I капітан-поручик артилерії Василь Микитович Татищев, керівник Уральських казених заводів, російський історик і географ, вирушив у Сибірську губернію з метою будівництва заводів з виплавки міді і срібла. Татищев обрав для будівництва мідеплавильного заводу місце біля села Єгошихи (поблизу гирла однойменної річки, що впадає у Каму) через наявність мідної руди і зручне місцерозташування для вивозу продукції..
У 1721 році Татищев був відкликаний, а його наступником призначений генерал-майор артилерії Георг Вільгельм (Вілім Іванович) де Геннін. Де Геннін схвалив проєкт Татищева і в 1722 році розпорядився про підготовку до будівництва заводу.
Днем заснування міста Перм вважається початок будівництва Єгошихінського (Ягошихінського) мідеплавильного заводу — 4(15) травня 1723 рокуС. А. Торопов. Пермь: путеводитель. — Пермь: Кн. изд-во, 1986. При закладці заводу був присутній В. М. Татищев. У рукописі «Опис Уральських і Сибірських заводів. 1735 р.» Г. В. де Геннін писав:
«И за определеніемъ ево, генерала лейтенанта, оною заводъ начатъ строить маїя 4-й днѣ 1723 года и построенъ по генварь мѣсяцъ 1724-го года.»
Будівництво заводу велося під керівництвом Татищева і де Генніна. У 1734 році селище при Єгошихінському заводі стало адміністративним центром Пермського гірського округу. 10 травня 1736 року заклали Мотовілихинський мідеплавильний завод за 4 версти від Єгошихи вище за течією Ками, в 1738 році завод пустили в дію.
У 1727 році Солікамська провінція з містами Чердинню і Кунгуром і Єгошихинським заводом увійшла до складу Казанської губернії під назвою Пермської провінції.
У 1781–1796 роках Перм була центром Пермського намісництва Російської імперії.
17 липня 1783 року затверджений герб міста.
Радянський період У 1940 році місто перейменовано на Молотов — на честь голови уряду СРСР В. Молотова. Історичну назву повернено в 1957 році, після позбавлення Молотова урядових посад і виключення його з лав КПРС.
Сучасний етап 5 грудня 2009 року сталась пожежа у нічному клубі «Хромая лошадь», жертвами якої стали 131 особа.
Адміністративно-територіальний поділ
Місто розділене на внутріміські території: сім районів і селище Нові Ляди.
РайонНаселення(2002) Дзержинський район 153403 Індустріальний район 160039 Кіровський район 126960 Ленінський район 57569 Мотовилихинський район 176564 Орджонікідзевський район 111631 Свердловський район 215487 Нові Ляди 9280
Економіка Камський кабель — один з провідних виробників кабельної продукції в країнах СНД.
Транспорт
Мости У місті через споруджено мости: Комунальний міст, Красавинський міст, Чусовський міст, Камський залізничний міст
Також Каму можливо перетнути греблею Камської ГЕС.
Водний транспорт
У радянські часи одним із ключових вузлів пасажирського судноплавства на Камі був Пермський річковий вокзал, але в 1990-ті роки він утратив свою основну функцію.
Залізничний транспорт Перм є найбільшим залізничним вузлом Пермського відділення Свердловської залізниці. Місто обслуговує три залізничні станції Перм-Сортувальне, Перм I та Перм II. На станції Перм II рух поїздів здійснюється за трьома напрямками: західному (Казань, Москва, Санкт-Петербург); східному (Кунгур, Єкатеринбург → Владивосток); горнозаводському (Углеуральська, Нижній Тагіл, Приоб'є).
Авіаційний транспорт
Місто обслуговує аеропорт .
Автомобільний транспорт До Пермі існує під'їзд з автодороги М7 E22 (дільниця Єлабуга — Іжевськ — Перм), та починається федеральна автодорога Р242 E 22 (Перм — Єкатеринбург).
Міський громадський транспорт Внутрішньоміські перевезення здійснюються автобусами, трамваями, маршрутними таксі та електропоїздами.
Клімат
Парки
Площа зелених насаджень загального користування станом на 2000 рік становила 751 гаСостояние и охрана окружающей среды г. Перми в 2000 г.: Справочно-информационные материалы. / Муниципальное управление по экологии и природопользованию. Пермь, 2001. PDF .
Культура У місті працюють Пермський академічний театр опери та балету імені П. І. Чайковського, Пермський державний театр ляльок і театр «У Моста» (укр. «Біля мосту»).
Музеї Пермська державна художня галерея Пермський крайовий музей Музей сучасного мистецтва Музей «Мотовилихинских заводів» Меморіальний будинок-музей М. Г. Слав'янова Музей історії Пермського державного університету Музей палеонтології та історичної геології імені Б. К. Полєнова Музей «Будинок Дягілєва» Музей історії зв'язку
Освіта
Університети та інститути Пермський державний університет Пермський державний технічний університет Пермський державний медичний університет Пермський державний інститут мистецтва і культури
Відомі люди Бурков Георгій Іванович (1933—1990) — радянський актор театру і кіно, кінорежисер Введенський Андрій Олександрович (1891—1965) — радянський історик; Драго Ігор Борисович — український композитор; Івшина Ірина Борисівна (* 1950) — радянський і російський мікробіолог, академік РАН. Каплун Адріан Володимирович — художник; Круглов Веанір Іванович — український артист балету, заслужений артист РРФСР, народний артист УРСР Поляков Віктор Львович — український боксер-професіонал; Простосєрдов Микола Миколайович (1873—1961) — радянський вчений-винороб, доктор біологічних наук, професор. Рожественський Борис Миколайович — український учений у галузі агрономії. Ємельянов Володимир Миколайович (1911—1975) — російський актор Петров Сергій Сергійович (1895—1965) — російський і радянський актор театру і кіно. Швейцер Михайло Абрамович (1920—2000) — радянський кінорежисер.
Міста-побратими — Луїсвілл, Кентуккі (від 1994 року); — Оксфорд (від 1995 року); — Дуйсбург, Північний Рейн — Вестфалія (від 2007 року); — Агрідженто, Сицилія (від 2005 року місто-партнер); — Ціндао, Шаньдун (від 2003 року місто-партнер);
Джерела
Посилання