Лео́н Еже́н Фрап'є́ (; 27 січня 1863, Париж — 29 вересня 1947, Париж) — французький письменник, драматург, критик і журналіст, представник реалізму, другий з ліку лауреат Ґонкурівської премії (1904).
Біографічні дані Леон Ежен Фрап'є народився в сім'ї Леона Марі Фрап'є — різьбяра по шкірі, а згодом ювеліра, і Жозефіни Робер. Навчався в паризьких ліцеях Святого Людовіка і Людовіка Великого. Працював у Сенській префектурі поліції.
Навесні 1924 року Фрап'є фігурує як кандидат у паризькому виборчому списку — один із активістів за право голосу жінок. Виступав за емансипацію жінок, контроль над народжуваністю і вільну любов, через що викликав до себе неприязнь у церковних колах.
Творчу діяльність почав із статей для різних журналів і газет, а потім став писати літературні твори. З його п'ятнадцяти романів одинадцять присвячено жіночій тематиці. 1904 року одержав Ґонкурівську премію за роман «Дитячий сад». У цьому творі йдеться про школярів — дітей бідняків. Усі книжки Леона Фрап'є написані у традиціях реалізму.
Твори Фрап'є перекладено англійською, іспанською, італійською, нідерландською, німецькою, шведською і японською мовами.
1933 року знято стрічку «Дитячий сад» (Жан Бенуа-Леві, Марі Епштейн і Мадлен Рено) за мотивами однойменного роману Леона Фрап'є. У 1935 році Національна рада кінокритиків США відзначила її як одну з найкращих серед фільмів, озвучених не по-англійському. У 1948-му здійснено ще одну екранізацію «Дитячого саду» (Анрі Діаман-Берже, Бланшет Брюнуа і Марсель Мулуджі), а 1992 року випущено телефільм «Дитячий сад: діти Монмартра» (Жан Бенуа-Леві і Марі Епштейн).
Леон Фрап'є був член Товариства літераторів (Société des Gens de lettres), профспілки професіональних авторів, композиторів і стажистів (Syndicat des Auteurs et Compositeurs stagiaires professionels), профспілки літературних критиків (Association syndicale de la Critique littéraire) і профспілки журналістів (Syndicat des Journalistes). Захоплювався гирьовим спортом, веслуванням і велосипедним спортом. Жив у Парижі, на вулиці Брошан, 35.
1888 року Леон Фрап'є одружився з учителькою Леоні Муїйфер, згодом директоркою школи у 19-му окрузі Парижа. Мав двох синів — Анрі та П'єра. Овдовівши 1911 року, він згодом одружився з письменницею Аліс Верле, яка відтоді писала під іменем Аліс Верле-Фрап'є. До самої смерті літератор мешкав у Парижі, на проспекті де Кліші, 62.
Помер у Парижі, похований на цвинтарі міста УйOù reposent les lauréats du prix Goncourt ? Прочитано 30.04.2016.
Твори
Повісті та романи L'Institutrice de province (1897) — «Провінційна вчителька» Marcelin Gayard (1902) — «Марселен Ґаяр» La Maternelle (roman) — «Дитячий сад» (Ґонкурівська премія, 1904) Les Obsédés (1904) — «Невідчепні» La Proscrite (1907) — «Вигнаниця» La Figurante (1908) — «Статистка» La Liseuse (1911) — «Любителька читати» La Virginité (1923) — «Незайманість» Les Filles à marier (1923) — «Дівчата на виданні» Gamins de Paris (1925) — Librairie Baudinière — «Паризькі хлопчиська» La Divinisée (1927) — «Обожнювана» Le Métier d'homme (1929) — «Чоловіче ремесло» Le Garçon à marier (1934) — «Хлопець на порі» La Reine de cœur (1936) — «Королева серця» La Vedette à l'école (1946) — «Зірка у школі»
Збірки оповідань L’Écolière (1905) — «Школярка» La Boîte aux Gosses (1907) — «Скринька для дітей» M'ame Préciat (1908) — «Мадам Пресіа» Les Contes de la maternelle (1910) — «Оповідання дитячого саду» Contes imprévus (1910) — «Непередбачені оповідання» La mère Croquemitaine (1912) — «Матінка Крокемітен» L'Enfant perdu (1913) — «Втрачена дитина» Les Contes de la guerre (1915) — «Оповідання війни» Le capitaine Dupont (1916) — «Капітан Дюпон» Les Bonnes Gens (1917) — «Добрі люди» Nouveaux Contes de la maternelle (1919) — «Нові оповідання дитячого саду» Les Amies de Juliette (1920) — «Друзі Жульєтти» Les contes de Paris (1931) — Librairie Baudinière — «Паризькі оповідання» Le Fluide (1933) — «Рідина» Sentiments (1937) — «Почуття»
П'єси Marie d'août (1922) — «Серпнева Марія», 3 дії La Maternelle — «Дитячий сад», 3 дії La première Mise — «Перший внесок», 1 дія Sévérité (1906) — «Суворість», 1 дія, у співавторстві з П. Л. Ґарньє A la Noce (1908) — «На весіллі», 2 дії, у співавторстві з М. Л. Ґуамосом Blomfield and Co (1920) — «Блумфілд і компанія», 1 дія, у співавторстві з Ґ. Фабрі L'Homme en amour — «Закоханий чоловік», 3 дії Le Prix Cerceau — «Премія обруча», 3 дії Le Dépensier (1911) — «Марнотратник», 1 дія, у співавторстві з П. Л. Ґарньє Les Mères blanches — «Білі матері», 4 дії Marie Davril (1947) — «Марі Давріль», радіокомедія
Нагороди і відзнаки Ґонкурівська премія — 7 грудня 1904 Орден Почесного легіону 1913 — кавалер серпень 1928 — офіцер серпень 1949 року — командор
Почесті Іменем Леона Фрап'є названо вулицю (1965 р.) та сквер (1973 р.) у Парижі Іменем Фрап'є названо вулицю і дитячий садок у Неї-Плезансі Іменем Фрап'є названо дитячий садок у Ліллі
Примітки