Горе́цький Ради́м Гаври́лович (; 7 грудня 1928, Мінськ — 22 червня 2025, там само) — білоруський вчений-геолог, громадський діяч. Академік НАН Білорусі. Син Гаврили Горецького, племінник Максима Горецького.

Біографія

Родина Батько — Горецький Гаврило Іванович, один із засновніків і перших дійсних членів Білоруської академії наук. Брат Радима Всеслав теж науковець, член-кореспондент Російської академії освіти.

Племінник провідного білоруського письменника Максима Горецького.

У 1930-ті — 1940-ві роки на його родину обрушилися політичні репресії. Радим Горецький перебував, жив та навчався на засланні.

Навчання Закінчив Московський нафтовий інститут їмені І. М. Губкіна.

Наукова діяльність У 1952–1957 роках — науковий співробитник Геологічного інституту АН СРСР. У грудни 1971 року повернувся до Мінську, де очолив відділ (з 1978 — лабораторію) Інституту геохімії і геофізикі АН БРСР (з 1994 — Інститут геологічних наук). У 1977–1993 роках — директор Інституту геохімії і геофізикі АН Білорусі.

Член-кореспондент АН БРСР (1972), з 1977 року — дійсний член АН БРСР.

У 1973–1990 роках — член Бюро, заступник голови, голова Міжвідомчого тектонічного комітету АН СРСР. З 1975 року — заступник голови, голова Білоруського національного комітету з Міжнародної програми геологічної кореляції, з 1993 року — член Американського геофізичного союзу.

У 1992–1997 роках — віце-президент Національной академії наук Білорусі. З 1993 року —головний редактор журналу «Літосфера». У 1995–1997 роках працював завідувачем кафедри Білоруського державного університету.

Є засновником білоруської школи тектоністів. Широко відомий в міжнародних наукових колах.

Громадська діяльність Радим Горецький є членом Союзу білоруських письменників та активним громадськім діячем.

Входив до складу Тіньового уряду Опозиції БНФ в Верховной Раді БРСР 12 скликання. На виборах президенту у 1994 році був довіреною особою кандидата від БНФ Зенона Позняка.

Від 1990 член Ради, у 1993—2001 — президент Асоціації білорусів світу «Бацькаўшчына».

Надрукував ряд творів, присвячених національному відродженню Білорусі.

Помер в Мінську 22 червня 2025 року.

Наукові твори Перші наукові роботи присвятив території Казахстану та Середньої Азії. Дослідження дозволили з'ясувати тектонічні закономірності розміщення багатьох корисних копалин. В результаті досліджень Р. Горецького та його колег у 1965 у Приараллі був відкритий новий газоносний район.

Наукові твори присвячені тектоніці та геодинаміці платформ, включаючи територію західу Східно-Європейського кратону і Білорусі, геології корисних копалин.

Важливе місце в дослідженнях Р. Горецького займає створення тектонічних карт. Він брав активну участь у складанні Міжнародної тектонічної карти Європи, тектонічної карти Євразії та монографій до них. У 1976 колектив фахівців під його керівництвом створив тектонічну карту Білорусі та суміжних територій масштабом 1:500 000 і монографію «Тектоніка Білорусі».

Нагороди Державна премія СРСР (1969) за участь у створенні тектонічної карти Євразії Державна премія БРСР (1978) за участь у створенні тектонічної карти Білорусі Премія Російської АН Орден Трудового Червоного Прапора Медалі

Автор 500 наукових робіт. Його ім'ям названі декілька видів викопних організмів.

Примітки

Посилання Радзім Гарэцкі: «Ужо няведама, ці беларусы мы, ці не…» (інтэрвію) Біяграфія Радзіма Гарэцкага на geology.by «Электронная энцыкляпэдыя» пра Радзіма Гарэцкага Пра Радзіма Гарэцкага на сайце НАН Беларусі Максім Гарэцкі: «Ня чуў у Менску, каб людзі гаварылі па-беларуску»