Мико́ла Си́дорович Полота́й (; 31 грудня 1909, Севастополь — лютий 1987) — український поет. Член Спілки письменників України (1957).
Біографія
Народився в сім'ї робітника. Трудове життя почав із 17 років: був грабарем, вантажником, слюсарем, шофером. Навчався в українській школі імені Тараса Шевченка, Севастопольському промислово-економічному технікумі. У 1933–1937 роках — співробітник газети «Крымский комсомолец». 16 березня 1937 року заарештований та звинувачений в участі у «антирадянській право-троцькистській організації». 2 листопада 1938 року засуджений до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. У 1956 році виправданий.
У 1947–1955 роках — у Кутаїсі контролер, майстер, начальник лабораторії заводу «Гірник». 1955 року повернувся у Крим.
Твори
Збірка віршів «Конкретные предложения» (1933). Від 1949 року друкувався в багатьох сатиричних збірниках, в газетах і журналах.
Збірки байок, фейлетонів і гуморесок, ліричної прози: «Басни» (1956), «Дружба и служба» (1958), «В шутку и всерьез» (1960), «Леночкина пропажа», «Переполох» (1962), «Девичий характер» (Москва, 1963; Библиотечка «Крокодила»), «Не указывая пальцем» (1964), «Крымские веснушки» (1966), «Вдоль и поперек» (1969), «Випадок у тирі», «Загадки природы» (1970), «Хрустальная вода» (1976), «Бурьян с корнем вырывать» (1977), «Родные берега» (1978), «Кибернетический петушок» (1979), «У самого Чёрного моря» (Москва, 1985; Библиотечка «Крокодила»).
Література
— С. 350. Полотай Николай Исидорович // Чикин Аркадий. Севастополь: Историко-литературный справочник. — 2008. — С. 422. (дружній шарж А.Арутюнянца , присвячений 60-річчю митця).