Стебницьке ДГХП «Полімінерал» — державне гірничо-хімічне підприємство (ДГХП), розташоване в м.Стебник Дрогобицького району. Попередні назви: Стебницький калійний завод (не плутати з ТОВ «Стебницький калійний завод»), Стебницький калійний комбінат. Відомча підпорядкованість: Державний комітет України з промислової політикиМ. В. Одрехівський. Еколого-економічні проблеми інтеграції інноваційних структур в економіку регіону / Науковий вісник НЛТУ України. Збірник науково-технічних праць. — 2011 Вип. 21.2. . Видобуток руди із шахт не ведеться.
Стебницьке ДГХП «Полімінерал» належить до екологічно небезпечних об'єктів Львівської областіБублик М. І., Коропецька Т. О. Оцінювання техногенних збитків промислових підприємств в умовах формування еволюційної економіки // Вісник Національного університету «Львівська політехніка» . — 2012, № 725. Площа гірничого відводу становить 1290 га. згідно з гірничо-відвідним актом за № 208. Родовище розроблялося двома рудниками — № 1 та № 2. На 1986 рік родовище налічувало запаси калійних руд у обсязі 1,1 млрд тон.
У свій час на підприємстві побували перший віце-прем'єр України Василь Дурдинець, міністр промисловості України Валерій Мазур, прем'єр-міністр України Валерій Пустовойтенко, прем'єр-міністр Віктор Янукович, голова Комітету Верховної ради з питань безпеки та оборони Анатолій Гриценко.
Теперішній стан Станом на 20 липня 2010 податковий борг підприємства становив 1 млн 587 тис. грн.; заборгованість із виплати зарплати на 1 липня 2010—350 тис. грн.; на підприємстві працює 221 людинаСтаття від 20/07/10 З керівниками ДП «Угерський спиртовий завод», Стебницьке ДГХП «Полімінерал», ДП «Львівський комбінат хлібопродуктів» ДАК «Хліб України» можуть розірвати контракт на порталі «Щоденний Львів ». Перевірено 20/10/2011. Виробничу діяльність ДП припинило 1988 році. Підприємство є збитковим починаючи з 2007 року. Розглядається можливість подання цього об'єкту на приватизацію.
За словами директора ДГХП «Полімінерал» Миколи Яковлєва, з 2009 року йде процес приватизації майнового цілісного комплексу підприємстваСтебницький «Полімінерал» уже втретє готують до приватизації . // http://zik.ua 13 грудня 2012.
Стебницьке державне гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» вирішено розділити на два підприємства. Одне з них буде створене на базі першого рудника, яке і планується приватизувати і відновити виробництво.
З 1998 року Фонд державного майна України робив спроби продати підприємство як цілісний майновий комплекс, так і окремо перший рудник. На оглядини приїжджали вітчизняні та зарубіжні інвестори — німці, італійці, росіяни, китайці. Зацікавленими інвесторами були також італійська фірма «Італкалій», американська фірма IMC Clobal.
У 2010 році ФДМУ двічі намагався продати підприємство — 15 липня та 28 жовтня, але кожного разу конкурси скасовувались через відсутність заявокЩоденна інтернет-газета «Вголос». ФДМУ знову не зміг продати Стебницький «Полімінерал». 27 жовтня 2010. з огляду на велику стартову ціну. Стартова ціна мала скласти 227 млн грн. — саме в таку суму було оцінено підприємство експертною організацієюСтебницький «Полімінерал» розділять на два підприємства http://zik.ua 15 березня 2011.
У січні 2010 року Кабінет Міністрів виключив Стебницьке державне гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» з переліку стратегічних підприємств.
Станом на 29 квітня 2011 підприємство заборгувало бюджету 554 тис. грн. земельного податкуІнтернет-газета «Дрогобицьке земляцтво». 29 04 11 Дрогобицькі новини..
Фонд державного майна України 16 червня 2011 року ухвалив рішення про приватизацію Стебницького ДГХП «Полімінерал».
У жовтні 2012 року приватизацію Стебницького державного гірничо-хімічного підприємства «Полімінерал» знову відклали і вирішили його спочатку акціонувати — Фонд державного майна України видав наказ про акціонування «Полімінералу»Стебницький «Полімінерал» акціонують . 25 жовтня 2012. zik.ua.
18 січня 2012 у приміщенні Львівської облдержадміністрації відбулася зустріч з представниками потенційного інвестора Jian Enterprises Group і Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами УкраїниПотенційний інвестор приглядався сьогодні до Стебницького ДГХП «Полімінерал» http://zik.ua 20 січня 2012.
У Львівській ОДА планують залучити німецьких інвесторів до подальшої розробки одного з родовищ калійної солі в Стебнику«Полімінерал» просить звільнити його від сплати земельного податку . 28 березня 2012. vgolos.com.ua. Головою постійної комісії з питань екології, природних ресурсів та рекреації є Ірина Сех.
Продаж За наказом Фонду держмайна України від 14 січня 2013 року ДГХП «Полімінерал» перетворене на публічне акціонерне товариство «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство „Полімінерал“»На «Полімінералі» б'ють на сполох, готуються до страйку 05.06.2013. http://protruskavets.org.ua/ . Відбулася зміна форми власності підприємства і зміна назви підприємства. Після зміни статусу підприємства Мінфін України дав вказівку Державному казначейству про призупинення фінансування за бюджетною програмою роботи природоохоронного комплексу. Призупинення фінансування призведе й до виникнення річної заборгованості з обов'язкових платежів усіх рівнів: із зарплатні — на 4 млн грн, по єдиному внеску — на 1,6 млн грн, по електроенергії — на 1,4 млн грн, по платежах і послугах — на 1,2 млн грн Станом на 25 травня 2013 р. жодної акції новоствореного публічного акціонерного товариства не випущено.
2 жовтня 2013 року ФДМУ продав «Полімінерал» за 56 млн грн.. Переможцем конкурсу з продажу державного пакета акцій стало ПАТ «Компанія Райз» (м. Київ). Початкова ціна пакета була встановлена на рівні 55,8 млн грн. На конкурс подали заявки дві компанії — ТОВ «Агротрейд НД» (м. Суми) та ПАТ «Компанія Райз». Компанія «Райз» входить до агрохолдингу Ukrlandfarming Олега БахматюкаФДМУ продав «Полімінерал» за 56 млн гривень . 02.10.2013 ukrinform.ua.
Історія
До 1939 року Рудник № 1 функціонує з 1922 року.
Після 1939 року Підприємство сформовано на базі Стебницького родовища калійних солей у 1946 році. До 1939 року в Стебнику щорічно добували кілька сотень тисяч тонн калійної руди, то з 1946 року її видобуток зріс до 1 млн т. У наступних роках проведено розшуково-розвідувальні роботи й на базі нових розвіданих запасів калійних солей в околицях Стебника побудовано рудник № 2, де видобували до 3 млн тонн руди за рікБілоніжка П., Дяків В. Хімічний та мінеральний склад відходів збагачення калійних руд Стебницького родовища та їхній вплив на довкілля: — Вісник ЛЬВІВ. УН-ТУ Серія геол. 2009. Вип. 23. С. 162—174. Рудник № 2 функціонує з 1965 р. Виробки рудника № 2 розташовані на 5 горизонтах. Відпрацьовано два верхніх горизонти. Обсяг виробленого простору 15,8 млн м3.
Стебницьке родовище калійних солей відроблялось двома підземними рудниками загальною потужністю 4 млн т в рік. Система розробки була камерно-підповерхова, висота камер 40—60 м, ширина — 15—22 м, довжина — 30—150 м.
У 1958 році почався приплив розсолів у рудник № 1 (повторний прорив — 19.05.1997 р.).
До 1966 р. Стебницький калійний комбінат випускав лише сиромелений каїніт (без збагачення) з вмістом K2O близько 10 % та кухонну сіль.
У 1966—1967 рр. побудовано хімічну збагачувальну фабрику, яка випускала калійно-магнієве мінеральне добриво (калімагнезію) з вмістом K2O до 17—18 %.
Технологічну схему переробки калійно-магнієвих руд розроблено у Всесоюзному науково-дослідному інституті галургії (Санкт-Петербург, Росія). Суть цієї технології полягала в розчиненні калійних соляних порід гарячою водою, осадженні нерозчинного глинистого залишку і відокремленні від осаду висвітленої висококонцентрованої ропи та кристалізації з неї калімагнезії. Проте полімінеральний склад калійних руд і високий вміст у них глинистого матеріалу (10-15 %, іноді до 20 %) значно ускладнювали технологію їх переробки. Практично ця технологія виявилася дуже недосконалою. У відходи потрапляли не тільки глинистий матеріал, недорозчинені полігаліт і галіт, а й ропа з високим вмістом хлористого натрію та калійно-магнієвих солей.
На основі результатів екологічного моніторингу території впливу стебницького ДГХП «Полімінерал» встановлено, що основною причиною його згубного впливу на довкілля є неефективна технологія перероблення полімінеральних руд, що супроводжується утворенням величезної кількості відходів, які стали причиною екологічної катастрофи .
Хвостосховище Відходи хімічної збагачувальної фабрики транспортували по трубопроводу у хвостосховище, розміщене на північно-східній околиці м. Стебника поблизу р. Солониці, правої притоки р. Тисмениці. Хвостосховище являє собою обваловані дамбами техногенні водойми, у які скидали рідкі відходи флотаційного збагачення руд.
При застосування прийнятої технології розробки родовища рідкі відходи представляли пульпу з глинистого матеріалу, недорозчинені полігаліт і галіт, ропу з високим вмістом NaCl та калійно-магнієвих солей. У хвостосховищі відбувалось, з одного боку, осадження твердої фази — глини і недорозчинених соляних мінералів, а з іншого — кристалізація й осадження галіту в нижній, високомінералізованій частині водної товщі.
Об'єм відходів становив 900 м3 на добу і, відповідно, 328 тис. м3 на рік. Хвостосховище складається з двох секцій загальною площею близько 125 га. Площа першої секції — 69 га. Друга секція заповнена ропою і розділена перемичкою на дві ділянки — південну та північну, площею, відповідно, 28,9 та 26,9 га.
На всю площу хвостосховища щорічно випадає в середньому 1612 тис. м3 атмосферних опадів, а випаровується з неї близько 572 тис. м3, тобто надлишок води становить 1040 тис. м3 на рік. Загальний об'єм відходів разом з атмосферними опадами зростав у хвостосховищі в середньому на 1368 тис. м3 на рік.
Після Бухарестського землетрусу в Румунії в 1978 році на руднику № 2 було виявлено водопритоки, дебіт яких швидко збільшувався і згодом стабілізувався на величині близько 1000 м3 на добу (приблизно 300 тис. м3 на рік).
З метою утилізації цих вод (фактично вже розсолів, бо води поступаючи з поверхні насичувались солями, розчиняючи шахтні породи) для убезпечення рудника від затоплення було споруджено дослідно-промислову установку закачування їх до відпрацьованих підземних газових горизонтів в с.Кавське Стрийського району.
На даний час транспортна і енергетична інфраструктура підприємства та дослідно-промислова установка в с. Кавське знищені.
Вміст солей в ропі хвостосховищ
Вміст солей у ропі хвостосховищ з глибиною зростає від 151,26 г/л на поверхні соляного басейну до 437 г/л у його донній частині. Характеристики ропи її хімічний склад в перерахунку на сольовий за відомою методикою (Методы анализа рассолов и солей / Под ред. Ю. В. Морачевского и Е. Н. Петровой. Л., 1965) подано в таблиці:
Сольовий склад ропи хвостосховища Стебницького ДГХП «Полімінерал», г/л. Секція 2, південна ділянка, ПК Номер проби Глибина, м Ca(HCO3)2 CaSO4 MgSO4 MgCl2 (Na2SO4) KCl NaCl Сума солей Вміст K-Mg солей, %1 0,1 0,16 0,68 27,14 11,91 24,68 92,98 157,55 40,452 0,5 0,09 0,75 39,23 1,21 24,67 121,97 187,92 34,653 1,0 0,12 0,71 42,12 4,58 26,42 135,56 209,51 34,914 1,5 0,19 0,68 44,99 9,09 29,55 124,83 208,79 40,055 2,0 0,16 0,68 45,00 4,54 29,66 129,83 209,87 37,746 2,5 0,25 0,61 65,06 (20,10) 36,23 142,87 265,12 45,797 3,0 0,32 0,54 107,99 (16,59) 55,39 191,32 372,15 48,368 3,5 0,27 0,61 119,13 3,63 63,30 203,02 389,96 47,729 4,0 0,23 0,61 122,00 10,46 67,24 210,59 411,13 48,5810 4,5 0,24 0,61 119,13 9,33 65,23 202,34 396,87 48,8011 5,0 0,19 0,64 125,37 6,66 67,25 204,02 404,13 49,3112 6,0 0,23 0,61 126,26 8,23 67,25 202,14 404,72 49,8513 9,0 0,27 0,58 122,30 (46,74) 69,04 198,00 436,98 54,49