Квінт Фабій Максим (консул-суфект 45 року до н. е.)

Квінт Фа́бій Макси́м (; 92 до н. е. — 31 грудня 45 до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки, консул-суффект 45 року до н. е.

Життєпис Походив з патриціанського роду Фабіїв. Син Квінта Фабія Максима. У 57 році до н. е. став курульним еділом. Під час своєї каденції відновив тріумфальну арку Квінта Фабія Максима Алоброзького на римському форумі. З початком громадянської війни поміж Гаєм Юлієм Цезарем та Гнеєм Помпеєм Великим підтримав першого. У 48 році до н. е. був обраний претором. У 46—45 роках до н. е. займав посаду легата Цезаря в Іспанії. З початком повстання синів Помпея проти влади Цезаря, Фабій запросив підтримки з Риму, водночас захопив місто Мунда й взяв в облогу Урсон.

Повернувшись до Риму, Квінт Фабій Максим 1 жовтня 45 року до н. е. заступив на посаду консула-суффекта. Цезар дозволив йому відсвяткувати тріумф над Іспанією, попри те, що він не мав там ані самостійного командування, ані великих досягнень, але 31 грудня цього ж року Квінт Фабій раптово помер.

Родина Діти: Фабія Пауліна Павло Фабій Максим, консул 11 року до н. е. Африкан Фабій Максим, консул 10 року до н. е.

Джерела Fasti Cap., Degrassi 56f., 133, 500f. Fasti Amer., ibid. 242 Fasti Colot., ibid. 274 Acta Triumph., ibid. 86 f., 576 Friedrich Münzer: Fabius 108). // Paulys Realenzyklopädie der klassischen Altertumswissenschaft. Bd. VI 2. Stuttgart 1907. Sp. 1791f.