Ку́льтовий фі́льм — фільм, довкола якого шанувальниками створюється культоподібне шанування, що триває десятиліттями після прем'єри фільму в кінотеатрах. Це може проявлятися в регулярних переглядах, ритуалах при спільному перегляді, цитуванні, і аж до створення субкультури і навіть релігії на основі вигаданого світу. Іноді шанувальники зустрічаються на костюмованих вечірках, у яких можуть брати участь актори і творці фільму.

Більшість культових фільмів має успіх тільки серед порівняно невеликої групи шанувальників, а багато комерційно успішних мейнстримних фільмів культовими зазвичай не є. Часто, хоча й не обов'язково, культовий фільм протиставляється мейнстриму, є тематично, жанрово чи естетично інноваційним. Можливе і протилежне, коли фільм привертає увагу низькою якістю свого виконання чи комерційним неуспіхом.

Поняття культовості поширюється також на серіали.

Критерії культовості Навколо культового фільму формується активна спільнота його шанувальників — власне його «культ». Учасники спільноти відчувають позитивні емоції від належності до неї, проводять спільні перегляди, фестивалі. Для входження до такої групи людей від новачків очікується пройти певне «випробування», наприклад, неодноразові перегляди фільму. В спільноті існує ієрархія, найдавніші, найвідданіші учасники можуть одягатися як персонажі фільму, поділяти їхні життєві принципи.

Культовий фільм зазвичай протиставляється мейнстриму, піднімає гострі теми, використовує незвичайні художні рішення, глибокий символізм, перебачає неоднозначні трактування сюжету. Часто це твір, який не просто виділяється на тлі інших, а містить тематичні, жанрові, естетичні інновації, кидає виклик панівним тенденціям кіновиробництва. Він змішує жанри, висміює усталені правила, сатирично обігрує теми, що досі подавалися серйозно. Водночас культовий фільм, буває, звертається до ностальгії, зображає ідеалізоване минуле. Культовим може стати як фільм з від початку невеликим глядацьким колом, так і розрахований на масового глядача. Також це може бути фільм як більш аматорський, так і професійного виробництва. Прикладами «культових блокбастерів» є трилогії «Володар перснів» і «Зоряні війни».

Характерною рисою культових фільмів є їхня інтертекстуальність: вони активно посилаються на інші твори. Фінал часто відкритий і передбачає різні трактування.

Нерідко культові фільми мають складну історію виробництва, супроводжувану таємницями та легендами. Нерідко вони не отримують широкого відгуку чи позитивного сприйняття в час виходу. Але з часом вони можуть стати широко відомими, коли настає їхня культурна своєчасність. Перетворенню фільму на предмет культу буває сприяє його повторний показ, поширення за межами кінотеатрів. Також фільм може сприйматися посереднім у одній країні, але стати культовим у іншій. Це не обов'язково означає, що фільм загалом «хороший». Нерідко статус культового отримує кіно, що стало відоме через свою низьку якість, примітивні спецефекти, незв'язні діалоги тощо. Але спільнота знаходить інші аспекти фільму, альтернативні трактування, що приносять учасникам задоволення.

Приклади культових фільмів

Драми: «Громадянин Кейн» (1941), «Касабланка» (1942) «На останньому подиху» (1960), «Механічний апельсин» (1971), «Титанік» (1997), «Горбата гора» (2005), «Неграновані коштовності» (2019). Комедії: «Доктор Стрейнджлав, або Як я перестав хвилюватись і полюбив бомбу» (1964), «Рожеві фламінго» (1972), «Шоу жахів Роккі Горрора» (1975), «Монті Пайтон і Священний Грааль» (1975), «Брати Блюз» (1980), «Конфіскатор» (1984), «Позаурочний час» (1985), «Людина кусає собаку» (1992), «Гедвіга та злий дюйм» (2001) Бойовики: «Вихід дракона» (1973), «Воїни» (1979), «Олдбой» (2003). Кримінальні: «Мосьє Верду» (1947), «Кримінальне чтиво» (1994). Фантастика: «Ґодзілла» (1954), «Космічна одіссея 2001 року» (1968), «Фантастична планета» (1973), «Зоряні війни» (1977, 1980, 1983), «Втеча з Нью-Йорка» (1981), «Той, хто біжить по лезу» (1982), «Темний кристал» (1982), «Трон» (1982), «Лабіринт» (1986), «Великий переполох у малому Китаї» (1986), «Акіра» (1988), «Вони живуть» (1988), «Володар перснів» (2001, 2002, 2003), «Донні Дарко» (2001). Психологічні: «Психо» (1960), «Мовчання ягнят» (1991), «Ідеальний смуток» (1998), «Бійцівський клуб» (1999). Жахи: «Люди-кішки» (1942), «План 9 з відкритого космосу» (1959), «Крапля» (1958), «Ніч живих мерців» (1968), «Плетена людина» (1973), «Щелепи» (1975), «Голова-гумка» (1977), «Будинок» (1977), «Зловісні мерці» (1981), «Щось» (1982), «Відеодром» (1983), «Реаніматор» (1985), «Відьма із Блер» (1999), «Кловерфілд» (2008), «Сонцестояння» (2019). Сюрреалізм, символізм, містика: «Колір граната» (1969), «Валерія та її тиждень чудес» (1970), «Яйце янгола» (1985), «Голий ланч» (1991).

Приклади культових серіалів «Доктор Хто» (1963 — триває), «Зоряний шлях» (1966 — триває), «В'язень» (1967—1968), «Нестерпні прибульці» (1981—1985), «Твін Пікс» (1990—1991), «Цілком таємно» (1994—1998) «Баффі — винищувачка вампірів» (1997—2003), «Євангеліон» (1995—1996), «Експерименти Лейн» (1998), «Ерго Проксі» (2006), «Сімпсони» (1989 — триває).

Примітки

Посилання

Cultographies' Definition of Cult Cinema на Cultographies.com Cult Film: A Critical Symposium на Cineaste Cult Classics Explained: How a Movie Fits the Definition на MovieWeb