Допоміжна поліція (, скорочено Hipo) — парамілітарна організація в Третьому Рейху, існувала з лютого по середину серпня 1933 року в Пруссії та в інших землях Третього Рейху. Включала в себе членів СС, штурмових загонів та унії «Стальний шолом». Допоміжна поліція відіграла значну роль у захопленні влади НСДАП в Німеччині та центральну роль у терористичній ліквідації політичних опонентів, які були арештовані і депортовані. Після розформування значна частина «допоміжних поліцаїв» стала служити в охороні концтаборів.

На окупованих землях (1939—1945) Допоміжна поліція також існувала в окупованих Третім Рейхом країнах в роки Другої світової війни (1939—1945). Як правило, допоміжна поліція формувалася з військовополонених (насамперед у великих містах) і місцевого населення. Подібні поліцейські організації існували в усіх окупованих країнах. Відрізнялися значною різноманітністю форм організації (поліцаї, шуцмани, самозахист, синя поліція та ін.)

Однак, всі ці органи допоміжної поліції не були самостійними і підпорядковувались німецьким поліцейським управлінням на окупованих територіях. Місцеві адміністрації (міські та сільські управи) займалися лише чисто адміністративною підтримкою діяльності поліцаїв — формуванням, виплатою платні, доведенням до їх відома розпоряджень німецької влади тощо Термін «допоміжна» підкреслював несамостійність поліції по відношенню до німців. Не було навіть одностайної назви — крім Hilfspolizei, використовувалися й такі, як «місцева міліція» (), «охоронна поліція» («шупо», ), «Служба порядку» (), «громадянське ополчення» (), «місцеве ополчення» (), «самозахист» (). Крім цього, допомогу в боротьбі з партизанами чинили, «з'єднання по боротьбі з бандами» (). Вони являли собою групи змішаного складу з військовослужбовців вермахту, СС, поліцейських та інших «східних помічників», «Гіві» (). Повноваження щодо формування зазначених груп були надані керівникові «з'єднань по боротьбі з бандами», яким був глава СС і поліції групи армій Центр, групенфюрер СС Еріх фон Бах-Целевскі. На кінець 1942 року чисельність Bandenkampfverbände становила 14 953 німців і 238 105 «східних помічників».

Спочатку особлива форма одягу для членів допоміжної поліції не була передбачена. Як правило, співробітники допоміжної поліції носили білі пов'язки з написом «Polizei» («Поліція») / або взагалі без такої /. В усьому іншому їх форма одягу була довільною (наприклад, вони могли носити радянську військову форму зі знятими знаками відмінності). Проте, у ряді випадків поліцаї носили особливі знаки розрізнення; так, у Польщі поліцаїв прозвали «темно-синіми» () за колір мундирів ; в Литві капрали поліції носили темно-сині головні убори з жовтим кантом; в Україні поліцаї нерідко носили жовто-блакитні стрічки і/або тризубці на головних уборах, проте вже в 1942 р. їх носіння було заборонено.

З кінця 1941 р. для місцевої поліції в Україні запроваджено чорні однострої (перешиті з колишніх чорних одностроїв СС, які у 1941 р. в Німеччині були вилучені та замінені на сірі) з зеленими комірами та обшлагами. Для батальйонів Шуцманшафт запроваджено німецьку військову форму з особливими знаками розрізнення і званнями не вище гауптмана.

Зі спогадів Андрія Кордана, котрий, до переходу навесні 1944 року в сотню «Залізняка» УПА. з осені 1941 року служив в Українській допоміжній поліції:

Див. також Шуцманшафт Білоруська народна самодопомога Єврейська поліція Синя поліція (Польська поліція Генеральної губернії) Гіві Білоруський колабораціонізм Російський колабораціонізм Український колабораціонізм Українська допоміжна поліція Буковинський курінь ОУН (м) Київський курінь

Примітки

Література

Ковальов Б.Нацистська окупація і колабораціонізм в Росії, 1941—1944. Серія: Військово-Історична бібліотека. М.: АСТ, 2004—494 с., +48 Л. іл.

Посилання МЗС Латвії: Латиші в складі збройних сил Німеччини Дробязко С. І.Під прапорами ворога Знаки розрізнення службовців «охоронних батальйонів» ДІЯЛЬНІСТЬ української поліції у системі органів місцевого самоврядування на окупованій німецькими військами території України у 1941—1942 роках Слов'янські «поліцаї», частина I Слов'янські «поліцаї», частина II «Соціальна реклама» окупаційної адміністрації (1942 рік) (відео)