Гезе́нк (від — похил, схил) — вертикальна підземна гірнича виробка, яка не має безпосереднього виходу на земну поверхню і призначається для спуску корисних копалин із верхніх горизонтів на основний самопливом або у спеціальних посудинах механічним способом. Як і сліпий ствол, гезенк може бути використаний для допоміжних цілей — спуску та підйому людей, матеріалів, устаткування; вентиляції.
Проводяться ґезенки знизу вгору (на негазових шахтах) і зверху вниз (на шахтах з газопиловим режимом). У минулому гезенки мали тільки прямокутний поперечний переріз, тоді як зараз зазвичай використовуються круглі або еліптичні перетини.
Див. також
сліпий стовбур.
Примітки
Література
Jacob Grimm und Wilhelm Grimm: Deutsches Wörterbuch, Leipzig 1854, Band 5, Spalten 4068–4078 Walter Bischoff, Heinz Bramann, Westfälische Berggewerkschaftskasse. Bochum: Das kleine Bergbaulexikon. 7. Auflage, Verlag Glückauf GmbH, Essen 1988, ISBN 3-7739-0501-7 Ernst-Ulrich Reuther: Einführung in den Bergbau. 1. Auflage, Verlag Glückauf GmbH, Essen 1982, ISBN 3-7739-0390-1 Heise-Herbst: Leitfaden der Bergbaukunde, 3. verbesserte Auflage, Springer-Verlag, Berlin 1932, S. 60 Heise-Herbst / Fritzsche: Lehrbuch der Bergbaukunde, 8. und 9. völlig neubearbeitete Auflage, Springer-Verlag, Berlin/Göttingen/Heidelberg 1958, S. 102 ff.