Нака́з про депорта́цію украї́нців або Наказ № 0078/42 від 22 червня 1944 року «Про ліквідацію саботажу на Україні…» — нацистська пропагандистська листівка Третього рейху російською мовою, надрукована в 1944 році, примірник якої зберігається в розсекреченій справі в Центральному державному архіві громадських об'єднань України (ЦДАГО України) (колишній Архів Центрального Комітету Комуністичної партії України). Зміст листівки вперше опублікували в газеті «Літературна Україна» 27 лютого 1992 року під виглядом «секретного наказу НКВС і НКО СРСР про виселення всіх українців, що проживали на території окупованій німецькими військами, до „окремих країв СРСР“». Після публікації з'ясувалося, що дослідник Василь Марочкін, який надав текст листівки для газети, приховав частину тексту, що спотворило зміст документа.
Також текст листівки, опублікований у газетній статті, містив помилку: замість «вислати у віддалені краї Союзу РСР» (), як у оригінальному архівному документі, було надруковано «вислати в окремі краї Союзу РСР» ().
5 березня 1992 року, вже в наступному номері газети «Літературна Україна» було надруковано статтю директора ЦДАГО України кандидата історичних наук Руслана Пирога зі спростуванням статті Марочкіна. Руслан Пиріг повідомив, що документ, на який посилався Марочкін, є німецькою листівкою, яку ніяк не можна видавати за оригінал наказу і коментувати відповідним чином. У редакційному дописі зазначалося, що газета довірилася публікаторові Василю Марочкіну, який, приховавши суттєву деталь автентичного документа, дезінформував читачів, і що надалі редакція відмовляється від співпраці з Марочкіним.
Заперечення автентичності наказу Обставини, за яких було знайдено «наказ № 0078/42», а також численні деталі його змісту, оформлення і термінології дають підстави для сумніву щодо автентичності тексту.
Документ, що містить текст цього «наказу», виявив 1992 року кандидат історичних наук Василь Марочкін, коли працював в Центральному державному архіві громадських об'єднань України. Наказ був оприлюднений в його статті «Выслать в отдельные края Союза ССР ВСЕХ УКРАИНЦЕВ…» в газеті «Літературна Україна» від 27 лютого 1992 року. Відразу після публікації виявилося, що архівний документ не є оригіналом чи офіційною копією наказу. Це німецька пропагандистська листівка, виготовлена 1944 року, про що Марочкін у публікації приховав. 5 березня 1992 року «Літературна Україна» надрукувала лист-спростування директора Центрального державного архіву громадських об'єднань доктора історичних наук Руслана Пирога, який засвідчив, що в архіві зберігається лише німецька листівка (ЦДАГО, ф. 1, оп. 70, спр. 997, арк. 91), а не оригінал чи копія наказу, а архівна справа 997, в якій зберігається листівка, має назву «Листовки, журнал „Вестник немецко-фашистского и украинского националистического Харькова“». У коментарі редакція газети відзначила, що враховуючи сталінський геноцид, існування такого документа є можливим.
1998 року Фелікс Чуєв у своїй книзі «Солдаты империи» із посиланням на генерала Василя Рясного навів текст наказу, що незначно відрізняється від документа Марочкіна.
На користь версії фальсифікації, зокрема, свідчить той факт, що реально проведені під час війни депортації народів оформлювалися аж ніяк не відомчими наказами рівня наркоматів, а постановами вищого органу влади на той період — Державного комітету оборони. Щодо українців про таку постанову нічого не відомоОбщий перечень приказов Народного комиссара обороны СССР за 1944 г. с грифом «Совершенно секретно» . «Наказ № 0078/42» вкрай неконкретний, не встановлює відповідальних за його виконання осіб, що не притаманно іншим відомим наказам по НКВС і НКО. Крім того, в Збройних силах СРСР не відомі частини та з'єднання, що офіційно звалися би «каральними»Приказ МВД СССР № 0205 от 31.05.56 С объявлением перечней управлений, соединений, частей, подразделений и учреждений войск НКВД, входивших в состав Действующей армии в годы Великой Отечественной войны 1941—1945 гг. ; наказ по НКВС СРСР № 0078 за 1944 р. датований 26 січня і присвячений зовсім іншим питанням; «особливих відділів» в Червоній Армії, що згадуються у «наказі», в 1944 році вже не існувало; посада Г. К. Жукова 1944 року називалася «Перший заступник народного комісара», а не просто «Заступник», як у «наказі» тощо.
Історики з Інституту історії України НАН України в багатотомній «Енциклопедії історії України» не розглядають цей наказ навіть як робочу гіпотезу (див. оглядову статтю «Депортації в ретроспективі української історії» — С. 335—337.).
Відтворення «тексту наказу»
Відтворення цього «секретного наказу» 1998 року опубліковано в книзі «Солдати імперії» . Походження його тексту в книзі не конкретизовано. Утім, текст у книзі містить ту ж саму помилку, що і в газетній публікації Марочкіна — «окремі краї» замість «віддалені краї», як у архівній німецькій листівці.
У книзі «Розшукуються державні злочинці» сучасного українського письменника Юрія Краснощока, яку її автор позиціонує як «документальний детектив», також наводиться повний текст наказу, причому, єдиний у книзі — з посиланням на архівне джерело (ЦД[А]ГОУ ф-1, оп. 70, справа 997, арк. 91). Автор пише, начебто з текстом наказу в роки війни його, як комсорга полку, ознайомив командир полку під підписку про нерозголошення. Текст наказу у викладенні Краснощока має невеликі відмінності від оприлюдненого в книзі Фелікса Чуєва. Текст цього наказу Краснощок вперше опублікував у повісті «Операція „Вогняний смерч“», яку було надруковано в другій половині 1990-х років у газеті «Молодь України».
Коментарі учасників подій
Вислів Хрущова на ХХ з'їзді КПРС Микита Хрущов:
Нарком внутрішніх справ УРСР Фелікс Чуєв у книзі «Солдаты империи» наводить розповідь колишнього наркома внутрішніх справ УРСР Василя Рясного:
Коментарі публіцистів Віктор Суворов в інтерв'ю газеті «Бульвар»:
Віталій Бондаренко:
Міф про вислів Жукова щодо українців Журналіст Іван Ольховський, посилаючись на «ветерана війни» Юрія Коваленка, пише:
Як зазначають дослідники, правдивість «спогадів» псевдоветерана Коваленка вельми сумнівнаПравий Павло. Картонні герої. Онук барона Мюнхгаузена // polis-luga.blogspot.com. — 2013. — 6 квітня. .
Див. також
Депортація українців у часи СРСР Чорнопіджачники Операція «Вісла» Депортація народів в СРСР Операція «Захід» </div>
Примітки
Посилання Воляник Василь. Чому не виселили Україну у 1944 році? // Українська газета. — 2004. — № 21. — 3 червня. Гогун Александр. Из жизни жуков-2. Читаем Суворова в тамиздате // Посев. — 2005. — № 3 (1530).
Скан с листовки с текстом приказа // История одного скандала на Украине. — maxpark.com. — 2013. — 23 января. Соломатин Юрий. Разоблачение фальшивки // Интернет против Телеэкрана. — 2005. Приказ № 0078-42 22 июня 1944 года… // Політ у вічність головного командира УПА генерала-хорунжого «Тараса Чупринки» — Романа Шухевича / Юрій Микольський. — Львів: Вид-во Тараса Сороки, 2009. — 446 с. — Янковский Алексей. Выслать в отдалённо-отдельные края Союза ССР или долгоиграющая фальшивка // 81412.livejournal.com. — 2017. — 22 июля. Antonovych, Myroslava. The duty to punish human rights violations of a prior regime under international law: post-communist transitional cases. McGill University 1998. Hrabovsky, Serhiy. To the 60th Anniversary of liberation. Liberation from what?
Джерела Земсков В. Н. Фальшивый документ и несостоявшаяся сенсация // Политическое просвещение. — 2010. — № 3 (56). Козлов В. П. Обманутая, но торжествующая Клио. Подлоги письменных источников по российской истории в XX веке. Глава 12. «Приказ» о ликвидации саботажа в Украине. — : РОССПЭН, 2001. — 224 с. — Краснощок Юрій. Розшукуються державні злочинці: документальний детектив // Вітчизна. — 2007. — № 9–10; № 11-12; 2008. — № 1–2; № 3–4; № 5–6; № 7–8; № 9–10;№ 11–12. Лизанчук В. Навічно кайдани кували: факти, документи, коментарі про русифікацію в Україні. — Львів: Інститут народознавства НАН України, 1995. Марочкін В. Выслать в отдельные края Союза ССР ВСЕХ УКРАИНЦЕВ… // Літературна Україна. — 1992. — № 8 (4469). — 27 лютого. — С. 1. Пиріг Р. Лист до редакції: Повертаючись до надрукованого // Літературна Україна. — 1992. — № 9 (4470). — 5 березня. — С. 2. Сергиенко В. Злосчастные фальшивки // Правда Украины. — 1994. — 4 октября. . Чуев Ф. Солдаты империи: Беседы. Воспоминания. Документы. — : Ковчег, 1998. — С. 177—178. — Stanisław Ciesielski, Grzegorz Hryciuk, Aleksander Srebrakowski. Masowe deportacje radzieckie w okresie II wojny światowej. Wrocław: Instytut Historyczny Uniwersytetu Wrocławskiego i Wrocławskie Towarzystwo Miłośnikow Historii, 1994.