Оператор або операторна послідовність — регуляторна послідовність ДНК прокаріот, що є місцем зв'язування транскрипційних факторів. Регуляторні білки, приєднані до оперона, можуть по-різному впливати на транскрипцію: перешкоджати зв'язуванню РНК-полімерази із промотором, або, навпаки, сприяти такій взаємодії.
Кожна операторна ділянка має унікальну послідовність нуклеотидів, яка може розпізнаватись регуляторними білками. Останні мають спеціальні ДНК-зв'язувальні домени, здатні взаємодіяти із специфічним для кожної послідовності набором атомів, що експонуються у великий жолобок ДНК. Транскрипційні фактори часто мають дві ДНК-зв'язуючі ділянки або функціонують у димерній формі, через це оператори зазвичай мають паліндромні послідовності, як наприклад консенсус-оператор оперонів PR та PRM фага лямбда: T A T C A C C G C C G G T G A T A
A T A G T G G C G G C C A C T A T
Прикладами найкраще вивчених операторів можуть бути: Три оператори лактозного оперону кишкової палички o1 або om (положення +11), o2 (+412) і o3 або oa (-82) — місця зв'язування білка lac-репресора. Цей білок функціонує у формі тетрамера, тому може зв'язуватись з двома операторами водночас, що викликає утворення петель в ДНК. Оператор триптофанового оперону — місце зв'язування триптофанового репресора; Оператори правого і лівого ранніх оперонів фага лямбда, які є місцям зв'язування лямбда-репресора та білка Cro.
Джерела