Микола Олександрович Козирєв (; , Санкт-Петербург — 27 лютого 1983, Ленінград) — радянський астроном-астрофізик.

Життєпис

Народився в Санкт-Петербурзі у дворянській сім'ї. У 1928 закінчив фізико-математичний факультет Ленінградського університету. Після закінчення навчання прийнятий аспірантом в Головну астрономічну обсерваторію СРСР в Пулково. Працював у Ленінградському інституті інженерів залізничного транспорту. Після закінчення аспірантури (1931) зарахований разом з В.А.Амбарцумяном в штат обсерваторії фахівцем першого розряду. Паралельно з роботою в обсерваторії читав лекції з теорії відносності в Ленінградському педагогічному інституті.

Через конфлікт з директором 8 березня 1936 був звільнений з Пулковської обсерваторії.

7 листопада 1936 був заарештований, а 25 травня 1937 засуджений у зв'язку з «Пулковською справою» на 10 років тюрми. До травня 1939 відбував покарання у місті Дмитровськ-Орловський Курської області, потім етапований в Норильлаг НКВД (Норильськ, Дудинка). З січня 1940 переведений за станом здоров'я на Дудинську мерзлотну станцію, де працював геодезистом, навесні 1940 розконвойований, а в грудні того ж року призначений начальником мерзлотної станції.

25 січня 1941, нібито за ворожу агітацію серед ув'язнених, засуджений повторно на 10 років позбавлення волі. Деякі пункти обвинувачення: підсудний є прихильником теорії розширення Всесвіту ; вважає Єсеніна (можливо, Гумільова) хорошим поетом, а Дунаєвського — поганим композитором; під час бійки заявив, що «буття не завжди визначає свідомість»Спростування відомого висловлювання з роботи Карла Маркса «До критики політичної економії»; не згоден з висловлюванням Енгельса про те, що «Ньютон — індуктивний осел».Анекдотичну версію наводить Сергій Довлатов у своїй книзі «Соло на ундервуде» : Козирєв засуджений за те, що намагався угнати з Росії на Захід річку Волга

Після суду був переведений в Норильськ і призначений на роботу на металургійний комбінат інженером Теплоконтролю.Козирєв  — один з персонажів книги «Норильські оповідання» Сергія Снегова: Норильские рассказы. Сергей Александрович Снегов. Москва, Издательство «Советский писатель», 1991 Навесні 1943 за станом здоров'я був переведений на роботу в Геологічне управління Норильського комбінату інженером-геофізиком. До березня 1945 працював виконробом експедиції на Хантайському озері і начальником Північного магніторозвідувального загону Нижньо-Тунгуської геологічної експедиції.

14 грудня 1946 за клопотанням колег-астрономів звільнений умовно-достроково, як талановитий вчений, а 21 лютого 1958 повністю реабілітований.

У 1947 захистив докторську дисертацію на тему «Джерела зоряної енергії та теорія внутрішньої будови зірок».

1957 року одружився з вченою-археологом Козирєвою Риммою Василівною. У подружжя народилося двоє синів: Дмитро (1958) і Федір (1961).Чубарова (Козирєва) Римма Василівна на сайті «Марійська історія в особах»

До 1958 працював у Кримській астрофізичній обсерваторії АН СРСР, потім у Пулковській обсерваторії.

Наукова діяльність

Основні наукові праці присвячені фізиці зірок, дослідженню планет і Місяця. Розробив теорію протяжних зоряних атмосфер і встановив ряд особливостей випромінювання, що виходить з них (1934, ця теорія була узагальнена С.Чандрасекаром і отримала назву теорії Козирєва—Чандрасекара). Розробив теорію сонячних плям при припущенні, що пляма перебуває у променевій рівновазі з навколишньою фотосферою. Виявив в спектрі темної частини диска Венери емісійні смуги, дві з яких були приписані молекулярному азоту (1953).

Отримав спектрограми місячного кратера Альфонс, що вказують на вихід газів (молекулярного водню і вуглецю) з центральної гірки кратера, що стало доказом вулканічної активності МісяцяМартынов Д. Я. Курс общей астрофизики — 4-е изд. — М.: Наука, 1988. — С. 528. — 640 с. — ISBN 5-02-013875-4. Явище вулканічної діяльності на Місяці як наукове відкриття внесено в Державний реєстр наукових відкриттів СРСР під № 76 з пріоритетом від 3 листопада 1958.

Передбачив відсутність магнітного поля у Місяця за кілька років до перших космічних експедицій до нього (в 1959 це передбачення було підтверджено вимірами, зробленими станцією «Луна-1»). Виявив водень в атмосфері Меркурія (1963) на підставі порівняльного вивчення контурів ліній водню в спектрах Меркурія і Сонця. Зробив висновок про високу температуру (до 200 000 К ) в центрі Юпітера.

Розробив основи і успішно намагався підтвердити експериментальними даними фундаментальну теорію, що описує поведінку фізичного часу («Причинна механіка»). Приводом для роздумів про роль фізичного часу в житті зоряної матерії послужили оцінки енерговиділення зірками, яке не може пояснюватися термоядерними реакціями в них.

На його думку, "дзеркала з алюмінієвим покриттям виявилися здатними відображати і фокусувати «потоки часу». При дзеркальному відображенні ХІД часу, як псевдоскаляр, змінює знак. Тому Світ із зворотною течією часу повинен бути рівноцінний нашому Світові, відбитому в дзеркалі. ... Досліди показали, що відбиватися дзеркалом може тільки дія випромінюючих час процесів..."http://www.nkozyrev.ru/mechanics/001.php Н. А. КОЗЫРЕВ. Астрономические наблюдения посредством физических свойств времени. Главная астрономическая обсерватория АН СССР, Пулково, СССРhttp://www.univer.omsk.su/omsk/Sci/Kozyrev/vsp0.win.htm Биография Н. А. КозыреваПроблемы исследования Вселенной, Вспыхивающие звезды: Труды симпозиума, приуроченного к открытию 2,6 м телескопа Бюраканской астрофизической обсерватории. Бюракан, 5-8 октября 1976 года. — Ереван, 1977, М. — Л. с.209-227.

«Причинна механіка» і псевдонауковці

Останнім часом з'явилася велика кількість статей і праць, приписуваних Миколі Козирєву, а також посилань на неіснуючі роботи або неіснуючі твердження Миколи Козирєва. Часто в цих матеріалах, виконаних у містичному дусі, містяться «докази» існування таких явищ як «надсвітові сигнали», «торсіонні поля», «розум всесвіту». Подібних робіт Микола Олександрович Козирєв ніколи не видавав.

Праці Причинная или несимметричная механика в линейном приближении. Пулково, 1958. Избранные труды / Н. А. Козырев; [Предисл. А. Н. Дадаева, с. 5-48. Послесл. Л. С. Шихобалова, с. 410—431]; ЛГУ. — Л.: Изд-во ЛГУ, 1991. — 443, с. ISBN 5-288-00626-1 Козырев Н. А., Насонов В. В. Проблемы исследования Вселенной, Вып.9, (1980) «Неизведанный мир» размышления учёного. // Журнал."ОКТЯБРЬ" № 7 изд. «Правда» с. 183—192. Козырев Н. А., Насонов В. В. «Об исследованиях физических свойств времени» Время и жизнь. // Тезисы докладов VI Украинской республиканской конференции по бионике. — Ужгород, 1981. С. 145—146 Козырев H.А., Насонов В. В. Новый метод определения тригонометрических параллаксов на основе измерения разности между истинным и видимым положением звезды. — Проблемы исследования Вселенной, 1978,7,с.168-179. Астрономическое доказательство реальности четырёхмерной геометрии Минковского. — Проблемы исследования Вселенной, 1982, 9. с.85-93. Тезисы диссертации на соискание ученой степени доктора физико-математических наук «Теория внутреннего строения звезд как основа исследования природы звездной энергии» / Ленинградский государственный университет. — Л., <1947>. — 4 с. Внутреннее строение звезд на основе наблюдательных данных //Вестник Ленинградского университета. — 1948. — N 11. — С. 32 — 35. Источники звездной энергии и теория внутреннего строения звезд // Известия Крымской астрофизической обсерватории. — 1948. — Т. 2. — С. 3 — 43. Теория внутреннего строения звезд и источники звездной энергии // Известия Крымской астрофизической обсерватории. — 1951. — Т. 6. — С. 54 — 83. Kozyrev Nikolai. Sources of Stellar Energy and the Theory of the Internal Constitution of Stars // Progress in Physics, October, 2005, V. 3, Р. 61-99 Козырев Н. А. Избранные труды — Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1991. — 447 с

Відзнаки та пам'ять Нагороджений золотою медаллю Міжнародної академії астронавтики (1970).

Іменем Козирєва називані мала планета 2536 Козирєв (2536 Kozyrev), відкрита Г.М.Неуйміним 15 серпня 1939 у Сімеїзькій обсерваторії; кратер Козирєв на Місяці; теорія Козирєва—Чандрасекара про променеву рівновагу фотосфери зірок.

Виноски

Література Астрономические наблюдения по методике Козырева и проблема мгновенной передачи сигнала

Картина мира: наука, философия и религия. Материалы международной научно-практической конференции, посвященной 100-летнему юбилею астрофизика Н. А. Козырева. СПб.: «Европейский Дом», 2009.-262

Посилання www.nkozyrev.ru  — сайт, на якому міститься низка статей М. О. Козирєва з астрономії, астрофізики і так званої причинної механіки. Теория времени Н. А. Козырева на сайті ОГУ. Н.А.Козырев на сайті ГОУ СОШ № 1216. Козирєв Микола Олександрович, Українська віртуальна обсерваторія