Олів'є́ Жіру́ (; 30 вересня 1986, Шамбері, Франція) — французький футболіст, нападник клубу «Лілль», в минулому гравець національної збірної Франції.
Фіналіст Євро-2016 та чемпіон світу 2018 року у складі збірної Франції. Другий бомбардир в історії збірної Франції (57 голів).
Клубна кар'єра
«Гренобль» і «Тур»
У дорослому футболі дебютував 2005 року виступами за команду друголігового клубу «Гренобль», в якій провів два сезони, взявши участь у 23 матчах чемпіонату і забивши 2 м'ячі. Перед початком сезону 2007–2008 років захищав кольори команди клубу «Істр» з Аматорського чемпіонату на умовах оренди.
За підсумками сезону 2007/08 «Гренобль» завоював право виступати у найвищому дивізіоні. Однак у серпні 2008 року був проданий до «Туру» і, таким чином, продовжив виступати в Лізі 2. Загалом у «Турі» нападник провів два сезони, в останньому з яких став найкращим бомбардиром ліги. У січні 2010 року Жиру поповнив ряди «Монпельє», проте дограв сезон за «Тур» на правах оренди.
«Монпельє»
Влітку 2010 року приєднався до складу вищолігового клубу «Монпельє». Перший матч у Лізі 1 Олів'є Жиру зіграв 8 серпня 2010 проти «Бордо», який завершився перемогою «Монпельє» з мінімальним рахунком 1:0. 28 серпня 2010 року нападник забив свій перший гол у Лізі 1, принісши перемогу своєму клубу у 4-му турі чемпіонату Франції 2010/11 у виїзному матчі проти «Валансьєна». Загалом у тому сезоні провів за «Монпельє» 37 матчів, в яких забив 12 голів.
У сезоні 2011/12 Олів'є Жиру за 14 матчів оформив два хет-трики та один дубль. Спочатку у 6-му турі Олів'є забив два м'ячі «Бресту», потім три м'ячі «Діжону» у 10-му турі та «Сошо» — у 15-му. Також Жиру приніс перемогу «Монпельє» у виїзному матчі проти чинного чемпіона Франції, «Лілля», забивши єдиний гол матчу на 70-й хвилині. Загалом у чемпіонаті Франції 2011/12 Жиру провів 36 ігор, причому у всіх він виходив у стартовому складі і забив 21 м'яч, ставши найкращим бомбардиром чемпіонату разом із Нене, і разом із «Монпельє» став чемпіоном Франції вперше у своїй історії.
«Арсенал»
Результативний нападник привертав увагу найсильніших та найбагатших клубів Європи ще по ходу сезону 2011/2012, а по його завершенні, 26 червня 2012 року, перебрався до Англії, ставши гравцем лондонського «Арсенала». Головний тренер якого Арсен Венгер традиційно значною мірою робив ставку на французьких футболістів при комплектуванні своєї команди. Сума трансферу оцінювалася у 9,6 мільйонів фунтів.
В «Арсеналі» Жіру відразу потрапив в ротацію з іншими основними форвардами команди Тео Волкоттом і Лукасом Подольскі, у сезоні 2012/13 з 17 голами в усіх турнірах став другим після Волкотта бомбардиром команди. Наступного сезону забив 22 голи (16 у чемпіонаті), найбільше за всіх інших гравців «Арсеналу». Протягом наступних років продовжував відзначатися високою результативністю, з 2014 року складав ефективний атакувальний дует з чилійцем Алексісом Санчесом. 28 вересня 2017 року забив свій 100-й гол у формі «канонірів». Усього за шість сезонів у футболці «канонірів» провів за клуб 253 матчі у різних турнірах, в яких забив 105 м'ячів.
«Челсі»
Наприкінці січня 2018 року приєднався до лав «Челсі», з яким уклав контракт на півтора року. Сума трансферу склала 16 мільйонів фунтів стерлінгів. 16 лютого забив перший м'яч за клуб, вразивши ворота «Халл Сіті» у матчі Кубка Англії. А вже 19 травня 2018 року став володарем Кубка Англії 2017/2018 у складі «Челсі». Успішно виступав упродовж розіграшу Ліги Європи УЄФА у сезоні 2018/2019, де став переможцем турніру та його кращим бомбардиром (11 голів).
2 грудня 2020 року зробив покер у виїзному матчі групового етапу Ліги чемпіонів проти «Севільї» (4:0), ставши першим гравцем в історії «Челсі», якому вдалося досягти такого успіху в рамках цього турніру.
29 травня 2021 року «Челсі» обіграв «Манчестер Сіті» у фіналі Ліги чемпіонів, завдяки чому Жиру у складі своєї команди став переможцем Ліги чемпіонів 2020/21. М'яч забитий 23 лютого 2021 року у ворота «Атлетико Мадрид» у рамках розіграшу Ліги чемпіонів був визнаний уболівальниками найкращим голом сезону 2020/21.
«Мілан»
7 липня 2021 року перейшов у «Мілан». Дебютував за новий клуб 23 серпня 2021 в матчі 1-го туру чемпіонату Італії проти «Сампдорії» (1:0), вийшовши у стартовому складі і провівши на полі весь матч. 29 серпня 2021 року забив свої дебютні м'ячі за нову команду, оформивши дубль у матчі 2-го туру чемпіонату Італії проти «Кальярі»(4:1). В останньому турі сезону 2021/22 проти «Сассуоло» (3:0) оформив дубль у першому таймі, внаслідок чого «Мілан» став чемпіоном Італії вперше за 11 років.
«Лос-Анджелес»
В травні 2024 року стало відомо, що в липні Жіру приєднається до клубу МЛС «Лос-Анджелес».https://www.lafc.com/news/lafc-signs-france-football-legend-oliver-giroud 13 серпня 2024 року у матчі проти «Сан-Хосе Ертквейкс» нападник дебютував у складі нової команди.https://apnews.com/article/giroud-lafc-mls-a09603058f95e0d3d4b969cde5fa7e98 В червні 2025 року клуб оголосив про взаємне рішення розірвати контракт із французьким нападником.https://www.lafc.com/news/lafc-and-olivier-giroud-mutually-agree-to-part-ways
«Лілль» В липні 2025 року Жіру повернувся до Франції, де підписав річний контракт з клубом вищого дивізіону «Лілль».https://www.losc.fr/actualites/2025-07-01/meilleur-buteur-de-lhistoire-des-bleus-olivier-giroud-est-un-dogue
Виступи за збірну
2011 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Франції. Наразі провів у формі головної команди країни 3 матчі. Дебютний гол у складі збірної забив 29 лютого 2012 року в товариському матчі проти збірної Німеччини, що завершився перемогою французів з рахунком 2:1.
Був учасником чемпіонатів Європи з футболу 2012, 2016 і 2020 років та чемпіонатів світу з футболу 2014, 2018 та 2022 років.
У матчі-відкритті домашнього для французів чемпіонату Європи 2016 забив м'яч у ворота збірної Румунії. Загалом на турнірі, що завершився для Франції поразкою у фіналі, виходив на поле у шости з семи ігор своєї збірної, також відзначився «дублем» у ворота збірної Ісландії на стадії чвертьфіналів.
Переможець чемпіонату світу 2018 року в Росії разом із збірною Франції.
Статистика виступів Статистика клубних виступів Станом на 25 травня 2024 року СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокКонтинентальні кубкиІнші змаганняУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів 2005–06 «Гренобль» Л2 6 0 КФ+КЛ 0+0 0 - - - - - - 6 0 2006–07 Л2 17 2 КФ+КЛ 1+1 0 - - - - - - 19 2Усього за «Гренобль» 23 2 2 0 - - - - 25 2 2007–08 «Істр» АЧФ 33 14 КФ+КЛ 1+0 0 - - - - - - 34 14 2008–09 «Тур» Л2 23 9 КФ+КЛ 2+1 4+0 - - - - - - 26 13 2009–10 Л2 38 21 КФ+КЛ 1+2 0+2 - - - - - - 41 23Усього за «Тур» 61 30 6 6 - - - - 67 36 2010–11 «Монпельє» Л1 37 12 КФ+КЛ 1+3 0+1 ЛЄ 2У третьому кваліфікаційному раунді. 1 - - - 43 14 2011–12 Л1 36 21 КФ+КЛ 4+2 2+2 - - - - - - 42 25Усього за «Монпельє» 73 33 10 5 2 1 - - 85 39 2012–13 «Арсенал» ПЛ 34 11 КА+КЛ 4+2 2+2 ЛЧ 7 2 - - - 47 17 2013–14 ПЛ 36 16 КА+КЛ 5+1 3+0 ЛЧ 92 гри плей-оф. 3Один гол в іграх плей-оф. - - - 51 22 2014–15 ПЛ 27 14 КА+КЛ 5+0 3+0 ЛЧ 3Одна гра у плей-оф. 1 CS 1 1 36 19 2015–16 ПЛ 38 16 КА+КЛ 5+2 3+0 ЛЧ 7 5 CS 1 0 53 24 2016–17 ПЛ 29 12 КА+КЛ 4+1 2+0 ЛЧ 6 2 - - - 40 16 2017- січ. 2018 ПЛ 16 4 КА+КЛ 0+3 0 ЛЄ 6 3 CS 1 0 26 7Усього за «Арсенал» 180 73 31 15 38 16 3 1 253 105січ.-лип. 2018 «Челсі» ПЛ 133 КА+КЛ 4+0 2+0 ЛЧ 1 0 СА — — 185 2018-19 ПЛ 272 КА+КЛ 1+3 0+0 ЛЄ 14 11 СА 0 0 4513 2019-20 ПЛ 188 КА+КЛ 3+0 1+0 ЛЧ 3 0 СУ 1 1 2510 2020-21 ПЛ 174 КА+КЛ 4+2 0+1 ЛЧ 8 6 - - - 3111Усього за «Челсі» 75 17 17 4 26 17 1 1 119 39 2021–22 «Мілан» A 29 11 КІ 4 3 ЛЧ 5 0 - - - 38 14 2022–23 A 33 13 КІ 1 0 ЛЧ 12 5 СІ 1 0 47 18 2023–24 A 35 15 КІ 1 0 ЛЧ+ЛЄ 6+5 1+1 - - - 47 17Усього за «Мілан» 97 39 6 3 28 7 1 0 132 49Усього за кар'єру 542208 76 33 94 41 5 2 715284
Статистика виступів за збірну Станом на 10 грудня 2022 року
Досягнення Збірна Франції Віцечемпіон Європи: 2016 Чемпіон світу: 2018 Віцечемпіон світу: 2022
«Монпельє» Чемпіон Франції: 2011–12
«Арсенал» Володар Кубка Англії: 2013–14, 2014–15, 2016–17 Володар Суперкубка Англії: 2014, 2015, 2017
«Челсі» Володар кубка Англії: 2017–18 Переможець Ліги Європи УЄФА: 2018–19 Переможець Ліги чемпіонів УЄФА: 2020–21
«Мілан» Чемпіон Італії: 2021–22
Примітки
Джерела
Профіль гравця на TransferMarkt , , Статистика на сайті www.footballdatabase.eu