Ле́ся Воро́нина (справжнє ім'я — Олена Анастасіївна Воронина, 21 березня 1955, Київ) — українська письменниця, перекладачка, журналістка, членкиня Асоціації українських письменників.

Життєпис Народилася 21 березня 1955 року в Києві.

Онучка українського письменника Прохора Воронина. 1979 року закінчила філологічний факультет Київського університету (заочний відділ).

За роки навчання встигла попрацювати кур'єркою у Спілці письменників України, лаборанткою у школі, електромонтеркою на деревообробному комбінаті, екскурсоводкою у Музеї народної архітектури та побуту в Пирогові та на багатьох інших роботах.

Мандрувала Україною автостопом та Польщею на байдарках (це були спливи по Мазурських озерах, польських річках і річечках). Дружина Євгена Гуцала.

З 1987 до 1991 року — редакторка відділу літератури та мистецтва журналу «Україна».

З 1991 року працює у дитячому журналі «Соняшник». З 1997 року паралельно з роботою в журналі «Соняшник» працювала коментаторкою у Національній радіокомпанії України. Авторка і ведуча культурологічних програм «Українська культура сьогодні і завжди», «Мандрівець», «Відлуння тисячоліть». Основна тема передач — сучасний стан української мови та культури.

У жовтні 1994 — березні 1995 на запрошення Міністерства освіти провінції Альберта (Канада) та Канадського інституту українських студій поїхала до Едмонтона, де взяла участь в підготовці освітнього проекту «Мова» для двомовних україно-англійських шкіл провінції Альберта.

Нині — ведуча програм на Радіо Культура. На початку 2011 року очолила щойно створене дитяче видавництво «Прудкий равлик».

Членкиня журі літературної премії Національної спілки письменників України в царині літератури для дітей імені Платона Воронька.

Творчість Найпопулярніші дитячі твори письменниці — збірка повістей «Суперагент 000.» («У пащі крокодила», «Пастка у підземеллі», «Таємниця підводного міста», «У залізних нетрях», «Таємниця золотого кенгуру»), пригодницькі повісті «Пригоди голубого папуги», «Хлюсь та інші», «Таємниця Чорного озера». Літературні псевдоніми: Гаврило Ґава, Ніна Ворон, Олена Вербна. Під псевдонімом Гаврило Ґава написала понад сто сюжетів коміксів, що впродовж 13 років з'являлися на сторінках журналу «Соняшник».

Перекладає з польської мови (твори Станіслава Лема, Славомира Мрожека, Анни Ковальської, Анни Карвінської, Гелени Бехлерової та інші).

У 2014 році упорядкувала вірші чоловіка Євгена Гуцала в книжці «Зайці в полі варять борщ», що вийшла у Видавництві Старого Лева.

Скандал на Книжковому арсеналі

У квітні 2025 року на Книжковому арсеналі під час презентації книги письменниця, намагаючись підтримати дисципліну в залі, допустила недоречне висловлювання про дитину з аутизмом, за що згодом перепросила. Голосіївський районний суд дійшов висновку, що дії Лесі Вороніної не мали ознак правопорушенняПостанова Голосіївського районного суду міста Києва у справі № 752/11456/25 і провадження № 3/752/6184/25.

Бібліографія Суперагент 000 (Київ : Грані-Т, 1996) — дитячий детектив Суперагент 000. Нові пригоди (К. : Соняшник, 2000) — дитячий детектив Таємниця смарагдового дракона (2001) — дитячий детектив Суперагент 000. Таємниця золотого кенгуру (Вінниця: Тезис; Соняшник, 2004)000. Таємниця золотого кенгуру" , Вінниця, Теза 2004 р. Таємниця пурпурової планети (Вінниця: Теза, 2005)пурпурової планети" , Вінниця, Теза , 2005 р. Прибулець з країни Нямликів (К. : Грані-Т, 2007)«Прибулець з країни Нямликів» (К.: Грані-Т, 2007, 2010) Нямлик і балакуча квіточка (К. : Грані-Т, 2008)«Нямлик і балакуча квіточка» (К.: Грані-Т, 2008, 2010) Хлюсь та інші (К. : Грані-Т, 2008)«Хлюсь та інші» (К.: Грані-Т, 2008, 2010) Суперагент 000. У пащі крокодилааудіокнижка «Суперагент 000. У пащі крокодила» , Вінниця, Теза 2009 р. Сни Ганса Християна (Київ : Грані-Т, 2009)«Сни Ганса Християна» (К.: Грані-Т, 2009) «У пошуках Оґопоґо» (К.: Нора-Друк, 2010) Леся Воронина про Брюса Лі, Махатму Ганді, Жорж Санд, Фридеріка Шопена, Івана Миколайчука (Київ: Грані-Т, 2010) Смак олімпійського золота (К. : Грані-Т, 2011) Планета Смугастих Равликів (К. : Прудкий Равлик, 2011) Слон Ґудзик та Вогняна Квітка (Львів, Видавництво Старого Лева, 2013) Різдвяна казка від слона Ґудзика (Львів, Видавництво Старого Лева, 2013) Слон на ім'я Ґудзик (Львів, Видавництво Старого Лева, 2016) «Таємне Товариство Боягузів, або Засіб від переляку № 9» (Знання , 2015) «Таємне товариство брехунів, або пастка для синьомордів» (Знання , 2015) «Таємне товариство ботанів, або екстрим на горі Підстава» (Знання, 2017) «Пригоди голубого папуги», (Знання, 2018) з ілюстраціями Катерини Штанко

Відзнаки 2004 — лауреатка Всеукраїнської акції «Книжка року» за книжку «Суперагент 000. Таємниця золотого кенгуру»; 2005 — лауреатка Всеукраїнського конкурсу романів, кіносценаріїв і п'єс «Коронація слова» за книжку «Таємниця Пурпурової планети»; 2006 — лауреатка Міжнародного літературного конкурсу «Дитячий Портал» за книжку «Таємне товариство боягузів або засіб від переляку № 9»); 2008 — лауреатка конкурсу «Книжка року BBC» за книжку «Нямлик і балакуча квіточка»; 2009 —перша премія VI Московського міжнародного конкурсу «Мистецтво книги» у номінації «Книга для дітей та юнацтва» за книжку «Сни Ганса Християна»; 2009 — Перша премія Національного конкурсу «Найкраща книга України 2009» за книжку «Сни Ганса Християна»; 2009 — II місце на конкурсі «Книжковий дивосвіт України» за книжку «Сни Ганса Християна»; 2010 — дипломантка Міжнародного літературного конкурсу романів, кіносценаріїв і п'єс «Коронація слова — 2010» за роман «У пошуках Оґопоґо». 2012 — переможниця конкурсу «Дитяча книга року ВВС» (2012).

Примітки

Посилання Леся Воронина: «Ми живемо в театрі абсурду» Біографія Твори Лесі Ворониної в електронній бібліотеці TOU