Максим Олегович Тимошенко (20 квітня 1972, Київ, Українська РСР, СРСР) — український науковець-культуролог і мистецтвознавець, громадський діяч, хоровий диригент. Доктор філософії, професор, президент екологічної організації «Зелений Хрест» («Green Cross» Ukraine) в Україні, член ради директорів міжнародного Зеленого Хреста (з жовтня 2017). Заслужений діяч мистецтв України. З 11 червня 2018 по 1 серпня 2018 — в.о. ректора, а з 13 листопада 2018 — ректор Музичної академії України ім. Чайковського, член-кореспондентом Національної академії мистецтв України. , член атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України у 2021—2023 р. , Голова Ради ректорів та директорів мистецьких закладів України. , З 2023 року член Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, 13.07.2023 Рішенням Київської міської ради Присвоєно звання "Почесного громадянина міста Києва" , 4 липня 2025 року на загальних зборах Національної академії мистецтв України одноголосно обраний Академіком Національної академії мистецтв України. . 28 серпня 2026 року нагороджено Орденом Зірки Італії згідно указу Президента Республіки Італія від 29.05.2026
Життєпис Народився 20 квітня 1972 року в Києві.
1990 — закінчив Київську спеціалізовану музичну школу-інтернат ім. Лисенка за спеціальністю хорове диригування (клас Виноградової Е. О., Мисько В. І.); 1991 — вступив до Київського університету театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого (викладач — Заболотна В. І.); 1994 — вступив до Київського економічного університету (магістр «Ділового адміністрування», 1996). 2012 — закінчив Національну академію керівних кадрів культури і мистецтв. 1991—1992 — завідувач зовнішньоекономічного відділу Київського фонду культури; 1992—1993 — директор Київського фонду культури; 1993—1997 — Голова правління АКБ «Незалежність»; з 1997 — голова правління Міжнародного благодійного фонду «Духовна спадщина» (з 2003 — почесний голова); 1999—2000 — лінгвістичний центр «Berlitz Miami», США; 2003—2014 — працював в апараті Верховної Ради України; з 2007 — старший викладач кафедри культурології та інноваційних культурно-мистецьких проектів в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв; у 2012 — захистив дисертацію на тему: «Міжнародні гуманітарні стратегії в сучасній Україні як системний культуротворчий феномен» та отримав науковий ступінь кандидата культурології, доктора філософії; з 2013 — на посаді доцента Кафедри культурології та інноваційних культурно-мистецьких проектів в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв; з 2014 — професор Кафедри культурології та інноваційних культурно-мистецьких проектів в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв; з 2015 — професор Кафедри менеджменту соціокультурної діяльності та зовнішньокультурних зв'язків в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв; з 2016 — професор Кафедри Артменеджменту та івент технологій . 27 квітня 2017 року рішенням атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України присвоєно вчене звання професора кафедри сценічного та аудіовізуального мистецтва Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. З 3 січня 2018 року — Проректор з міжнародних зв'язків Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. З 11 червня 2018 року і до 1 серпня 2018 — в.о. ректора Національної музичної академії України імені Петра Чайковського. Зняття з посади стало несподіванкою для багатьох і викликало обурення, зокрема акції протесту під стінами Мінкульту.. 26.01.2019 — присвоєно звання почесного професора Хеншуйського університету Китайської Народної Республіки. 10.09.2020 — увійшов до складу Атестаційної колегії Міністерство освіти і науки України. 31 березня 2021 року — присвоєно звання почесного професора Таджицької Національної консерваторії ім. Т. Сатторова — головного мистецького вишу Таджикистану. 11 червня 2021 року — обраний членом-кореспондентом Національної академії мистецтв України 12 жовтня 2021 року — обраний Головою Ради Ректорів та директорів мистецьких закладів України. 25.10.2022-Присвоєно звання "Doctor Honoris Causa Національної академії театрального і кіномистецтва «Крестьо Сарафов» Болгарія, Софія з 27 червня 2025 року почесний професор Українського державного університету імені Михайла Драгоманова 4 липня 2025 року — Академік Національної академії мистецтв України
Громадська діяльність з 2006 — президент Міжнародної суспільно-патріотичної фундації «Дні України» ; з 2012 — президент екологічної національної організації «Зелений Хрест» («Green Cross» Ukraine) в Україні ; у 2013 — обраний дійсним членом Української технологічної Академії по відділенню «Екологія» з присвоєнням звання Академіка; з 2014 — Обраний дійсним членом Української академії наук; 2 жовтня 2017 обраний членом ради директорів Міжнародного Зеленого Хреста — екологічної організації при ООН; З травня 2019 року — співголова оргкомітету Всеукраїнської відкритої музичної олімпіади «Голос Країни». З липня 2019 року — співголова оргкомітету Всеукраїнського конкурсу піаністів ім. Прокоф'єва. 31 березня 2021 року — присвоєно звання почесного професора Таджицької Національної консерваторії ім. Т. Сатторова. 11 червня 2021 року — обраний членом-кореспондентом Національної академії мистецтв України 12 жовтня 2021 року — обраний Головою Ради ректорів та директорів мистецьких закладів України. 2021 ріку — обраний членом Президії Всеукраїнськоі Ради ректорів та директорів мистецьких закладів України та призначений відповідальним за діяльність закладів вищої освіти культури 25.10.2022-Присвоєно звання "Doctor Honoris Causa Національної академії театрального і кіномистецтва «Крестьо Сарафов» Болгарія, Софія З 2023 року член Національної комісії України у справах ЮНЕСКО
Ректор НМАУ У вересні 2018 переміг на виборах ректора консерваторії, випередивши Юрія Чекана та попереднього ректора — Володимира Рожка, і 13 листопада 2018 року призначений ректором за контрактом, як такий, що пройшов за конкурсом,Наказ Міністерства культури України від 12 листопада 2018 № 1108/0/17-18 того ж дня новообраного ректора представив Міністр культури України Євген Нищук.
На посаді ректора розпочав довгоочікуваний ремонт даху приміщення, підписав угоду про співробітництво з Університетом міста Хеншуй в Китаї, в рамках якої передбачене відкриття консерваторії у Хеншуї за участі НМАУ, співробітництво у підготовці музичних кадрів та матеріальна допомога .
У травні 2020 року завершив ремонт даху та заміну вікон в основній будівлі Академії. Також у травні 2020 року було отримано ліцензію від Міністерства освіти Китаю щодо створення Міжнародної академії музики і мистецтв ім. П. І. Чайковського в КНР.
На посаді ректора вручив звання почесного професора Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського Рікардо Муті, Пласідо Домінго та Джек Ма.
Наукова діяльність Автор понад 20 публікацій з своєї наукової спеціальності (культурології) в академічних збірниках і періодиці. Зокрема, це провідні видання з культурології, затверджені ВАК України: «Культура і сучасність», «Актуальні проблеми теорії, історії та практики художньої культури», «Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв» (нині «Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв»). Учасник наукових конференцій. У 2012 захистив дисертацію на тему «Міжнародні гуманітарні стратегії в сучасній Україні як системний культуротворчий феномен» і отримав науковий ступінь кандидата культурології та доктора філософії. Співавтор академічної 5-томної «Української етнокультурологічної енциклопедії» (2013). Співавтор «Української енциклопедії етномистецтвознавства і етнокультурології» (2014) в 5-ти томах. Обидва п'ятитомника випущені під егідою Національної академії мистецтв України та Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Це єдині в Україні академічні енциклопедичні видання з культурології. Автор підручника «Міжнародні гуманітарні стратегії: теорія і практика.», затвердженого Міністерством освіти і науки України як підручник для вищих навчальних закладів. Рішенням вченої ради Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв від 20 квітня 2017 року (протокол № 12) та Рішенням атестаційної колегії Міністерства освіти і науки від 27 квітня 2017 року (АП № 000082) присвоєно вчене звання професора.
Публікації Гуманітарні аспекти державної культурної політики сучасної України // Трансформація освіти і культура: традиції та сучасність: Матеріали Міжнар. наук.-творчої конференції, Одеса–Київ–Варшава, 2–3 травня 2012 р. К., 2012. С. 95; Міжнародні гуманітарні стратегії в сучасній Україні як системний культуротворчий феномен : Автореф. дис. … канд. культурології: 26.00.01. К., 2012. 20 с.; Персоніфікація композиторської творчості як спосіб усвідомлення та презентації ціннісного культурного досвіду // Культура і сучасність. К., 2013. № 1. С. 99–104; До питання про національно-стильові чинники в культурно-мистецькому просторі // Культура і сучасність. К., 2014. № 1. C. 77–82. Українська етнокультурологічна енциклопедія: У 5-ти тт. / ред. рада: В. А. Бітаєв, Ю. П. Богуцький, А. В. Чебикін та ін.; Нац. акад. мистецтв України, Нац. акад. керівних кадрів культури і мистецтв; Ін-т культурології НАМ України. — К.: НАКККіМ, 2013. — Т. I. — 552 с.; Т. II. — 544 с.; Т. III. — 556 с.; Т. IV. — 548 с.; Т. V. — 534 с. Українська енциклопедія етномистецтвознавства та етнокультурології: У 5-ти тт. / ред. рада: В. А. Бітаєв, Ю. П. Богуцький, А. В. Чебикін та ін.; Нац. акад. мистецтв України, Нац. акад. керівних кадрів культури і мистецтв; Ін-т культурології НАМ України. — К.: НАКККіМ, 2014. — Т. I. — 552 с.; Т. II. — 544 с.; Т. III. — 556 с.; Т. IV. — 548 с.; Т. V. — 534 с. Міжнародні гуманітарні стратегії: теорія і практика // Підручник. Київ, 2015. 160 с.
Відзнаки Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (Указ Президента України від 20.01.2006, № 40/2006 «Про відзначення державними нагородами»); «Посол миру» — удостоєний 2005 під час спільної конференції Всесвітньої федерації миру і Української ради миру; Лауреат Національного рейтингу «Топ-100 видатних чоловіків Київщини» в номінації «Гордість Київщини». Почесна відзнака Міністерства культури та мистецтв України — указ № 513 від 16.07.2003; Орден «Христа Спасителя» — указ № 50 УПЦ від 15.05.2001; Подяка Київського міського голови (24.06.2003, № 14561); Спеціальна премією «За значний внесок у впровадження позитивного іміджу України у світі» загальнонаціональної програми «Людина року» (2005) ; Заслужений діяч мистецтв України (Указ Президента № 27/2015 від 22.01.2015 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України»); Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ-го ступеня (Указ Патріарха Київського і всієї Руси-України від 04.06.2015 № 4404); Пам'ятний орден до 30-річчя аварії на Чорнобильській АЕС «За мужність» — за співпрацю та допомогу в Україні (25.04.2016, Виконавчий комітет Славутицької міської ради); Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІ-го ступеня (Указ Патріарха Київського і всієї Руси-України від 01.06.2016 № 623); Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого I-го ступеня (Указ Патріарха Київського і всієї Руси-України від 17.01.2017 № 152); Нагрудний знак МОН України «Відмінник освіти»Наказ Міністерства освіти і науки «Про нагородження педагогічних та науково-педагогічних працівників» від 31.03.2017 № 120-к; 26 березня 2019 року нагороджений медаллю «Почесна відзнака» Національної спілки письменників України. 25.10.2022-Присвоєно звання "Doctor Honoris Causa Національної академії театрального і кіномистецтва «Крестьо Сарафов» Болгарія, Софія 29 листопада 2022 року нагороджений Орденом святителя Миколая 2023 — Почесний громадянин Києва 2024 — Почесна грамота Кабінета Міністрів України за вагомий особистий внесок у забезпечення розвитку української культури, високий професіоналізм та активну волонтерську діяльність