Авгу́сто Се́сар Санді́но Кальдеро́н (часто також Аугусто; 1895–1934, Манагуа) — Нікарагуанський політичний діяч, лідер Національно-визвольної революційної війни 1927—1934 років, національний герой країни.

Біографія Народився у 1895 році у Нікіноомо, Масая, в селянській родині. Батько Сандіно — заможний селянин Грегоріо Сандіно, мати — прибиральниця Маргарита Кальдерон. Протягом 12 років Грегоріо Сандіно відмовлявся визнати сина Аугусто законним, проте потім прийняв його в сім'ю''Гарсия-Каселес К. Аугусто Сесар Сандино //Деятели национально-освободительного движения: политические портреты. Вып. 1. М.: Издательство Университета дружбы народов, 1989..

У 1921 році Аугусто Сандіно ледь не вбив сина видатного місцевого представника Консервативної партії, який образливо висловився про його матір, і змушений був емігрувати. Побував в Гондурасі, Гватемалі та Мексиці. За наполяганням батька (термін давності злочину вийшов) повернувся в червні 1926 року в Нікарагуа; вплив його жертви не дозволив йому оселитися в селі за місцем народження, і в підсумку Сандіно влаштувався на золотій шахті в Нуева-Сеговія, що належала американцям. Там він читав лекції шахтарям про соціальну нерівність і необхідності змін.

З середини 1927 року перебував у збройній опозиції до правлячого режиму, підтримуваного США. Спершу він стояв за відновлення законної влади, згідно з конституційними засадами, а потім став боротися проти угоди Еспіно-Негро, що передбачав опіку Нікарагуа американським урядом, розглядаючи його як загрозу нікарагуанської незалежності. У результаті тривалого очоленого ним повстанського руху, зумів домогтися виведення розміщених в країні американських військ, але в ході чергового раунду переговорів про демобілізацію своєї армії був зрадницькі заарештований керівником Національної гвардії Нікарагуа, згодом президентом країни, Анастасіо Сомоси, і страчений.

На його честь, як патріота та національного героя, був названий Сандиністський фронт національного визволення, що скинув диктатуру сімейства Сомоса через 45 років після смерті Сандіно в результаті Сандиністської революції. Зображений на декількох монетах Нікарагуа.

Нагороди та відзнаки 14 травня 1980 року Державна рада Нікарагуа офіційно відзначила Сандіно почесним званням «Батько антиімперіалістичної народно-демократичної революції»Питання історії. 1981. № 10. С. 176..

Дослідження життєвого шляху Вивченню особистості, поглядів і життєвого шляху Сандіно присвячено низку книг різних авторів, зокрема:

Грегоріо Селсер. Sandino, general de Hombres Libres (1955) Едельберто Торрес Еспіноса. General Augusto C. Sandino, héroe de la lucha antimperialista en Nicaragua (1972) Карлос Фонсека. Sandino Guerrillero Proletario (1972) Серхіо Рамірес. El pensamiento vivo de Sandino (1974) Карлос Фонсека. Crónica secreta: Augusto César Sandino ante sus verdugos (1974) Абелардо Квадра Вега. Hombre del Caribe (1977) Умберто Ортега Сааведра.Cincuenta años de lucha sandinista (1979) Хосе Рамос Ороско. ¡Maldito país! (1979) Карлос Фонсека. Ideario político de Augusto C. Sandino (1980)

Примітки

Посилання

Августо Сесара Сандіно Інструкція з організації армії Національного визволення Нікарагуа «Між вулканами і партизанами: нікарагуанський пейзаж» «Сандіно»