Бори́с Мусі́́йович Бабі́й (, c. Гурівці, нині Козятинського району Вінницької області — , м. Київ) — український науковець-правознавець, дослідник історії держави та права, доктор юридичних наук (1964), професор (1966). Член-кореспондент АН УРСР (1967), академік АН УРСР (1972), заслужений діяч науки УРСР (1974), лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1981). Директор Інституту держави і права АН УРСР (1974—1988).

Біографічні дані Народився 25 липня 1914 року, у с. Гурівці Козятинського району Вінницької області в селянській родині.

1931 року закінчив Гуровецьку СШ, курси газетних працівників при Київському обкомі КП(б)У, 1932 — літпрацівник, відповідальний секретар редакції газети — «Колективна праця», одночасно навчався на вечірньому робітфаці. 1933—1934 — навчався на комсомольському відділенні Всеукраїнського комуністичного інституту журналістики (Харків), 1934—1935 — відповідальний секретар і зав.від.редакції районної (потім окружної) газети — «Прикордонна зірка» (Могилів-Подільський Вінницької області). 1935 вступив до Всеукраїнського комуністичного інституту радянського будівництва і права (Харків), 1936 року перевівся на ІІ курс юридичного факультету КДУ. 1939—1940 — прокурор карно-судового відділу Прокуратури УРСР. 1940—1947 роки — служив у лавах Радянській армії на прокурорських посадах.

Учасник Другої світової війни.

1947—1949 — старший викладач і заступник декана юридичного факультету КДУ. 1949—1969 — вчений секретар, старший науковий співробітник, завідувач відділу, заступник завідувача сектору держави і права АН УРСР.

У 1950 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Встановлення радянської влади в Західній Україні в 1939 р. і возз'єднання її з Українською РСР».

1963 року захистив докторську дисертацію на тему: «Державне будівництво та право Української РСР в період відбудови народного господарства (1921—1925 рр.)». 1969—1974 — заступник директора, завідувач відділу Інституту держави і права АН УРСР. 1974—1988 — директор Інституту держави і права АН УРСР. 1968—1988 — член Президії АН УРСР, Академік-секретар Відділення історії, філософії і права АН УРСР.

Виконував значну громадську роботу.

Дружина — природознавиця, біолог, кандидат біологічних наук Тетяна Бабій (1919—2011). Виховали двох дітей.

Помер на 80-му році життя 19 вересня 1993 року. Похований разом з родиною на Байковому кладовищі (ділянка № 49а, ).

Науковий доробок (частковий)

Автор понад 290 наукових праць. Як автор, головний редактор, член редколегії брав участь у багатьох колективних працях, зокрема: Питання історії держави і права УРСР. — Т. 1. — К., 1952, 1953, 1955, 1958; Нариси з історії держави і права Української РСР. — К.,1957; Історія держави і права Української РСР (1917—1960). — К., 1961; Історія держави і права Української РСР: В 2-х т. — Т.1. 1917—1937 рр. — К., 1967; Україна в період розгорнутого будівництва комунізму: В 5-ти кн. — Кн.3. — К., 1967; История советского государства и права: В 3-х кн. — М., 1968; История государства и права Украинской ССР. — К., 1976; Образ жизни, рожденной Октябрем. — К., 1977; Історія Української РСР. — Т.3. — К., 1978; Т.4. — К., 1978; История Академии наук УССР. — К., 1979; Історія Академії наук Української РСР. — К., 1982; История Украинской ССР. — Т.2. — К., 1982;

Член головної редколегії 2-го видання УРЕ, член науково-консультативної ради при Комісії з підготовки і видання Зведення Законів УРСР, член головної редколегії Зібрання діючих законів УРСР у 24 т., Радянської енциклопедії історії України та ін.

Автор робіт: Возз'єднання Західної України з Українською РСР. — К., 1954; Місцеві органи державної влади Української РСР в 1917—1920 рр. — К., 1956; В. І. Ленін і будівництво Української Радянської держави. — К., 1957; Українська Радянська держава в період відбудови народного господарства (1921—1925 рр.). — К., 1961; До 25-річчя возз'єднання українського народу в єдиній Українській Радянській державі. — К., 1964; Україна в сузір'ї братніх республік. — К., 1966 (у співавт.); Союз РСР і роль України в його утворенні. — К., 1972; Правовые исследования в Академии наук УССР (1919—1973 гг.). — К., 1974; Очерк развития правовых исследований в Украинской ССР. — К., 1984.

Нагороди За колективну працю «История государства и права Украинской ССР» (К., 1976), науковим керівником, відповідальним редактором і автором якої був Борис Бабій, 1981 року відзначений Державною премією УРСР в галузі науки й техніки.

Нагороджений двічі орденом Вітчизняної війни І ступеня, орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня, орденом Знак Пошани, медалями.

Література Історія Академії наук Української РСР: В 2-х кн. — К., 1967. РЕІУ. — К.,1969. — Т.1. УРЕ, 2-е вид. — К., 1977. — Т.1. Академія наук Української РСР. — К., 1979. Рад.енцикл.словник. — М., 1981. Укр.календар, 1984. — Варшава, 1984. Борис Моисеевич Бабий. Биобиблиография ученых Укр. ССР. — К., 1984. Галина Брега

Посилання Усенко І. Б. Бабій, Борис Мусійович // Велика українська енциклопедія (дата звернення: 28.10.2022). Бабій Борис Мусійович // Бабій Борис Мусійович // Нагребельний В., Мурашин Г. Вчений-правознавець, подвижник та організатор академічної юридичної науки (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України Б. М. Бабія) // Вісник Національної академії правових наук України. Київ, 2014. № 2. С. 195—201. Онищенко О. С., Шемшученко Ю.С, Нагребельний В. П. Видатний український учений-правознавець та організатор академічної юридичної науки (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України Б. М. Бабія) / О. С. Онищенко, Ю. С. Шемшученко, В. П. Нагребельний // Вісник Національної академії наук України. — 2014. — № 7. — С. 76–82. Усенко І. Б. Академік Борис Мусійович Бабій // Право України. — 2014. — № 5. — С. 255—260.