Нагрудний знак підводника () — німецька військова нагорода, нагрудний знак, який вперше був вручений імператором Вільгельмом II 1 лютого 1918 року. 13 жовтня 1939 року він знову був введений головнокомандувачем ВМС Третього Рейху Еріхом Редером.
Опис На знаку зображений підводний човен над овальним лавровим вінком. Розмір знака 48х38, 5 міліметрів.
У версії 1918 імперська корона зразка 1871 року знаходиться над лавровим вінком, у версії 1939 року — імперський орел зі свастикою. Крім того, на знаку версії 1918 форштевень човна спрямований вправо, на відміну від спрямованого вліво на версії 1942 року.
З 1942 року знак виготовлявся з золотистого цинка, також украй рідко зустрічаються екземпляри з посрібленого цинку. Крім того, існувала і ткана версія знака з золоченій нитки або жовтого шовку.
Нагородження У Першій світовій війні знаком були нагороджені всі, хто брав участь у трьох бойових походах на борту підводного човна. У другій світовій війні було досить участі в двох бойових походах, тобто участі у двох атаках на судна супротивника. Деякі окремі підводники, наприклад Рольф Томсен, були нагороджені вже після першого походу.
Фактично знак мав всього одну ступінь. Однак, в кінці 1942 року була введена особлива версія знака, Нагрудний знак підводника з діамантами. Власне, знак залишився колишнім, але був виконаний з срібла, а збільшена свастика була прикрашена дев'ятьма дрібними діамантами. Треба зазначити, що дану нагороду слід відносити швидше до особистої відзнаки командувачем підводним флотом Кригсмарине, а не до державної нагороди. Всього було проведено 29 нагороджень, як правило — одночасно з врученням Дубового листя до Лицарського хреста. При цьому існує легенда про тридцяте нагородження, коли Герман Герінг вручив Деніцу власний знак Пілот-спостерігач в золоті і діамантах, очевидно в пориві дружніх почуттів (це правдива частина легенди), а Деніц у відповідь на це вручив Герінгу знак підводника з діамантами. Однак у відповідь нагородження документально не підтверджено: є лише свідчення свити рейхсмаршала.
Обидва ступеня носилися на кітелі зліва в районі нагрудної кишені нижче Залізного хреста 1-го класу.
Був одним з наймасовіших знаків кригсмарине. Правом нагородження (виключаючи вищу ступінь знака) володіли командири флотилій і з'єднань.
Кавалери Нагрудного знака підводника з діамантами
Альбрехт Бранді Генріх Блайхрод Отто фон Бюлов Герберт Вольфарт — 20 грудня 1939 Фрідріх Гуггенбергер Роберт Гізе Карл Деніц Отто Зальман — 1940 Райнхард Зурен — 31 грудня 1941 Отто Кречмер Ганс-Гюнтер Ланге Георг Лассен Генріх Леманн-Вілленброк Генріх Лібе Вольфганг Лют Йохан Мор Рольф Мютцельбург Карл-Фрідріх Мертен — 30 січня 1943 Еріх Топп — 11 квітня 1942 Рольф Томсен Райнггард Гардеген — 7 травня 1942 Вернер Хартманн Вернер Хенке Йоахім Шепке Адальберт Шнеє Клаус Шольтц Віктор Шютце Герберт Шульце — 15 липня 1941 Карл Еммерман — 1 жовтня 1943 Енгельберт Ендрасс — 18 липня 1941
Див. також Авіаційні планки Люфтваффе U-Boot За Знищений Танк Комбінований Знак Пілот-Спостерігач Список підводників — кавалерів Лицарського хреста Залізного хреста
Джерела Kurt-Gerhard Klietmann:Auszeichnungen des Deutschen Reiches 1936—1945.ISBN 3-87943-689-4 Курильов О. П.:Бойові нагороди Третього рейху.М.: Изд-во Ексмо, 2007 .- 352 с. ISBN 978-5-699-12721-4
Посилання http://www.uboat.net/men/decorations/