Регіональна філія «Льві́вська залізни́ця» акціонерного товариства «Укрзалізниця» — підприємство, регіональна філія АТ «Укрзалізниця», що обслуговує залізниці західної частини України: Львівської, Волинської, Рівненської, Тернопільської, Івано-Франківської, Чернівецької, Закарпатської областей. В районі розташування Львівської залізниці проживає 8,5 млн людей.
Історія
Львівська залізнична магістраль — найстаріша в Україні. Перший поїзд прибув до Львова 4 листопада 1861 року з Відня. У 1866 році було прокладено гілку до Чернівців, у 1869 році — до Бродів, а у 1870 року — до Тернополя. Перший пасажирський поїзд з чотирьох вагонів під назвою «Ярослав» прибув з Перемишля до Львова 4 листопада 1861 року. На всіх станціях його курсування — у Медиці, Мостиськах, Судовій Вишні, навіть у Мшаній поїзд вітали сотні селян, прибуттям поїзда захоплювались і місцеві музиканти. З цієї дати почався літопис Львівської залізниці. З цього часу вона продовжувала розвиватись і не лише на західних, але й на східних, північних теренах. Коли звучали фанфари з приводу народження залізничного первістка у Східній Галичині, англійські інженери представили на затвердження технічний план будівництва магістралі, що з'єднала б Львів з Чернівцями. Проєкт було затверджено і за два роки уклали залізничне полотно завдовжки 267 км. 1 вересня 1866 року від Львівського двірця вирушив перший поїзд, який через дев'ять годин вже зустрічали у Чернівцях. На початку XX століття назріла необхідність будівництва нового двірця у Львові. Нову споруду було введено в експлуатацію 26 березня 1904 року. Двірець вважався одним із найкращих у Європі, як з архітектурної, так і з технічної точок зору.
Перед Першою світовою війною у Східній Галичині було прокладено 2676 км залізничних колій. 1 вересня 1939 року на залізницю Львова впали нацистські бомби. Було зруйновано вокзал, товарну станцію, станції Клепарів і Підзамче. Після зайняття міста радянськими військами почалося відновлення Львівської залізниці. Наприкінці 1939 року європейську колію переобладнали на колію 1520 мм. Тоді ж перші пасажирські поїзди сполучили Львів з Києвом та Москвою. У 1940 році уряд Радянського Союзу виділив на реконструкцію Львівської залізниці 50 млн рублів.
22 червня 1941 року німецькі окупанти завдали бомбові удари на Львівський двірець. Бомбили і обстрілювали станції Красне, Самбір, Стрий, а вже з липня всю Західну Україну окупували німецькі війська. Лінії між станціями Ковель — Здолбунів та Ковель — Сарни стали стратегічними між Рейхом та Східним фронтом.
У 1953 році Міністерство шляхів сполучення провело укрупнення залізниць. Ковельська залізниця, що складалася з Ковельського, Сарненського і Здолбунівського відділень, увійшла до складу Львівської залізниці.
На Львівській залізниці працювали: Герої Соціалістичної Праці Братчин Іван Петрович, Тоцький Петро Корнійович, Бучинський Володимир Степанович.
1973 року Львівську залізницю нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. У 1978 році відкрився обчислювальний центр залізниці. У 1981 році розроблено комплексну систему ефективного використання вагонів (КСЕВВ), а також базові стандарти підприємств і станцій.
У березні 1981 року на перегоні між станціями Скнилів та Львів-Головний сталося зіткнення збірного електропоїзда ЕР2-3014/3017, який рухався зі Стрию до Львова із вантажним поїздом. В результаті аварії, за даними дослідника історії Львівської залізниці А. Г. Гороховського, загинуло понад 10 пасажирів електропоїзда — це найбільша залізнична катастрофа радянської доби на Львівській залізниці . У липні 1981 року головний вагон електропоїзду ЕР2-301401 був списаний.
Після набуття Незалежності між Білоруссю й Україною були змінені межі залізниці: від Білоруської залізниці перейшла ділянка українсько-білоруський кордон — Заболоття — Вербка, від Львівської передана ділянка Лунинець — Горинь — українсько-білоруський кордон.
На станції Мостиська II Львівської залізниці на початку XXI століття встановлено пристрій переведення колій, який забезпечує прийом залізничних вагонів з автоматичним колесорозсувним пристроєм типу SUW2000 з колії 1520 мм на колію 1435 мм і у зворотному напрямку. Це дає можливість істотно зменшити час подорожі, збільшити кількість пасажирських рейсів прямого сполучення між Україною, країнами СНД та державами Європи. Нині час переходу поїздів із широкої колії (СНД) на європейську скорочено з 4-х годин до 30 хвилин.
На 2014 рік діяло 16 медичних закладів ДТГО «Львівська залізниця». Зокрема, клінічна лікарня Львівської залізниці, 4 відділкові лікарні, 9 вузлових лікарень із загальним ліжковим фондом 1385 ліжок; дорожня поліклініка; дорожня станція переливання крові; 4355 медичних працівників, у тому числі 892 лікарі та 1880 середніх медичних працівників. У складі лікувально-профілактичних закладів функціонувало 7 амбулаторій, 60 здоровпунктів, 4 медпункти вокзалів.
Структура Управління Львівської залізниці знаходиться у Львові. Експлуатаційна довжина залізниць — 4521 км; межує з Білоруською залізницею, Південно-Західною залізницею, залізницями Молдови, Румунії, Угорщини, Словаччини та Польщі. Залізничні сполучення з країнами Європи, СНД а також Балтії забезпечують 19 прикордонних переходів, які оснащені необхідною технікою для навантаження, перевантаження вантажів та перестановки вагонів.
На залізниці діє 354 станції, з них 252 відкриті для вантажних операцій. Основні вузлові станції: Львів, Тернопіль, , , , Красне, Івано-Франківськ, , , , , , , , , Чернівці, Ужгород, Чоп, Володимир.
Основні магістралі
На залізниці електрифіковано 3207 км колій, що становить 71 % від загальної експлуатаційної довжини: Львів — Здолбунів — Рівне (двоколійна), Львів — Мостиська II — держкордон (двоколійна), Львів — Стрий — Мукачево — Чоп — Ужгород (Львів — Чоп — двоколійна, Чоп — Ужгород — одноколійна), Львів — Тернопіль — Підволочиськ (двоколійна), Львів — Самбір — Ужгород (одноколійна), Могиляни — Здолбунів — Рівне — Ковель — Ягодин, Ізов ( — — двоколійна, — — одноколійна); Стрий — Самбір (одноколійна).
Неелектрифіковані ділянки (1314 км, 29 %): Львів — Луцьк Самбір — Нижанковичі Львів — Рава-Руська (одноколійна), Львів — Шептицький — Володимир (одноколійна), Львів — Луцьк (одноколійна), Львів — Ходорів — — — Чернівці (одноколійна), — — — (одноколійна) — (одноколійна) Володимир — (одноколійна) тощо.
На електрифікованих ділянках перевезення пасажирів здійснюють електровози та електропоїзди, на неелектрифікованих — тепловози та дизель-поїзди.
Пасажирське сполучення
Пасажирські перевезення, представлені у графіку руху на 2024 рік наступним чином: ++№НазваМаршрут сполученняПримітка31/32Запоріжжя — Перемишль33/34«Латориця»Мукачево — БудапештПризначений з 9 грудня 2018 року35/36Одеса — Перемишль51/52Київ — Перемишль73/74Харків — Перемишль89/90Київ — Перемишль119/120Дніпро — Холм705/706«Інтерсіті+»Дарниця — Київ — Перемишль715/716«Інтерсіті+»Дарниця — Київ — Перемишль755/756757/758«Мармароський експрес»Рахів — Валя ВишеулуйПризначений з 18 січня 2023 року1/2«Єдність»Івано-Франківськ — 3/4«Нічний експрес» Запоріжжя — Ужгород5/6«Нічний експрес» Запоріжжя — Івано-ФранківськДо 1 березня 2022 року курсував за маршрутом Маріуполь — 7/8Київ — Івано-Франківськ — Чернівці12/11«Західний експрес»Львів — Одеса13/14«Апшиця»Київ — Солотвино15/16«Владислав Зубенко»Харків — Івано-Франківськ — Рахів17/18«Сковорода-Експрес»Харків — Ужгород25/26«Біла акація»Одеса — Львів — 29/30Нічний експресКиїв — Ужгород37/38«Біла акація»Одеса — Ужгород49/50«Кобзар»Київ — Трускавець39/40Запоріжжя — Солотвино41/42Дніпро — Трускавець43/44«Стефанія Експрес»Івано-Франківськ — Київ — ЧеркасиДо травня 2022 року курсував під назвою «Прикарпаття»45/46Харків — Київ — УжгородПризначений з 10 грудня 2017 року47/48Запоріжжя — Ужгород55/56«Мармароси»Київ — 57/58«Гуцульщина»Київ — 57/58Київ — 59/60Київ — 58/57«Голубі озера»Ковель — ОдесаДо 8 грудня 2018 року — № 84/8363/64«Оберіг»Харків — Київ — 79/80«Дніпро»Дніпро — Київ — 81/82«Десна»Київ — Ужгород85/86Львів — ЗапоріжжяДо 26 грудня 2014 року курсував до Сімферополя, до 28 лютого 2022 року — до станції 87/88«Лісова пісня»Ковель — ЗапоріжжяДо 26 грудня 2014 року курсував до Сімферополя, до 28 лютого 2022 року — до станції 91/92«Львів»Львів — Київ95/96Київ — — 97/98«Світязь»Ковель — Київ104/103Львів — Краматорськ109/110Львів — Миколаїв — Херсон112/111Львів — Київ — Ізюм113/114Харків — Львів127/128Запоріжжя — Кривий Ріг — Львів129/130Кременчук — Чернівці131/132Дніпро — Львів135/136«Чорномор»Одеса — Чернівці141/142«Галичина»Івано-Франківськ — Київ — ЧернігівПризначений з 11 грудня 2023 року143/144«Галичина»Івано-Франківськ — СумиПризначений з 11 грудня 2023 року150/149Полтава — Чернівці181/182Дніпро — Івано-Франківськ193/194Кривий Ріг — Івано-Франківськ — РахівПризначений з 17 грудня 2023 року201/202Харків — 203/204Дніпро — Івано-Франківськ — Ворохта215/216Запоріжжя — Чернівці357/358«Гуцульщина»Київ — 367/368Ужгород — 745/746«Інтерсіті+»Київ — Львів749/750«Інтерсіті»Київ — Івано-Франківськ701/702Львів — Чернівці801/802Львів — Чернівці804/803Львів — Рівне806/805Львів — Рівне807/808Львів — Мукачево829/830Львів — Ужгород865/866Рава-Руська — Коломия867/868Рава-Руська — Коломия68/67Львів — МаріупольСкасований через російське вторгнення в Україну70/69Львів — МаріупольСкасований через російське вторгнення в Україну111/112«Слобожанщина»Львів — Харків117/118«Буковина»Київ — ЧернівціСкасований у 2021 році125/126 / — МиколаївСкасований через російське вторгнення в Україну141/142«Галичина»Львів — Київ — БахмутЗ 9 грудня 2018 року змінено маршрут через і подовжено до станції Бахмут, з березня 2022 року маршрут поїзда скорочувався до станцій Лозова / Харків-Пасажирський, згодом взагалі скасований 145/146Львів — Ужгород150/149Ворохта — Кременчук231/232Івано-Франківськ — ГенічеськСезонного призначення. Скасований через російське вторгнення в Україну150/149Ворохта — Кременчук365/366Луцьк — РахівПризначався з 21 грудня 2023 року. Через низький пасажиропотік, згодом був скасований.601/602Львів — Солотвино605/606Львів — Рахів667/668Чернівці — Ковель801/802Львів — — Ківерці
Дирекції залізниці (на 2014 рік) До складу Львівської залізниці входило 5 дирекцій: Львівська дирекція (ДН-1) (Львівська область); Івано-Франківська дирекція (Івано-Франківська, Чернівецька та східна частина Закарпатської області); Рівненська дирекція (Рівненська та Волинська область); Тернопільська дирекція (Тернопільська область); Ужгородська дирекція (Закарпатська область, окрім східної частини).
Пізніше структура дирекцій була змінена. Створено Філію «Центр охорони здоров'я», до якої відповідно від залізниць відійшли відомчі заклади охорони здоров'я. Дирекції залізничних перевезень ліквідовано, натомість створено Відокремлений структурний підрозділ «Служба роботи станцій» із представниками у регіонах. Крім того, у структурі товариства створено філії «Локомотивна компанія», «Пасажирська компанія», «Приміська пасажирська компанія», «Вокзальна компанія».
Керівники залізниці +РокиКерівники1939—1940Донченко Микола Якович1940—1941Шахрай Петро Касянович1944—1947Шахрай Петро Касянович1947—1948Крайовий Іван Гнатович1948—1949Осинцев Михайло Олександрович1949—1959Головченко Григорій Іванович1959—1975Богданович Григорій Йосипович1975—1983Порох Григорій Якимович1984—1993Грабський Марат Никифорович1993—2000Кирпа Георгій Миколайович2000—2005Піх Богдан Петрович2005—2006Федак Ярослав Андрійович2006—2010Мостовий Михайло Васильович2010—2016Піх Богдан Петрович2016—2018Груник Іван Степанович2018—2019Крот Володимир Степанович2019—2020Черніцький Роман Романовичз 2020Іщук Юрій Костянтинович
Начальники політичного відділу Львівської залізниці (в 1939—1956 роках) + Роки Посадові особи 1939—1940Доброславський Яків Олексійович 1952 Стукалов Олександр Миколайович
Вокзали на Львівській залізниці
Краєвиди
Див. також Боржавська вузькоколійна залізниця Укрзалізниця Залізниця (об'єднання) Галицька залізниця імені Карла Людвіга Львівсько-Чернівецько-Ясська залізниця Перша угорсько-галицька залізниця