Хотяні́вка — село у Вишгородському районі Київської області з населенням 982 чоловік, біля річки Десна. Навколо села розташовується багато дачних масивів, на південному заході село Осещина, а на північному сході село Новосілки. Відстань до райцентру становить близько 8 км і проходить автошляхом та .

Історія

Виникнення поселення сягає часів трипільської культури, тобто IV-III тисячоліття до н.е. В урочищі «Кут» археологами було виявлено залишки поселення епохи неоліту. Деякі краєзнавці вважають, що древнє місто Хотин - праматір села Хотянівки.

Існують місцеві легенди про виникнення назви села.

По Десні плив човен з людьми. Невдовзі вони побачили невеликий острівець. Вийшовши на сушу, один чоловік промовив: «Хотя нивка невеличка, але жити можна». Так утворилася назва села.

Першого поселенця – рибалку звали Хотин. Від його імені назва села: спочатку «Хотинівка», пізніше – «Хотянівка».

На «клаптику» суші першою оселилась родина з двома доньками. Дівчатка мали дивні імена – Хотя і Нівка. Від цих імен – і назва «Хотянівка».

Основним ремеслом перших жителів місцевості було гончарство. У лузі, біля озера Підхатнього що неподалік Десни, і оселились перші хотянівці. Можливо, назва села походить від назви «люди з Підхатнього», тому й «хотянівці». Глину для виробів народні майстри брали у Межигір’ї. Але весняна повінь наповнювала озеро, вода розливалась луками і підтоплювала поселення.

Після повені 1845 року громада вирішила оселитися на пагорбах, де сьогодні розташоване сучасне село.

Через нестачу глини мешканці села освоїли нове ремесло – лозоплетіння. Для виготовлення виробів з лози була достатня кількість сировини. Адже верболози й шелюга росли на деснянських берегах, біля озер і на заливних луках. Меблі, валізи, різноманітні кошики для господарства та побуту, - вироби, плетені руками хотянівців,– були знані не лише в Україні, а й поза її межами.

До 1923 року Дніпрово–Деснянське межиріччя і Хотянівка адміністративно належали Чернігівській губернії. Пізніше це був Київський округ. У 1932 році створюється Київська область, а у 1974 році – Вишгородський район. До складу Вишгородського району входить і село Хотянівка.

Сьогодні Хотянівка займає площу 243,2 га. Розташована у південній частині Вишгородського р-ну Київської області на правому березі річки Десни. На північному сході межує з селом Новосілки, на півдні – з селом Осещина. Зі сходу омивається водами Десни, а із заходу – водами Київського обвідного каналу.

Село Хотянівка газифіковане, телефонізоване, є провідний швидкісний Інтернет.

У селі працює школа, бібліотека, будинок культури, пошта, ФАП, 2 АЗС, продуктові магазини, зокрема супермаркет Фора, ринок, три заклади громадського харчування, два магазини господарських та будівельних товарів, шиномонтаж і зареєстровано близько 10 приватних підприємців.

Джерело - сайт Хотянівської загальноосвітньої школи.

Населення

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська75693.68%російська496.08%білоруська20.24%Усього807100%

Навчальні заклади Хотянівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів

Вишгородський навчальний центр підготовки поліцейських (ур. Лужок поряд з Хотянівкою).

Медицина Хотянівська амбулаторія загальної практики – сімейної медицини

Народні художні промисли Село відоме народними промислами, пов'язаними з лозоплетінням — і досі більшість виробів з лози (кошики, меблі, крісла-качалки, тини) виготовляються хотянівськими майстрами.

У даний час традиції лозоплетіння згасають. Підприємства, що займались виробництвом плетених меблів, були закриті.

Заповідні території Поруч з Хотянівкою розташована ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Дуби́ княги́ні О́льги»

Храми Хотянівки Храм Преображення Господнього (Православна церква України) у дачному селищі Глядин

Храм Преображення Господнього, московський патріархат. Нині будується.

Храм при Вишгородському навчальному центрі підготовки поліцейських

Пам'ятники Монумент загиблим воїнам ІІ світової війни

Відомі люди У Хотянівці народилися: Кучер Галина Федорівна ( 1949) — майстриня лозоплетіння, заслужений майстер народної творчості УРСР. Непоп Костянтин Іванович (1979—2015) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область) Примітки