Добрівля́ни () — село в Україні, у Дрогобицькій міській громаді Дрогобицького району Львівської області.

Історія Село засноване неподалік від зруйнованого та спаленого татарами містечка Теренці, на полі, де «добре росли льони» — звідси й назва, яка з часом злилася в одне слово — Добрівляни.

Перша збережена письмова згадка про село належить до 1392 року. У 1705 році від чуми померло до половини мешканців Добрівлян. Тоді українців переселили в північну частину села, і вона дістала назву Руської, а привезених із польських земель мазурів-колоністів поселили в південній частині села, і її назвали Польською.

У 1872 році через село прокладено залізницю  —  — , споруджено залізничну станцію.

До 1914 року в Добрівлянах проживало 2 024 українці, 32 поляки, 42 євреї. У 1939 році проживало 2 200 українців, 40 поляків, 30 євреїв. Був панський фільварок (власник — Котуля), відділення пошти, телеграфу, поліції. У 1920—1930-х роках в селі активно діяла група КПЗУ, чисельністю до 60 осіб. Їй протистояла група національно свідомих селян, об'єднаних навколо читальні «Просвіти».

1 серпня 1934 року громада села увійшла до складу сільської ґміни Добрівляни в Дрогобицькому повіті.

10 січня 1940 року село увійщло до складу Меденицького району Дрогобицької області. В червні 1941 року район припинив своє функціонування, його було відновлено у вересні 1944 року, після чого він проіснував до вересня 1959 року. У вересні 1959 увійшло до складу Дрогобицького району. м

У радянські часи в селі вибухнула хімічна станція місцевого колгоспу імені Кірова.

У Добрівлянах розташована дерев'яна церква Покрова Пресвятої Богородиці 1875 року побудови.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Дрогобицької міської територіальної громади.  

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дрогобицького району (1940—2020), село увійшло до складу новоствореного Дрогобицького району.   

Персоналії Берегуляк Іван — підхорунжий УСС, похований в селі Вівся Тернопільської області. Берегуляк Остап (1912—1990) — художник. Бойко Роман Ярославович (1978-2022) - учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2023, посмертно). Бульо Віра ( 1943) — кандидат хіміко-біологічних наук. Дуцяк Іван (1949—2006) — кандидат фізико-математичних наук. Захарія Йосип Андрійович (1923—2021) — кандидат технічних наук, професор Львівської політехніки. Захарія (Западнюк) Катерина Андріївна (1926—2012) — доктор медичних наук, професор. Захарія (Демидюк) Марія Григорівна (1918—2020) — кандидат сільськогосподарських наук. Касим Галина ( 1972) — кандидат педагогічних наук. Костюк Йосип (1929—1991) — кандидат технічних наук. Нижник Віра Дмитрівна Нижник Ігор Йосипович (1935—2013) — музикант, поет. Пархуць Ганна Йосипівна ( 1942) — вишивальниця, заслужений майстер народної творчості України. Римар Олександр ( 1943) — кандидат технічних наук. Сивохіп Іван Федорович (1907—1991) — український радянський партійний діяч, депутат Народних Зборів Західної України (1939), голова Самбірського міськвиконкому Львівської області. Депутат Дрогобицької обласної ради 2—3-го скликань. Сіраковський Іван (1910—1981) — член КПЗУ, депутат Народних Зборів Західної України (1939). Сорока Іван (1910—1944) — хоровий диригент. Сорока Роман (1936—2009) — хоровий і оркестровий диригент. Стеців Степан (1905—1964) — художник. Щербак (Стецик) Марія Степанівна (нар. 1965) — кандидат філологічних наук, доцент Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.

Примітки

Джерела

Йосип Захарія. Добрівляни на Дрогобиччині — Львів, 2010