Проскурняк лікарський, або алтея лікарська (Althaea officinalis L.) — вид роду алтея родини мальвових.
Ботанічні характеристики
Це — багаторічна трав'яниста рослина. Має широке вертикальне кореневище з простими, рідше галузистими жовто-бурими коренями, які досягають 50 см довжини. З кореневища виходять кілька прямостоячих сірувато-зелених, угорі короткогалузистих стебел заввишки близько 1 м з листками і блідо-рожевими квітками, розміщеними по кілька штук у пазухах верхніх листків. Листки черешкові. З обох боків сірувато-зелені; нижні — яйцеподібні, п'ятилопатеві. Верхні — трилопатеві, по краях зубчасто-пилчасті. Квітки складаються з подвійної неопадаючої чашечки, п'ятипелюсткового віночка і численних тичинок, і зрослися майже до самого верху в одну загальну трубку, що прикриває маточку. Плід сухий, у вигляді приплюснутого кружка, оточений чашечкою, яка залишається; плід розпадається на бурі сім'янки.
Поширення та екологія Ареал виду охоплює практично всю Європу, Азію (в помірних та субтропічних областях), та Північ Африки.
Проскурняк лікарський було занесено до Північної Америки. Культивується в Україні.
Росте у заплавах та по берегах річок, біля озер. В регіонах напівпустель, солонців і солончаків — здебільшого у заболочених низинах. Надає перевагу легким вологим ґрунтам із неглибоким заляганням підземних вод.
Практичне використання Господарське значення
Крім застосування в медицині, рослину можна використовувати для одержання з її стебел волокна, а з насіння — олії.
Застосування у народній медицині
Згадується в працях стародавніх лікарів (Пліній, Теофраст, Діоскорид). На початку IX ст. Карл Великий видав наказ про вирощування лікарських рослин, в тому числі й алтеї.
Східні слов'яни при легеневих захворюваннях використовували різні лікарські рослини (малина, липа, чебрець, солодка), але найбільш популярною, за свідченням багатьох джерел, була алтея лікарська.
У народній медицині корінь алтеї вживають рідко. Значно частіше квітки і листя при шлунково-кишкових захворюваннях, для полоскання горла і клізм при проносах.
Фармакологічні властивості
Корені алтеї містять до 35 % слизових речовин, які визначають цілющі властивості рослини, а також крохмаль (до 37 %), сахарозу (10,2), бетаїн (до 4 %) і жирну олію (до 1,7 %). "
Препарати алтеї (порошок, водний настій, рідкий екстракт, сироп) використовують як протизапальний, обволікаючий і відхаркувальний засіб при катаральних станах дихальних шляхів, а також при поносах, гострих гастритах і ентероколітах. Вона входить також до складу грудного збору.
У харчуванні
До столу здебільшого йде коріння алтеї. У ньому міститься 36% слизистих речовин та крохмалю, 11 пектину, 37 крохмалю, 4 цукру, 2% аспарагіну. Залежно від умов зростання може мати до 11% цукрози. Збирають лише однорічні кореневища пізно восени та напровесні до початку вегетації. Їх миють, чистять від шкірки, розрізають та сушать. Солодкуваті сушені корені можна варити та готувати кашу з молоком чи кисіль. Сирі корені обкочують у борошні чи сухарях та тушкують в духовці. Можна зацукровувати на цукати.М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.
Від англійської назви цієї рослини () походить назва відомих солодощів маршмелоу. Перші маршмелоу готували виварюючи шматочки кореня з медом до затвердіння. Такі солодощі використовували переважно з лікувальною метою. Перші згадки знаходять у 2 тис до н. е. у Давньому Єгипті. У 19 ст. французькі кондитери покращили рецепт (додали білок з яйця) і почали виробництво солодощів під назвою .Pownell, Beaty (1904). The "Queen" Cookery Books (2 ed.). London: Horace Cox.
Вирощування та розмноження Вирощують алтею на чистих від бур'янів суглинистих і супіщаних чорноземах з неглибоким заляганням ґрунтових вод. Орють на зяб на глибину 25—27 см, перед цим вносять органічні (з розрахунку 0,3 т/100 м²) і мінеральні (5 кг фосфорних і 1 кг калійних) добрива.
Розмножується алтея в основному насінням. При засіванні використовують 1-2-річне насіння з нормою висіву — 0,1 кг/100 м², міжряддя — 70 см, насіння загортають на глибину 1,5-2 см. Іноді розмножують ділячи кореневища.
Після появи сходів міжряддя розпушують на глибину 5—7 см, якщо сходи густі, їх проріджують. Залишаючи на 1 м погонної довжини рядка 8—10 рослин. Протягом літа посіви ще 2—4 рази розпушують з одночасним прополюванням в міру необхідності. Починаючи з другого року життя рослини на плантаціях підживлюють аміачною селітрою з розрахунку 3 кг/100 м². Перед зимовим періодом відмерлі частини рослин видаляють.
Див. також Проскурняк вірменський Список дикорослих корисних рослин України
Примітки
Джерела
Алтея лікарська. ALTHAEA OFFICINALIS L. Корінь алтеї. Склад та основні властивості Сафонов М.М. Повний атлас лікарських рослин. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2008. — 384 с. ISBN 978-966-408-273-7