Підгі́р'я — село в Україні, Івано-Франківському районі Івано-Франківської області. Входить до складу Богородчанської селищної громади.
Розташоване на річці Бистриця Солотвинська, у яку впадає річка Дзвиняч та потік Корчовий.
Назва Віддавна село називалось Ляхівці. 7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР село Ляхівці Богородчанського району перейменовано на Бистриця і Ляховецьку сільську Раду — на БистрицькуУказ Президії Верховної Ради УРСР від 7.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Станіславської області». 25 листопада 1963 р. постановою облвиконкому № 735 село отримало нинішню назву.
Історія Згадується 3 січня 1441 року в книгах галицького судуAkta grodzkie i ziemskie, T.12, s.93, № 913.
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується піп (отже, уже тоді була церква), 3 лани (близько 75 га) оброблюваної землі орендував Микола, а орендована Дзюраковським частина спустошенаZródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 169 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s..
Королівська люстрація 1565 року в селі перерахувала по іменах і прізвищах 14 власників стад худоби.М. Грушевський. Жерела до істориї України-Руси, т. І — Львів, НТШ, 1895. — с. 72.
За результатами перепису населення від 31 грудня 1880 р. в Ляхівцях мешкало 1947 осібVollständiges Ortschaften-Verzeichnis der im Reichsrathe vertretenen Königreiche und Länder nach den Ergebnissen der Volkszählung vom 31. December 1880. - Wien : Alfred Hölder k. k. Hof- und Universitäts-Buchhändler, 1882. - С. 315..
Після окупації Західноукраїнської Народної Республіки поляками в селі в 1934—1939 рр. був осередок ґміни Ляховце та постерунку поліції.
Населення за переписом 2001 р. становило 2289 осіб.
Населення
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними : МоваКількістьВідсотокукраїнська227399.31%російська130.57%білоруська10.04%польська10.04%німецька10.04%Усього2289100%
Пам'ятки архітектури Церква Різдва Христового 1832 — дерев'яна пам'ятка архітектури національного значення № 1141/1Підгір'я, Церква Різдва Христового 1832 Дзвіниця церкви Різдва Христового, 1832 р., дерев'яна. Церква св. Миколая 1836 — пам'ятки архітектури місцевого значення № 624Підгір'я, Церква Св. Миколи 1850.
Парк Парк Історії Землі "Underhill"
Визначні люди села Підгір'я Витошко Володимир Петрович (1991—2022) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Капущак Іван — селянський ватажок (огородникР. Горак. Задля празника. У сутінках.— К.: Радянський письменник, 1989.— 374 с.— С. 367. ISBN 5-333-00206-1), депутат австрійського парламенту (1807–1868). Заводовський Михайло Михайлович (03.02.1944 - 22.01.2020) - український поет. Автор поетичних збірок «Віра і любов» (1993), «Око в око»(1995), «Ліхи (Роздоріжжя)» (1997), «Подарунок жайворонка»(2004), «Бачу сонце»(2010). Парфан Тарас Дмитрович — український політик, голова Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, заступник голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації, волонтер, громадський діяч. Кучер Іван Йосипович(1980-2023)
Примітки
Джерела
Посилання Історія села Підгір'я Богородчанського району Кадастрова карта села Підгір'я 1848 року