Токіо () знаходиться в Японії.
Регіони
Зрозуміти Токіо — столиця Японії та найбільший мегаполіс світу. Місто розташоване на острові Хонсю, на узбережжі Тихого океану. Токіо є політичним, економічним і культурним центром країни. У місті проживає понад 13 мільйонів людей, а з агломерацією — понад 35 мільйонів. Токіо має сучасний вигляд із хмарочосами, бізнес-центрами та торговими районами. Головні туристичні райони — Сіндзюку, Сібуя, Гінза, Асакуса. Асакуса відома храмом Сенсо-дзі, найстарішим буддійським храмом міста. У районі Сібуя розташований знаменитий пішохідний перехід, символ сучасного Токіо. Сіндзюку приваблює туристів нічним життям і хмарочосами. Гінза — центр моди, шопінгу та ресторанів. Токіо має імператорський палац, який є історичним символом країни. Місто славиться музеями — Національний музей Токіо, музей Едо-Токіо. Токіо є центром японської поп-культури — аніме, манга, кіно. Тут проводяться численні фестивалі та виставки. Місто має розвинену транспортну систему — метро, швидкісні потяги, міжнародні аеропорти Наріта та Ханеда. Токіо відоме гастрономією — суші, рамен, традиційні японські страви. Місто активно розвиває технології та інновації. Токіо приймає мільйони туристів щороку, особливо з Китаю, США та Європи. Місто є прикладом поєднання традицій та сучасності. Токіо має численні парки та зелені зони — парк Уено, сад Хамарікю. Місто активно співпрацює з іншими туристичними центрами світу. Токіо є символом сучасної Японії. Воно залишається одним із найважливіших туристичних регіонів світу. Токіо — це «місто майбутнього», яке зберігає свої традиції.
Історія
Історія Токіо починається з будівництва замку Едо у 1457 році, яке здійснив Ота Докан за наказом клану Уесуґі. Замок з’явився на місці рибальського села Едо, заснованого ще у XII столітті. У 1524 році контроль над Едо перейшов до клану Ходзьо, і поселення стало важливим військовим пунктом під час періоду Сенґоку — століття громадянських війн у Японії.
У 1590 році полководець Токуґава Іеясу отримав Едо від Тойотомі Хідейоші. Після остаточного об'єднання Японії, Іеясу заснував сьоґунат Токуґава у 1603 році. Хоча імператор залишався у Кіото як символічна фігура, саме Едо став фактичним політичним центром країни на понад 260 років.
У період Едо (1603–1868) місто почало розвиватися. Його населення перевищувало мільйон осіб ще у XVIII столітті. Важливі дороги й канали, зокрема п’ять маршрутів Едо, з’єднували його з іншими частинами країни. Попри часті пожежі — зокрема руйнівну велику пожежу Мейрекі 1657 року — місто щоразу відбудовувалось.
Спочатку залежне від культури Кіото та Осаки, Едо з часом сформував власну ідентичність. Слово едокко (“дитина Едо”) стало позначати мешканців, чиї родини жили в місті поколіннями. Вони відрізнялися від новоприбулих і самураїв, мали характерну говірку, що згодом стала основою сучасної японської мови. Саме в Едо розквітли література, театри кабукі, гравюри укійо-е та мода, часто із соціальною критикою.
У 1853 році прибуття американського флоту на чолі з коммодором Перрі поклало край ізоляції Японії. Невигідні договори та політичне незадоволення призвели до війни Босін (1868–1869), внаслідок якої сьоґунат було повалено. У 1869 році імператор перебрався до Едо, перейменованого на Токіо (“Східна столиця”).
У період реставрації Мейдзі (1868–1912) Токіо швидко модернізувался. Місто отримало західну інфраструктуру, залізниці, університети, музеї та урядові установи. Проте катастрофи не оминули Токіо: великий землетрус Канто 1923 року зруйнував місто, а під час Другої світової війни воно зазнало нищівного бомбардування.
Після війни Токіо пережив вражаюче відродження. У період економічного дива воно перетворилось на мегаполіс, охопивши прилеглі регіони й утворивши Великий Токіо — найбільшу міську агломерацію у світі. Олімпійські ігри 1964 року символізували повернення Японії на міжнародну арену. У 1980-х роках місто досягло економічного піку під час економічної бульбашки, коли ціни на землю злетіли до небачених висот.
Сьогодні Токіо — світовий центр фінансів, політики й культури. Місто поєднує давні традиції та передові технології. Попри свої масштаби, Токіо славиться чистотою, ефективністю й безпекою. Завдяки численним музеям, історичним храмам, яскравим районам і відомій кухні, Токіо залишається привабливим напрямком для мандрівників з усього світу. Клімат Токіо знаходиться в зоні гумідного клімату (за класифікацією кліматів Кеппена), з жарким вологим літом і м'якою зимою. Щорічна кількість опадів у середньому 1380 мм. Снігопад у Токіо - явище одиничне за всю зиму, хоча відбувається практично щороку. Кількість жителів Токіо впливає на клімат. Токіо - переконливий приклад взаємозв'язку між зростанням міст і кліматом.
У Токіо часто приходять тайфуни, хоча сильних з них - одиниці. Останнім був «9-й тайфун 19-го року Хейсей» (тобто 2007 року), за міжнародною класифікацією має назву «Fitow». Мова Переважна більшість населення розмовляє японською мовою. Проте важливі написи в місті дублюються англійською.
Як дістатись
Літаком
Потягом
Автомобілем
Автобусом
Кораблем
Транспорт
Що відвідати
Площа біля імператорського палацу Гігасі-гьоен (Східний сад імператорського палац) Чим зайнятись
Що купувати
Де поїсти
Дешево
Середні ціни
Дорого
Де розважитись
Де зупинитись
Дешево
Середні ціни
Дорого
Де навчатись
Як заробити
Застереження
Як вирішувати проблеми
Зв'язок
Куди далі