Гені́чеськ (, Єнічі) — місто на півдні України, районний центр Генічеського району Херсонської області. Розташоване на березі Утлюцького лиману та Генічеської протоки. Разом з Арабатською стрілкою є морським, кліматичним, частково грязьовим курортом.
Назва Походження назви «Генічеськ» пов'язують з кримськотатарським «дженічи» — тонкий, а зараз саме так називається протока, хвилі якої омивають міські пляжі.
Перша згадка про Генічеськ міститься в наказі Катерини II від 10 лютого 1784 р. Для мирних жителів першим заняттям стало рибальство, потім вже почали займатися землеробством і видобутком солі. Надалі Генічеськ розвивався біля моря як рибальське, портове та курортне місто.
Офіційна українська назва міста в першій половині XX століття — ГенічеськеАдміністративна карта Української Соціялістичної Радянської Республіки. Територіяльний поділ за обласною системою врядування. Адміністративні межі на 20 березня 1932 р. [Варіянт 1]. ‒ Х., 1932..
Географічне розташування Генічеськ розташований на Причорноморській низовині у північно-західній частині узбережжя Азовського моря в місці злиття північного закінчення Арабатської стрілки з протокою Тонкою, яка сполучає Утлюцький лиман з Сивашем. Місцевість ця була заселена ще з часів сивої давнини. Легендарні амазонки, скіфи, сармати, арії, кімерійці, греки, татари — всі вони жили в цих краях у різні часи.
Клімат Місто знаходиться у перехідній між помірним та субтропічним кліматом степовій зоні, котра характеризується посушливим кліматом. Найтепліший місяць — липень з середньою температурою 23,6 °C (74,5 °F). Найхолодніший місяць — січень, з середньою температурою -2,5 °С (27,5 °F).
У розпал літнього сезону вода в досить мілкому Азовському морі прогрівається до +28 °C, а в Сиваші до +42 °C.
Історія
Стародавній Генічеськ У 440 до нашої ери на місці сьогоднішнього Генічеську прибув Геродот та записав легенду про те, що скіфи закопали у катакомбах золото. Це було і через те, що до місця сьогоднішнього Мелітополя (у той час там була столиця скіфів) прийшли головні вороги скіфів, перси. Царю скіфів прийшлось піти. А все своє багатство закопав у катакомбах які ведуть аж до Криму, але сьогодні ті катакомби вже обвалилися і їх треба розкопувати. Знаходяться смільчаки, які хочуть знайти то золото
Історія Генічеська приводить нас до назви поселення Саліне (Saline). Генуезькі купці в XIII—XV століттях фактично ділили владу в Криму з кримськими татарами, а в своїх морських подорожах користувалися картами, які називалися портоланами.
Міста-колонії Північного Приазов'я жили повнокровним життям вже в середині I тисячоліття до нашої ери. Окреслені на «Карті чорноморського узбережжя за Птолемеєм» перші грецькі поселення північно-західного узбережжя Азовського моря Акра і Лейа, розташовувалися по сусідству з сучасним Генічеськом, а Нова фортеця — на його території. Це підтверджується «Картою Криму», складеної в 1562 англійцем Антонієм Дженкінсоном і включеної в перший географічний атлас «Видовище світу земного» фламандського географа і картографа Абрагама Ортелія (Бельгія, 1590).
Кримське ханство Упродовж багатьох років місцеві краєзнавці шукають в Генічеську залишки кримськотатарської або турецької фортеці. Їм вдалося підтвердити існування тут військового укріплення часів Кримського ханства.
Знаменитий турецький мандрівник Евлія Челебі виділив фортеці Генічеська у своїй книзі цілий розділ під назвою «Похвала прекрасного замку Ченішке», присвячену побудованому кримським ханом у 1640 на північній частині Арабатської стрілки укріплені спорудження з дощаним дахом і металевими воротами. У різних місцях він називає фортецю вежею. Логічно припустити, що і «замок Ченішке» (перекладено як «Генічеськ») був фортецею-вежею.
На військовій карті 1772 року у районі Генічі стоїть знак батареї. Шанси на той час російські війська зруйнували через непотрібність: частина армії князя В. М. Долгорукова влітку 1771 прорвалася на півострів, зайняла Кафу (Феодосію) і звільнила від турецьких військ всі прилеглі території. Хоча військові дії після цього велися ще довго, татаро-турецька символіка на карті відсутня, що відображає справжнє співвідношення російських та турецьких сил у 1772 році. Арабат та інші стратегічні пункти Таврії (Геничеськ у тому числі) були під контролем Російської імперії.
Військова карта 1738 ілюструє похід армії Ласі в 1737. Півострів на ній буквально усипаний символами кримськотатарських чи турецьких фортець — вежами з півмісяцями. Але Генічі («Geniczi») вже позначений як місце дислокації російського гарнізону (стилізований щит і зірки).
Ім'я «Генічеськ» за змістом ближче всього до тюркського вислову «тонка вода». Якщо ця близькість надалі не буде спростована, дату заснування міста можна віднести до часу не пізніше 1640 року, коли була побудована «вежа на гирлі тонких вод» (вона ж — «замок Ченішке», по-ногайських — «Дженіче», що означає «Новий тонкий»), позначена на комунікаційної карті 1685. На материковому березі протоки, безсумнівно, знаходилося однойменне з фортецею і протокою поселення, тобто Тонка вода. Це підтверджується картою Криму, виданої Я. Сандрартом у 1687. Генічі (Geniczi) військове укріплення розташовувалося тут із 1736. Генічеськ існує не 227 років, а щонайменше на півстоліття довше.
Значення Генічеська зростало у міру колонізації півдня України. Зусиллями багатьох поколінь знову ожив шлях із варягів у греки, на якому в числі багатьох інших стояло й містечко-фортеця Генічі (згодом Генічеськ і Усть-Азовське). У період російсько-турецьких воєн, тобто фактично до початку XX століття, Генічеськ залишався евакуаційним, продовольчим і оборонним пунктом Росії на Азовському узбережжі. У роки Кримської війни 1853—1856 років він успішно протистояв просуванню ворожих військ на материк.
Генічеськ XIX—XX століття На рубежі XIX—XX століть казенне село, селище, містечко (з 1837) та місто (з 1903) Генічеськ Мелітопольського повіту Таврійської губернії славився рибо-, соле- і хліботоргівлею. У його околицях, в основному на півострові Чонгар, вирощувалася знаменита пшениця «арнаутка». Зерно йшло на експорт. У порту швартувалися судна з Англії, Франції, інших країн.
У 1897 в Генічеську проживало 2816 євреїв (34,9 % населення), в 1910 — 4786 (36,9 %), в 1914 — 4874 єврея і 42 караїми, в 1923—1841 єврей, в 1926—1926 євреїв.
24 лютого 2022 року в місті пролунали вибухи. Того ж дня російські війська увійшли та окупували місто Генічеськ. Всі державні структури «перейшли під контроль загарбників». Російська військова техніка стояла у Генічеську, а також на околицях були створені блокпости з російськими військами. Росіяни проводили перевірку виїжджаючих на приналежність до Збройних сил України.
Загинули внаслідок російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року в місті загинув матрос Віталій Скакун, який разом з собою підірвав Генічеський автомобільний міст, щоб російська колона воєнної техніки не прорвалась на територію України. Посмертно отримав звання Героя України 26 лютого 2022 року.
24 лютого 2022 року також загинув під час бою у місті Денис Прилуцький.
Населення +Зміна чисельності міста Генічеськ1897192619391959197019791989 - 9931 16 027 14 420 20 031 21 990 23 2892001200320042005200620072008 21 793 21 510 21 270 21 071 20 890 20 740 20 6162009201020112012201320142015 20 520 20 520 20 487 20 466 20 353 20 132 20 0492016201720182019202020212022 19 983 19 869 19 670 19 501 19 424 19 253 18 889
Національний склад Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року: НаціональністьВідсотокукраїнці69,5 %росіяни26,12 %кримські татари1,47 %білоруси0,49 %вірмени0,29 %молдовани0,14 %євреї0,11 %інші / не вказали1,88 %
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокросійська1491968,96 %українська635029,35 %кримськотатарська440,2 %вірменська300,14 %румунська100,05 %білоруська80,04 %інші/не вказали2721,26 %Всього21633100 % Релігійний склад населення (2010) православ'я іслам католицизм68 %3 %2,5
Адміністративний поділ Генічеськ розташований у південно-східній частині Херсонської області. Межує з Мелітопольським районом Запорізької області, Каховським районом Херсонської області та Джанкойським і Білогірським районами Автономної Республіки Крим.
Економіка Генічеськ живе, в основному, за рахунок рибальства, харчової промисловості, сфери обслуговування, курортного бізнесу і має хороші перспективи для становлення економічно і соціально розвиненим містом України.
Промисловість Місто розташоване на узбережжі Азовського моря, лідера СРСР з рибальства. На даний момент рибне господарство лежить в руїнах, після розвалу СРСР цього так ніхто і не відновив, попри те, що міститься поблизу президентської резиденції (Бирючий острів). У Генічеську вже існує рибний завод, але його продукція не найкраща. При створенні повного циклу рибообробки (розведення/видобуток, обробка, фасування) можна отримати величезний прибуток, з урахуванням довколишнього залізничного вузла (Новоолексіївка).
Ріст обсягів харчової промислової продукції передбачається за рахунок виробництва хлібобулочних та кондитерських виробів (відповідно +1,8 % та 7,5 % у натуральному вигляді) — на підприємствах ТОВ «Дніпро», а також іншими приватними суб'єктами господарювання району, консервів овочевих (+5,9 %), води мінеральної та квасу (відповідно +4,2 % та 11,1 %), олії (+25 %) — на фабриці ТОВ «Агрофірма ім. Шевченка», риби мороженої (+3,4 %) — у риболовецькому колгоспі «Ревхвиля».
Наступним цікавим і не менш перспективною справою є виноробство. Генічеськ має ідеальний клімат для вирощування виноградників та їх використання. В радянські часи винний завод існував, даючи непогане вино, роботу і відповідно прибуток державі, але після розвалу СРСР винний завод прийшов у занепад, зараз залізниця, підведена до колишнього заводу розібрана, сам завод іржавіє і чекає години зносу. Але для заняття виноробством потрібні багато виноградників. Ліве узбережжя Арабатської стрілки рясніє корінням колишніх виноградних садів, зараз кожен рік їх палять, щоб не допустити їх поширення.
Розвиток туристичного бізнесу. Перебуваючи біля основи найдовшої піщаної коси Європи, на якій до того ж розташовані три унікальних цілющих джерела та історична спадщина буйної історії цього регіону, перспектива туристичного бізнесу здається очевидною. Сам Генічеськ стоїть на недосліджених досі катакомбах турків, які за чутками заповнені золотом в основі. В центрі ж Генічеська є історично не відреставровані будівлі. При реставрації центру міста в колишньому історичному стилі, створення шопінг-точок, кафетеріїв і просто парків дане місто може посперечатися з більшістю курортних міст Криму, а можливо навіть Середземномор'я.
Великий економічний потенціал має Арабатська стрілка.
Заробітна плата Середньомісячна заробітна плата у районі протягом 2010 року постійно зростала. За очікуваними даними за 2010 рік вона зросла на 18,2 % порівняно з попереднім роком становить 1585 грн., що перевищує розмір мінімального прожиткового рівня на одну працездатну особу у 1,8 рази.
Туризм Екологічно чиста місцевість, місцеві фрукти і овочі, цілющі властивості моря, сонця, повітря привертають в Генічеськ десятки тисяч людей з України і країн СНД (у літній час населення як мінімум потроюється). Ціни на курортні послуги дуже різні, тому можуть задовольнити людей будь-якого достатку.
Уся західна частина Арабатської стрілки виходить на Азовське море і є прекрасним пляжем із пологим дрібно піщаним берегом. Глибина починає зростати лише з відстані 100 м від суші, тому це ідеальне місце відпочинку з дітьми. За рахунок того, що підводна частина тут неглибока, вода легко прогрівається до 28—30 градусів, дозволяючи приймати теплі морські ванни як дорослим, так і дітям.
Пляж обернений у відкрите море і дозволяє кататися на безпечних хвилях. У штиль вода тут настільки спокійна і прозора, що можна розглядати підводний світ, як акваріум — просто опустивши голову у воду або плаваючи в масці.