Ян Амор Юніор Тарновський (; 1420/1430, Тарнів — 5 червня/5 листопада 1500) — державний, політичний та військовий діяч Польського королівства. Каштелян сандецький (1461), войницький (1463), краківський (29 листопада 1490 — 12 січня 1491). Воєвода сандомирський (1479), краківський (від 29 вересня 1479).

Біографія Четвертий з п'яти синів Яна Тарновського і його дружини Ельжбети зі Штерберга (Штернберка). Навчався в Краківській Академії. Отримав класичну гуманістичну освіту. Його маєтності займали 4 міста, 3 замки і 23 села. Записав фундуш для костелу бернардинців у Тарнові.

Помер 1500 року, К. Несецький стверджував про прожиті ним 84 роки. Був похований у катедральній базиліці Різдва Божої Матері в Тарнові, в каплиці святої Анни, де досі знаходиться його надгробок — виконаний у ренесансному стилі руками італійського скульптора Джанні Марії Падовано і його помічника — В. Кушиці або Санті Ґуччі.

Сім'я Перша дружина — Зиґмунта з Ґорая — донька Прокопа з Ґорая і Щебрешина. Народила двох синів і трьох доньок: Ян Амор — руський воєвода Ян Александер — придворний короля Ельжбета — дружина воєводи Добєслава «Любельчика» Курозвенцького Катажина — дружина Станіслава Кміти Собєнського, воєводи белзького і руськогоKmitowie01 .

Друга дружина — Барбара з Рожнова гербу Сулима — внучка Завіші Чорного (брав участь у Грюнвальдській битві, як і батько Яна Амора) і вдова Станіслава з Тенчина гербу Сокира (Топур). Вона народила сина Яна Амора, котрий став пізніше великим коронним гетьманом, та доньку Зофію — дружину краківського бурґграфа Станіслава Щенсного з Бобрку Ліґензи.

Примітки

Джерела Marciniak B., Strojny A. «Tarnów. Perła renesansu». — 2007. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona…  — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 325—326. «Tarnów. Wielki Przewodnik». Praca zbiorowa pod red. Stanisława Potępy. — 2008.

Посилання Tarnowscy01