Це стаття про найвідоміший різновид бою биків, поширений в Іспанії, а також регіонах, що мають з нею тісні культурні і історичні зв'язки. Загальна інформація про бій биків міститься в статті Бій биків.
Кори́да () — найпоширеніша форма бою биків, традиційне іспанське видовище, що практикується також і в деяких інших країнах. Корида полягає у виконанні певної послідовності фігур з биком особливої породи, що зазвичай завершуються смертю бика.
Термін
Описується іспанський варіант пішої кориди (кінна корида описується окремо) з дорослим биком (дивись також новільяда). Оскільки в українській мові слово «корида» може фактично позначати будь-який різновид протиборства з биком (також дивись статтю Бій биків для огляду інших форм бою биків і тавромахії), що існують як в Іспанії, так і за її межами (загальне поняття «тавромахія» може означати як власне кориду, так і всі інші видовища, що включають боротьбу з биком, а в Іспанії в це поняття також включають селекцію і вирощування биків).
Саме слово «корида» (corrida) утворене від дієслова correr, головне значення якого «бігти» (проте «біг» — carrera). У цього дієслова є й інші значення, зокрема, correr una suerte — зазнати (якої-небудь) долі. Тому дуже приблизно значення словосполучення corrida de toros можна перевести як «обробка биків», «прогін биків». Іспанці у побуті часто називають кориду просто toros, тобто «бики»
Походження і історичний розвиток
Історія кориди, швидше за все, сходить до бронзової доби, до іберів, що населяли Піренейський півострів і що вважали бика священною твариною (збереглися наскельні зображення биків, яким декілька тисяч років). Ймовірно, первинне вбивство бика було ритуальним. Подібні церемонії існували і в інших середземноморських народів, зокрема, у стародавніх греків.
Відомо, що в Середньовіччя до битв з биком мали пристрасть Карл Великий, Альфонсо X Кастильський, Сід Кампеадор. До кінця XV століття, тобто часу завершення реконкісти і об'єднання Іспанії, корида стає розвагою благородних осіб. З биком б'ється кабальєро, лицар на коні. Ті, хто ще нещодавно билися з маврами і готувалися зустріти смерть на полі бою, знову могли випробувати себе на арені. У XVI столітті без кориди не обходилася вже більшість великих свят. У Мадриді бої влаштовували на центральній площі, Пласа Майор, де відбувалися найважливіші для країни події, зокрема особливо важливі аутодафе, а у дні святкувань коронацій королі виходили вітати народ. Корида в цей період естетизується і перетворюється на елемент культури.
Піша корида з'являється на початку XVIII століття. Причиною зміни звичаю є, ймовірно, неприязнь короля-француза Філіпа V до цієї іспанської традиції, внаслідок чого корида стає святом людей нижчих класів, що не мали своїх коней (або що боялися ризикувати ними). Місце народження сучасної кориди — Андалусія. У подальші сто років з'являються перші відомі тореро, що розробили ритуали і прийоми сучасної тавромахії, — Хоакін Родрігес «Костільярес», Хосе Дельгадо Герра «Пепе-Ільо», Педро Ромеро Мартінес. Бій биків швидко розвивається упродовж XIX століття, а його «Золотим часом» вважаються 1910—1920-ті роки, коли виступають Хуан Бельмонте (вважається найкращим тореро всіх часів і батьком сучасного стилю тавромахії), Хосе Гомес «Гальіто» (він же «Хоселіто»), Рафаель Гонсалес «Мачакіто». Після громадянської війни 1936—1939 років, коли з'являються нові видатні матадори (Манолете та інші), популярність кориди швидко зростає у всьому світі, хоча зараз у неї багато супротивників, особливо серед захисників прав тварин.
Учасники Кожен матадор (matador de toros) має шість помічників — два кінних пікадори (picador), три бандерільєро (banderilleros) і наглядача меча (mozo de espada). Разом вони складають команду (cuadrilla). До неї також залучені помічник наглядача меча (ayuda) та молодші помічники (junior subalternos), зокрема щонайменше двоє робітників (peóns).
Бойовий бик
Основна стаття: Бойовий бик
У кориді беруть участь бики особливої породи, близькі до тура. Розрізняється багато характеристик бойових биків, особливо цінується їхня відповідність одному з семи ідеальних зразків («каст»). Бики вирощуються на особливих фермах, ганадеріях (ganaderías), і перед боєм у загривок бика встромляється маленький кольоровий вимпел, за яким можна визначити походження бика. Також про це можна дізнатися за клеймом та з плаката, який часто показується перед виходом бика.
У кориді беруть участь бики віком не менше 4 років (і, як правило, не більше 6). Іноді регламентується маса бика (не менше 450 кг).
Іноді трапляються випадки шахрайства — бикові підпилюють роги («підголюють»), щоб він не міг правильно розрахувати свій удар. В ході бою це, проте, може зіграти як на користь тореро, так і проти нього. У кінній кориді підпилювання бикові рогів з метою забезпечення безпеки коня є законною практикою. Також відомі випадки, коли бика навмисне послаблюють за допомогою різних препаратів та іншими засобами. Це, поза сумнівом, суперечить духові тавромахії.
У символічному плані бик, переважно чорний, може бути інтерпретований як уособлення смерті, що додає поєдинку ритуального характеру. Разом з тим, етика кориди вимагає від тореро ставитись до бика як до друга, виявляючи належну пошану до його сили та хоробрості. Це один із парадоксів, що оточують видовище.
Арени для бою биків
Спочатку корида проводилася на міських площах, зазвичай прямокутної форми (типовий приклад — Пласа Майор у Мадриді). Із формуванням канонів кориди у 18 столітті, з тим, щоб бик не забивався в кут, почали споруджуватися круглі площі (перша — Ла Маестранса в Севільї в 1733 році). Протягом наступної сотні років круглі арени (plazas de toros) були зведені в усіх великих містах Іспанії. За своєю будовою арена нагадує римський цирк (у Німі кориди і проводяться в давньоримському амфітеатрі) з розташованими амфітеатром місцями для глядачів, круглою ареною з пісочним покриттям, яка відокремлена від амфітеатру бар'єром заввишки близько 140 см, і службовими приміщеннями (загороди для биків, стайня, медпункт та інші).
Оскільки сонце звичайно світить на одну сторону арени, ця сторона називається «Sol» («сонце») і місця там коштують дешевше. Сторона, що знаходиться у затінку, зветься «Sombra» («тінь»). Під час кориди існують місця, з яких сонце зникає, а також місця, де воно може з'явитися. Квитки на ці місця можуть продаватися під назвою «Sol у Sombra» («сонце і тінь») за ціною, меншою, ніж «Sombra», але дорожче, ніж у «Sol». Найбільша арена для бою биків у світі — це Plaza Monumental у Мехіко (55 000 місць).
В Іспанії арени поділяються на 3 категорії. Перша категорія — площі в Мадриді (Лас Вентас), Севільї, Барселоні, Валенсії, Більбао, Сарагосі, Сан-Себастьяні та Кордові. Друга категорія — арени у столицях провінцій, а також деякі інші, що отримали цю категорію через традицію (наприклад Аранхуес). Третя — усі інші (всього близько 400 арен). У той час, коли не проводяться бої биків, арени можуть використовуватися для проведення концертів та інших видовищ.
Порядок кориди
Час проведення кориди
Зазвичай кориди відбуваються в ході «ферій» (буквально — ярмарок). Ферії зазвичай проводяться в більшості іспанських міст, щоб відзначити певні релігійні свята і зазвичай при цьому проходять один або декілька боїв биків. Деякі ферії, такі як ферія Святого Ферміна в Памплоні, проводяться в певні дні, інші ж, такі як квітнева ферія в Севільї, залежать від того, на який день припаде релігійне свято, у випадку з Севільєю — Великдень. У Мадриді і Севільї зазвичай корида проводиться щонеділі впродовж всього сезону, а в Барселоні вони проводяться кожну неділю липня і серпня. Проте, ці бої рідко привертають найкращих матадорів, оскільки вони вважають за найкраще виступати у феріях. Нижче йде список основних іспанських ферій, які зазвичай продовжуються не менше тижня, і в цей час проводиться мінімум одна корида в день. Оскільки більшість ферій починаються і/або доходять до своєї кульмінації в неділю, деякі дати можуть злегка змінюватися. Плакати можуть з'являтися лише за два — три тижні перед початком ферій. Наведений нижче список не є вичерпним, оскільки провідні матадори можуть виступати і на дрібніших феріях, не говорячи вже про закордонні гастролі. Кастельон (La Magdalena — або за тиждень, або в той же тиждень, або через тиждень після Las Fallas) Валенсія (Fallas — з 10 по 19 березня) Севілья (Квітнева ферія — воскресіння після Великодня, два тижні) Херес-де-ла-Фронтера (Feria del Caballo — десь в травні залежно від Великодня) Мадрид (San Isidro — з 1 по 30 травня) Кордова (з 19 по 27 травня) Гранада (Corpus Christi — перший тиждень червня) Аліканте (San Juan — тиждень, на який припадає 24 червня) Бадахос (San Juan — тиждень, на який припадає 24 червня) Бургос (з 26 по 29 червня) Альхесирас (з 27 червня по 1 липня) Памплона (San Fermin — з 6 по 14 липня) Сантандер (San Jaime — тиждень, на який припадає 25 липня) Валенсія (San Jaime — тиждень, на який припадає 25 липня) Уельва (Colombinas — з 1 по 5 серпня) Віторія (Virgen Blanca — з 4 по 8 серпня) Малага (з 14 по 25 серпня) Альмерія (Virgen del Mar — з 25 по 31 серпня) Більбао (Semana Grande — з 19 по 26 серпня) Мурсія (з 11 по 20 вересня) Альбасете (з 9 по 16 вересня) Саламанка (з 12 по 22 вересня) Вальядолід (San Mateo — тиждень, на який припадає 26 вересня) Логроньо (San Mateo — тиждень, на який припадає 26 вересня) Сарагоса (El Pilar — тиждень, на який припадає 12 жовтня) Хаен (останній тиждень жовтня)
У Мадриді, Севільї і Валенсії проводяться «міні-ферії» по 3 дні кожна, щоб відзначити закінчення сезону в кінці жовтня.
Зазвичай в бою биків беруть участь по три матадори або новільєро (відмінність новільєро від матадорів полягає в тому, що вони вбивають не дорослих биків, а «новільос» — биків від 2 до 4 років віку), які вбивають по двох биків кожен. Найстарший з них йде в списку першим і б'ється з першим і четвертим биками. Середній йде другим і б'ється з другим і п'ятим биками, а наймолодший з'являється в списку останнім і б'ється з третім і шостим биками. Старшинство матадорів визначається за датою, коли вони пройшли церемонію присвячення в матадори (tomar la alternativa). Старшинство новільєро визначається за датою, коли вони вперше взяли участь в новільяді з пікадорами (novillada con picadores). Якщо в кориді беруть участь тільки два матадори або новільєро, то це називається «рука в руку» (mano а mano), і кожен з них виступає з трьома биками. Зрідка матадор або новільєро виступають поодинці (en solitario/única espada) і б'ються з шістьма биками.
Корида поділяється на три частини (терції, tercios), дві з яких включають «випробування» (suertes, буквально — успіх, доля, варіант; іноді кожну з фаз кориди теж називають suerte). Про початок кожної секції сповіщає звук труби.
До виходу бика
Афіші кориди містять стандартне формулювання: видовище відбудеться такого-то числа, «якщо тому не перешкодить погода, з дозволу влади і під її керуванням». Голова (або президент, presidente) — мер міста або інший представник цивільної влади (корида в Іспанії контролюється МВС). Він подає сигнали на початок кожної фази кориди і розпоряджається про нагородження матадора.
В день бою биків, зазвичай опівдні, представники матадорів або новільєро відвідують загороду арени, щоб вирішити, хто з якими биками виступатиме. Іноді биків групують так, щоб найлегший бик потрапив в пару з найважчим, а бик з найдовшими рогами потрапив у пару з биком, у якого вони найкоротші. Номери биків пишуться на листках паперу і кладуться в капелюх. Потім представники витягають по папірцю кожен, визначаючи, з якими биками виступатимуть їх наймачі. Після «sorteo» (жеребкування) слідує розділення биків (apartado) в індивідуальні загороди, де вони залишаються до бою.