«Таї́с Афі́нська» — історичний роман Івана Антоновича Єфремова, написаний у 1972 році. У книзі розповідається про долю афінської гетери Таїс, яка користувалася прихильністю Александра Великого. Автор написав роман, ґрунтуючись на реальних історичних подіях з 337 по 308 р. до нашої ери, доповнюючи їх вигаданими подіями і персонажами.

Історичний контекст Книга заснована на відомому за античними джерелами історичному епізоді: спаленні у 330 році до н. е. Персеполісу, однієї зі столиць перської імперії Ахеменідів, на думку деяких істориків, спровокованому саме Таїс. Цей епізод знайшов втілення в картині Дж. Рейнольдса (1781), де зображена акторка в ролі Таїс з факелом у руках. Через деякий час Таїс одружилася з Птолемеєм, а після смерті Александра повернулася в Єгипет і стала царицею в Мемфісу.

Дія роману починається в 337 р. до н. е., незабаром після битві при Херонеї, в якому македонський цар і батько Александра Філіпп II, раніше завоюванням і підкупом приєднав до своєї імперії ряд сусідніх держав, розгромив грецькі армії Афін та Фів. Це дало йому можливість заснувати «Коринфський союз», надавши йому командування над арміями всіх грецьких полісів для планованої війни проти імперії Ахеменідів. Держава Ахеменідів була заснована в середині VI ст. до н. е. перським царем Кіром Великим, який завоював три з чотирьох найбільших держав регіону на той момент — Мідію (Середня Азія), Лідію (Мала Азія) і Вавилонію (Межиріччя). Остання держава Єгипет, була захоплена спадкоємцями Кіра в 525 р. до н. е.. У першій половині V ст. до н. е. експансію Ахеменідів, попри важкі втрати, зупинили грецькі поліси (Греко-перські війни). Наприкінці століття від імперії відколовся Єгипет, і лише у 343 р. до н. е. Артаксерксу III, дядькові останнього ахеменідського царя Дарія III, вдалося заново його завоювати.

Історичний період безпосередньо після перемоги над Персією став розквітом грецької культури. У цей період процвітали всілякі містерії та філософські школи — не тільки в Греції, але і по всіх середземноморським та близькосхідним регіонах, що сприяло поширенню в них релігійного синкретизму. Єдина історична похибка, яку, за його ж словами, допустив автор, належить до давньогрецької скульптури — персонажі роману не могли обговорювати статую Венери Мілоської, оскільки її було створено лише два століття по тому.

У період подій, що описуються в романі, на півночі Індійського субконтиненту правила могутня династія Нанда, а на Апеннінському півострові Римська республіка підпорядкувала собі інших членів Латинського союзу. Побіжно згадуються також Стародавній Китай, розділений на той момент на кілька Воюючих царств через слабкість династії Чжоу, і Юдейське царство, правителі якого після звільнення Кіром з вавилонського полону визнали владу Ахеменідів і побудували Другий Храм.

Персонажі історичного роману

Греки

Таїс Афінська гетера, головна героїня роману. Позашлюбна дочка афінянина і критянки, успадкувала зовнішність матері і була віддана в школу гетер в Коринфі в ранньому віці. До сімнадцяти років вже знаменитість в Афінах, прозвана за свою майстерність «четвертою Харитою». За словами Делоського філософа, її ім'я означає «земля Ісіди». Орфічне ім'я Таїс — Тию. У тексті роману саме Таїс є царицею амазонок.Егесіхора Гетера родом зі Спарти, найближча подруга Таїс в Афінах, рівна їй у красі та досягненнях. Безрозсудна сміливість стає причиною її втечі з Греції до Єгипту. Клонарія Перша рабиня Таїс в Афінах. Ревнує господиню до Гесіони, яку зве «народженою змією» (що є дослівним перекладом її імені). Незадовго до від'їзду з Єгипту Таїс продає її місцевому купцеві за умови, що той візьме її в дружини.Гесіона Фіванка, що потрапила в рабство після Руйнування Фів Александром. Під час захоплення міста була зґвалтована солдатами, тому ще багато років уникає чоловіків. Відразу після покупки Таїс відпускає її на волю, але вона, втративши всіх близьких, залишається з «пані». Аристотель Учень Платона і вчитель Александра, що заснував в Афінах свій Лікей.Філопатр Афінський багатій, закоханий в Таїс і готовий заплатити величезні суми за її прихильність. Таїс його ігнорує і віддає перевагу Птолемею, який не володів на той момент ніякими багатствами. Еосітей Вигаданий молодший двоюрідний брат спартанського правителя Агіса III, якого тяжке становище Спарти змушує вирушити зі своїм загоном найманцями в Єгипет. Є шанувальником Егесіхори і надає їй можливість втекти з Афін на його кораблі. Хоча в Єгипті Егесіхора довгий час залишається з ним, вона кидає його, як тільки отримує звістку про приїзд Неарха.Менедем Вигаданий спартанський воїн із загону Еосітея. Таїс зустрічає його в Лаконії і швидко прив'язується до нього. Після того, як він рятує її в Крокодилополі, вона вирішує перервати зв'язок з Птолемеєм і залишитися з Менедемом. Однак незадовго до приїзду Птолемея спартанець гине від рани, нанесеної Еосітеем.Делосський філософ Вигаданий філософ з острова Делос, приїхав до Єгипту шукати давню мудрість у храмі Нейт. На ім'я в романі жодного разу не згадується. Лісіпп Знаменитий скульптор, під патронажем самого Александра відкрив студію в Екбатанах. У романі — орфік високого рівня посвяти, один з наставників Таїс. Клеофрад Друг Лісіппа і теж скульптор, ліпить тільки жінок і тому не досяг слави. Таїс служить моделлю його останньої роботи — статуї Афродіти, яку він відливає зі срібла. Ехефіл Улюблений учень Лісіппа.

Македонська армія

Александр Македонський царевич, який очолив Коринфський союз після загибелі батька, короля Філіпа II. У романі представлений людиною, одержимою ідеєю досягти східного краю світу (який за давньогрецьким уявленням перебував за Індією). До мети своєї йде шляхом завоювання, використовуючи загартовану македонську армію і власний військовий геній. У його раптовій смерті Таїс довгий час звинувачує себе.Птолемей Близький друг Александра і досвідчений полководець. Першим з македонців зустрічає Таїс в Афінах і закохується в гетеру (всупереч її очікуванням, що його зачарує Егесіхора). Прагматичний і врівноважений, згоден постійно перебувати в тіні Александра, але при цьому не втрачає можливості роздобути нові багатства і владу. На відміну від Александра відкрито домагається прихильності багатьох жінок. Хоча саме він стає чоловіком Таїс, вона для нього — перша жінка з багатьох. Таїс, в свою чергу, багато разів заявляє про байдужість до зв'язків чоловіка, але вони все одно стають причиною їх сварок.Гефестіон Найближчий з друзів Александра. У романі відіграє дуже малу роль, хоча саме його раптова смерть підриває дух Александра, який і сам помирає через кілька місяців. Поряд з його мавзолеєм відбувається остання зустріч Таїс та Александра. Неарх Критянин, одержимий морем, друг Александра і головнокомандувач його флоту. З першого погляду закохується в Егесіхору і глибоко вражений її смертю, проте незабаром знаходить розраду у відносинах з Гесіоною, з якою вони стають майже нерозлучні. На прохання Александра одружується не з нею, але зберігає вірність Гесіоні. У романі Неарх пропадає безвісти при спробі обійти Африку по морю.Кліт Воєначальник Александра, якого Таїс вперше зустрічає в Мемфісі. У романі особливої ролі не грає. Леонтіск Вигаданий командир фессалійської кіннотників, проявив героїзм в битві при Іссі і наближений до Александра.Лікофон Один з фессалійських охоронців Таїс в храмі Атаргатіс, приставлених до неї Леонтіском. Закохується в «жрицю ночі», але не знаючи звичаїв храму (чоловік повинен голими руками розірвати міцну мережу, використовувану жрицею як одяг, перш ніж та відповість йому взаємністю), виявляється важко поранений. Під час одужання прив'язується до За-Ашт і одружується з нею у Вавилоні.

Інші За-Ашт Фінікійська рабиня Таїс, подарована їй в Тирі, яку та характеризує як «злу і горду».Еріс Мулатка, вигадана «жриця ночі» храму Атаргатіс. Леонтіск Син Таїс і Птолемея, в романі названий на честь фессалійського Леонтіска. Успадкував від матері критську любов до моря.Ірана Дочка Таїс і Птолемея, народжена в Єгипті. У дитинстві мріє стати гетерою, як мати, але Таїс відмовляє її від цього. Наприкінці роману Таїс і Еріс залишають її на виховання у друзів на Кіпрі, вирушаючи в Уранополіс.

Сюжет Афіни, 337 рік до н. е.. Царевич Александр і його найближчі друзі — Птолемей, Неарх та Гефестіон — знаходяться у вигнанні. Птолемей зустрічає на березі моря 17-річну, але вже знамениту гетеру Таїс. Вона запрошує македонців до себе, але Александр незабаром залишає її, забравши Гефестіона. Перед його відходом Таїс пророкує йому велику долю. Неарх, зачарований її найкращою подругою, гетерою-спартанкою Егесіхорою, а Птолемей — самою Таїс. Наступного дня Таїс запрошує Птолемея до себе, відповідаючи на його почуття. Однак він незабаром змушений покинути Афіни слідом за Александром, який посварився з батьком і втік до Епіру. На прощання Птолемей дає Таїс обіцянку стати царем і зробити її своєю царицею.

Афіни, серпень 335 року до н. е. Александр, який став царем Македонії після загибелі батька, зруйнував Фіви, придушуючи повстання проти влади Македонії в Коринфському союзі, і готується до походу на Персію. Таїс купує на ринку рабів молоду фіванку на ім'я Гесіона і дарує їй свободу. У пошуках батька Гесіони, який імовірно теж потрапив у рабство, Таїс звертається до засновника в Афінах лікею Арістотеля, але зухвалість Гесіони гнівить філософів, і дівчат рятує лише колісниця Егесіхори. Покалічені філософи подають скаргу владі, і гетери з Гесіоною біжать до Спарти на кораблі Еосітея, командира спартанських наймананців і шанувальника Егесіхори. Перед самим від'їздом Таїс знаходить незнайомого скульптора (Клеофрада), який обіцяє виліпити її, коли «прийде час». В Лаконії Еосітей, найнятий єгипетським фараоном Хабабашем, збирає великий загін, один з членів якого — спартанський богатир Менедем — прив'язується до Таїс. Таїс і Егесіхора в супроводі Менедема і Еосітея вирушають до столиці Спарти, а після повернення беруть участь у полюванні на кабанів на берегах Еврота. Загін Еосітея, нарешті, відправляється до Мемфісу, і гетери вирішують приєднатися до них. По дорозі до Єгипту вони причалюють в Маталі, де Таїс досліджує стародавні критські руїни.

Мемфіс, 333 рік до н. е.. Таїс обживається в Єгипті, хоча їй і неприємно поклоніння єгиптян своїм звіроподібним богам. Останнє дратує місцевих жерців, але вона не надає цьому значення. Цікавлячись знаменитим храмом-лабіринтом, вона в відправляється в Крокодилополь, але відстає від Гесіона і Менедема і потрапляє в руки служителів Себеку, які залишають її на поталу храмовому крокодилу в покарання за зухвалість раніше. Тільки своєчасне повернення супутників рятує гетеру від смерті. Після повернення в Мемфіс вони дізнаються про перемогу Александра в битві при Іссі і про облогу Тиру. Таїс купує коня на ім'я Салмаах і починає багато їздити верхи. В одній з таких прогулянок вона рятує життя літньому філософу з Делосу, який з часом стає її духовним наставником. Філософ просить Таїс відправитися на схід з військом Александра і обіцяє посвятити її в таїнство орфіків. Таїс проводить в древньому храмі Нейт дев'ять днів, в ході яких проходить ритуал посвяти орфіків і дізнається безліч нового про релігії світу.