Ага́ма хораса́нська (Laudakia erytrogastra) — вид ящірок родини агамових (Agamidae). Поширений у Західній і Центральній Азії. Мешканець гір і передгір'їв. Має 2 підвиди.
Опис Загальна довжина 28—30 см. Самці трохи крупніше самок. Голова, тулуб і підстава хвоста сплощені, але в меншій ступені, ніж у кавказької і гімалайської агам. Ззаду барабанної перетинки і з боків шиї складки шкіри вкриті великими конічними, твердими лусками (шипиками), які у молодих особин мають тригранну форму. Уздовж хребта проходить доріжка з п'яти- або шестикутної луски з добре розвиненими реберцями, які переходять у дорослих в шипики. Ця луска значно більші спинно-бокової, але у 2—3 рази дрібніше верхньохвостової. Горлова й грудна луска з добре розвиненими реберцями, які переходять у гострі шипики. На потилиці і з боків шиї сильно порослі пуки жорсткої луски з шипиками. Хвостова луска розташована правильними кільцями — кожні два кільця утворюють сегмент, що відповідає одному хребцю. Верхньохвостова луска має високі гострі шипи. Пальці задньої лапи дуже слабко стиснуті з боків, а четвертий палець цієї ноги трохи довше третього. У дорослих самців є 5—6 рядків мозолястої луски (пор) перед клоакальною щілиною і велика група (пляма) такої луски посередині черева, у дорослих самиць мозоляста луска розвинена лише перед клоакальною щілиною.
Тулуб зверху оливкового або сірого кольору з чорними вузькими неправильної форми плямами і смужками. На верхній поверхні кінцівок й хвоста є нерізкі темні поперечні смуги. Малюнок зазвичай слабко виражений. У дорослих самців черево майже чорного забарвлення, мозоляста луска жовтувата, а горло у великих світлих помаранчевих плямах. У самок черево жовтогарячого кольору, яскравішого на хвості.
Поширення Мешкає в північно-східному Ірані, Афганістані, південно-східному Туркменістані.
Спосіб життя Полюбляє гори і передгір'я на скелях, лесових урвищах, кам'янистих брилах, старих дувалах і в норах піщанок. Нерідко зустрічається на глинястих і супіщаних ґрунтах серед пологих пагорбів з фісташковими деревами і вздовж доріг. Піднімається у гори на висоту 2440 м над рівнем моря. Притулками служать щілини під уламками скель, тріщини і нори у ґрунті, нори гризунів, зокрема, великий піщанки. Під час зимівлі у норах агами були знайдені на глибині 80—90 см. Зазвичай йдуть на зимівлю в жовтні. Активна вдень. Харчується комахами, мурашками, жуками, метеликами, клопами, скорпіонами, багатоніжками, невеликими сліпозмійками, насінням і листям злаків, квітами бобових.
Це яйцекладна ящірка. Статева зрілість настає на 3 році життя при довжині тіла понад 12 см. Перше спаровування відбувається в середині травня, відкладання яєць — у липні. У кладці до 13 яєць розміром 19—25 × 9—14 мм. Молоді агами з'являються у вересні—жовтні, довжина їх тіла з хвостом близько 10 см.
Систематика Підвиди: Laudakia erytrogastra erytrogastra; Laudakia erytrogastra nurgeldievi.
У 2012 році при ревізії роду Laudakia на основі морфологічних даних із нього був виділений рід Paralaudakia. До нового роду потрапила також агама хорасанська, отримавши міжнародну біноміальну назву Paralaudakia erytrogastraBaig K. J., Wagner Ph., Ananjeva N. B., Böhme W. A morphology-based taxonomic revision of Laudakia Gray, 1845 (Squamata: Agamidae) // Vertebrate Zoology. 2012. 62(2): 213—260.
Примітки
Література Атаев Ч. А. Пресмыкающиеся гор Туркменистана. — Ашхабад : Ылым, 1985. — 344 с. (с. 71—78) Атлас пресмыкающихся Северной Евразии / Ананьева Н. Б., Орлов Н. Л., Даревский И. С. и др. — СПб. : Зоологический институт РАН, 2004. — 232 с. (с. 50). — ISBN 5-98092-007-2 Банников А. Г., Даревский И. С., Рустамов А. К. Земноводные и пресмыкающиеся СССР : справочник-определитель. — М. : Мысль, 1971. — 596 с. (с. 112—113) Определитель земноводных и пресмыкающихся фауны СССР / А. Г. Банников, И. С. Даревский, В. Г. Ищенко и др. — М. : Просвещение, 1977. — 415 с. (с. 114—115) Словник-довідник із зоології. — К., 2002. Référence Catalogue of Life : Laudakia