Дімітріс Кіцікіс (; , Афіни, Греція — , Оттава, Канада) — грецький тюрколог, професор міжнародних відносин та геополітики в Оттавському університеті, поет: друкувався французькою та грецькою мовами. У Канаді з 1970 року, член Королівського товариства Канади. Отримав докторський ступінь (1963) зі Сорбонну, Париж. У нього французьке та канадське громадянство.
Біографія
Син ректора Афінської Політехніки Нікоса Кіцікіса, походить з родини грецьких інтелектуалів і професіоналів, відомої ще з 19 століття.Emmanuel G. Chalkiadakes, Τὸ Τεχνικὸ Ἐπιμελητήριο τῆς Ἑλλάδας στὸ Μεσοπόλεμο. Σύσταση, λειτουργία, ἐξέλιξη. Ὁ ρόλος τοῦ Νίκου Κιτσίκη, Athens, ΤΕΕ, 2003.Euaggelos Ath. Kouloumpis, ΤΕΕ. Ἐνημερωτικό Δελτίο. Νίκος Κιτσίκης. Χιλιοστὸ ἀφιέρωμα, Athens, 1978.Elle Pappa, Νίκος Κιτσίκης. Ὁ ἐπιστήμονας, ὁ ἄνθρωπος, ὁ πολιτικός, Athens, ΤΕΕ, 1986.ΤΕΕ/ΤΑΚ, Τὸ κτίριο Γερωνυμάκη-Στεργιάδη, Ἡράκλειο, 2008. Під час Грецької громадянської війни у віці 12 років був направлений в школу-інтернат в ПарижіLes réfugiés grecs d'Anatolie et le Centre d'Etudes micrasiatiques d'Athènes, Turcica, vol. 17, 1985, p. 227., оскільки його мати, боєць армії комуністів, була засуджена на смертьΝ. Μπατιστάτος, «Ἀπέδειξαν πὼς ἡ Ἑλλάδα δὲν εἶναι ψωροκώσταινα», Ριζοσπάστης, January 12, 2003.. З 1958 року Кіцікіс кілька разів відвідав КНР, де став переконаним маоїстом.Τότε, issue 39, Winter 1992, Ares Moraites, «Τί μᾶς ἑνώνει καὶ τί μᾶς χωρίζει μὲ τὸν Δ. Κιτσίκη» and interview with Moraites and Alexandrou. У травні 1968 року був виключений з французького університету як учасник травневих заворушень.D. Kitsikis, Συγκριτικὴ Ἱστορία Ἑλλάδος-Κίνας, Athens, Herodotos, 2007 У 1970 році його запросив на роботу Університет Оттави, де він спочатку здобув посаду викладача, а згодом і професора. З тих пір живе і працює в Оттаві, а також в Афінах. З 1970-х років він викладає китайську і турецьку історію, політичні ідеології та геополітику в ряді університетів на Заході, а також в університетах Богазічі в Стамбулі і Бількент в Анкарі, де став одним з найближчих друзів і радників Президента Турецької Республіки Тургута Озала.Jean-Marie Joly, «Pas un tapis volant, mais presque», Gazette, Université d'Ottawa, vol.II(7), 23 novembre 1990. У Греції Дімітріс Кіцікіс був науковим співробітником Національного інституту соціальних досліджень та викладав в американському коледжі Deree в Афінах. Активно публікується в грецькій пресі, а з 1996 року щоквартально видає в Афінах власний геополітичний журнал «Ἐνδιάμεση Περιοχή» («Серединний регіон»), названий відповідно до своєї геополітичної концепції.
Політичні ідеї
Однією з головних ідей Д. Кіцікіса ще з 1960-х років є примирення греків і турків аж до об'єднання їх в греко-турецькій конфедерації, відродженій Османській імперії.Ἐποπτεία, year 7, June, 1982, tribute by P. Dracopoulos and Νέα Κοινωνιολογία, 9th issue, Summer 1990, « Ἑλλάς-Τουρκία», a special tribute; article by Neocles Sarres. Цю ідею він просуває шляхом впливу на державних діячів, політиків, журналістів, художників і мислителів в обох країнах.Див. наприклад Τότε, «Θέμα τοῦ τουρκικοῦ τύπου ἡ συνέντευξη Κιτσίκη», no.42, May-June, 1993. Also, hear the one-hour interview between Metropolitan Hierotheos Vlachos and professor Fr. George Metallinos on the radio station of the Church of Greece, February 27, 1994, with exclusive topic the standpoint of Kitsikis. In the journal Πάντα, Athens, December, 1994, «Ἡ πολιτικὴ σκέψη τοῦ Δημήτρη Κιτσίκη- Αζίζ Νεσίν καὶ Δημήτρης Κιτσίκης, οἱ δύο ἐκφραστές τοῦ ἑλληνοτουρκισμοῦ στὶς δύο ὄχθες τοῦ Αἰγαίου». Його книги стали бестселерами в Туреччині і отримали високу оцінку з боку Прем'єр-міністра Туреччини.The journal Nokta, Istanbul, March 31st — April 6th, 1996, p.45, declaration by Turkish Prime Minister Mesut Yılmaz. Він підтримував тісні особисті стосунки з прем'єр-міністрами Греції Константіносом Караманлісом старшим та його турецьким колегою Тургутом Озалом, а також з китайськими лідерами Мао Цзедуном та Ден Сяопіном. У Греції його книги викликали жваві наукові дискусії та навіть парламентське обговорення«Περὶ Ὀθωμανικῆς Αὐτοκρατορίας», Ἡ Καθημερινή, December 18, 1988., адже зачіпали такі дражливі питання як «поневолення» греків турками, зокрема сумнівний історичний міф «таємних шкіл».D. Kitsikis, Ἱστορία τῆς Ὀθωμανικῆς Αὐτοκρατορίας, Hestia Books
Чотири основні концепції Кіцікіса, що характеризують його підхід до греко-турецької історії:
а) «Серединний Регіон» (Ἐνδιάμεση Περιοχή) — цивілізація, що тягнеться від Адріатичного моря до річки Інд, між євро-американським Заходом і індо-китайським Сходом.P. Davarinos, Geschichtsschreibung und Politik («Historiography and Politics»), Düsseldorf, Heinrich Heine University, 1995. Also, P. Davarinos, «Die Historische Theorie der Zwischenregion in Osten und Westen», Journal of Oriental and African Studies, vol. 10, 1999, s.131-143.Robert H. Keyserlingk, «Dimitri Kitsikis», pp.125-130 in Royal Society of Canada, issue 52, Ottawa, 1999.
б) Східна партія (Ἀνατολικὴ Παράταξις) та Західна партія (Δυτικὴ Παράταξις) як антагоністична пара;«Ἡ ανατολικὴ παράταξη στὴν Ελλάδα», Τότε, issue 27, August, 1985.
в) Еллінотюркізм (Ἑλληνοτουρκισμός) як ідеологія і феномен культури, що розвинувся протягом останнього тисячоліття;Ares Moraites, «Γιατί δημοσιεύονται στὸ Τότε οἱ ἀπόψεις τῶν ελληνοτουρκιστῶν», Τότε, issue 48, May-June, 1994;, «Ελληνοτουρκισμός», Τρίτο Μάτι, issue 38, September, 1994;«Τὰ σχέδια τοῦ Ἑλληνοτουρκισμοῦ», Τύπος τῆς Κυριακῆς, Athens, April 14th, 1996.
г) Бекташистсько-алевітське релігійне походження Османської династії, ісламізація якого відбувалася пліч-о-пліч з його секуляризацією та вестернізацією.D. Kitsikis, Ἱστορία τῆς Ὀθωμανικῆς Αὐτοκρατορίας, Hestia Books. Також, « Ἡ συμμαχία Ἑλλάδας-Ἀλεβίδων-Ἰσραήλ θὰ διαλύσει τὴν Τουρκία»,Τότε, issue 57, November — December, 1995.
У своїй теорії приділяє велику вагу бекташизмові (алевізмові), адже вважає, що майбутня політична співпраця між Афінами та Анкарою ґрунтуватиметься на релігійній співпраці між бекташизмом та православ'ям.D. Kitsikis, Ἡ σημασία τοῦ μπεκτασισμοῦ-ἀλεβισμοῦ γιὰ τὸν ἑλληνισμό, Athens, Hecate, 2006. Загалом вважає, що релігія є важливою складовою міжнародної Православ'я і прагне до налагодження співпраці юдаїзму, християнства, ісламу та індуїзму.
Д. Кіцікіс вважає грецьку мову наріжним каменем планетарної цивілізації, протестуючи проти сучасних реформ та захищаючи подальше використання політонічного письма. Грецьку цивілізацію вважає основою людської культуриAquila, Québec, from Summer 1998. Also, Cahiers de Jeune Nation, Québec, from April, 1992. See also D. Kitsikis, «Ἑλληνοκεντρισμὸς καὶ παγκοσμισμός», Τρίτο Μάτι, January, 2000. і за єдину рівну їй визнає китайську цивілізацію.Ἱστορία Ἑλλάδος-Κίνας ἀπὸ τὴν ἀρχαιότητα μέχρι σήμερα, Athens, Herodotos, 2007
Різко негативно ставиться до парламентаризму, протиставляючи йому модель «народовладдя» («λαοκρατία»), засновану на візантійських зразках. Τὸ Βυζαντινὸ πρότυπο διακυβερνήσεως καὶ τὸ τέλος τοῦ κοινοβουλευτισμοῦ, Esoptron, 2001.
Прихильник «третьої ідеології», що ґрунтується на синтезі лібералізму, фашизму і комунізму.D. Kitsikis, «Τὸ μοντέλο τῆς τρίτης ἰδεολογίας», pp. 233–253, in Ἡ τρίτη ἰδεολογία καὶ ἡ Ὀρθοδοξία, Athens, Hestia Books, 1998.
Поетичний доробок Автор шести поетичних збірок, у 1991 році удостоєний премії греко-турецької дружби імені Абді Іпекчі, турецького журналіста, який був застрелений терористами. Вірші з його поетичних збірок увійшли до складу антології 32 канадських поетів.H. Bouraoui et J. Flamand (eds), Ecriture franco-ontarienne d'aujourd'hui, Ottawa, Les Editions du Vermillon, 1989.
Фундація Дімітріса Кіцікіса
Указом Президента Грецької республіки з 5 вересня 2008 року у Афінах функціонує Фундація Дімітріса Кіцікіса з бібліотекою та архівом. Gazette of the Government of Greece (ΦΕΚ) A 190
Публікації
Propagande et pressions en politique internationale. La Grèce et ses revendications à la Conférence de la Paix, 1919–1920 — Paris, Presses Universitaires de France, 1963. Yunan propagandası -İstanbul, Meydan Neşriyat, 1964. (2nd edition : İstanbul, Kaynak Kitaplar,1974) " La Grèce électorale ", International Guide to Electoral Statistics (edited by Stein Rokkan and Jean Meyriat), Paris, Mouton, 1969. " La question chypriote ", Encyclopaedia Universalis — Paris, vol.4, 1969. " De la Grèce byzantine à la Grèce contemporaine ", Encyclopaedia Universalis — Paris, vol. 7, 1970. « Information et Décision. La Grèce face à l'invasion allemande dans les Balkans, 1940–1941», in La Guerre en Méditerranée — Paris, Centre national de la Recherche scientifique, 1971. " Nationalisme dans les Balkans : Etude comparée des révolutions turque de 1908 et grecque de 1909 ", The Canadian Historical Association. Historical Papers 1971. Le rôle des experts à la Conférence de la Paix. Gestation d'une technocratie en politique internationale — Ottawa, Editions de l'Université d'Ottawa, 1972. " Evolution de l’élite politique grecque ", Social Stratification and Development in the Mediterranean Basin (edited by M. B. Kiray) -Paris and The Hague, Mouton, 1973. Ἡ Ἑλλάς τῆς 4ης Αὐγούστου καί αἱ Μεγάλαι Δυνάμεις. Τά ἀρχεῖα τοῦ Ἑλληνικοῦ Ὑπουργείου Ἐξωτερικῶν, 1936–1941 — Athens, Ikaros, 1974. (2nd edition : Athens, Eleuthere Skepsis, 1990). «Greece», Balkanistica (edited by Kenneth E. Naylor) — Ann Arbor, Slavica Publishers, 1974. «Eleuthère Vénizélos», Hommes d'Etat célèbres — Paris, (edited by Sorbonne professor François Crouzet, Editions Mazenod, vol. 5, 1975. Omphalos, Poème — Paris, Pierre Jean Oswald, 1977. Ἑλλάς καί ξένοι, 1919–1967. Ἀπό τά ἀρχεῖα τοῦ Ἑλληνικοῦ Ὑπουργείου Ἐξωτερικῶν — Athens, Hestia, 1977. Συγκριτικὴ Ἱστορία Ἑλλάδος καὶ Τουρκίας στὸν 20ό αἰῶνα — Athens, Hestia, 1978. (2nd edition supplemented : Hestia, 1990. 3rd edition: Hestia, 1998). " Grande Idée et hellénoturquisme. Essai d'interprétation nouvelle de l'histoire néo-grecque «, Actes du IIe Congrès international des Etudes du Sud-Est européen, 1970 — Athènes, Association internationale des Etudes du Sud-Est européen, 1978, tome III. Ὀμφαλός, Ποίημα — Athens, Kedros, 1979. Greece :Communism in a Non Western Setting», Communism and Political Systems in Western Europe (edited by D. E. Albright) — Boulder (Colorado), Westview Press, 1979, XXII. Yırmı Asırda Karşılaştırmalı Türk-Yunan Tarihi — İstanbul, Türk Dünyası Araştırmaları Dergisi, II-8, 1980. (20th Century Turkish-Greek Comparative History). Ἱστορία τοῦ ἑλληνοτουρκικοῦ χώρου ἀπό τόν Ἐ. Βενιζέλο στὸν Γ. Παπαδόπουλο, 1928–1973 — Athens, Hestia, 1981. (2nd edition supplemented : Hestia, 1995). " The Turkish-Greek War, 1919–1922, in World Perspective ", International Conference on Atatürk. Proceedings — Vol. 2, doc.43, Istanbul, Bogaziçi University Press, 1981. " Bulgaria in Balkan History between the Two World Wars " , Pervi Mejdunaroden Kongres po Bulgaristika Dokladi (First International Conference on Bulgarian Studies), Sofia, Bulgarian Academy of the Sciences, 1982. L’ Orocc, dans l’âge de Kali. Poème — Sherbrooke (Québec), Naaman, 1985, illustrated. L'Empire ottoman — Paris, Presses Universitaires de France, 1985. (Collection " Que sais-je ? ", no. 2222). 2nd ed. 1991. 3rd ed. 1994. " L'espace ottoman dans l'esprit de Charles de Moüy, dans la deuxième moitié du XIXe siècle ", L'Empire ottoman, la République de Turquie et la France (edited by H. Batu) -Paris — Istanbul, Isis, 1986. " Κύπρος 1955–1959 : Τριτοκοσμικὴ συνειδητοποίηση καὶ ἐπιπτώσεις ἐπὶ τῆς Ἑλλάδος ", Cypriot Studies Society. Proceedings of the 2nd International Cypriological Conference- vol. 3, Nicosia, 1987. Greek Synthetic Thought. An Opposition to Western Divisive Thought of the Renaissance — San Francisco, Bhaktivedanta Institute, 1988. Ἱστορία τῆς Ὀθωμανικῆς Αὐτοκρατορίας, 1280–1924 — Athens, Hestia, 1988, 244 pages (2nd ed., 1989, 3rd ed. expanded, 1996.