Торгове́льна уго́да про́ти контрафа́кту (Anti-Counterfeiting Trade Agreement, ACTA) — багатостороння міжнародна угода, що встановлює міжнародні стандарти у боротьбі з порушеннями інтелектуальної власностіEuropean Commission Fact Sheet: Anti-Counterfeiting Trade Agreement Updated November 2008 [dostęp 21-01-2012]. Документ встановлює ряд правових норм в глобальному масштабі. До угоди може приєднатися будь-яка держава зацікавлена у співпраці в рамках запропонованої угодиMinistry of Economic Development of New Zealand (2008). On Anti-Counterfeiting Trade Agreement [dostęp 21-01-2012]. Новостворений адміністративний орган буде повністю незалежним від існуючих міжнародних інституцій, що займалися подібними питаннями досі, таких як Світова організація торгівлі (СОТ), Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) або інші установи ООНPilieci, Vito Copyright deal could toughen rules governing info on iPods, computers . Vancouver Sun. 2008-05-26 [dostęp 21-01-2012]. Предметом урегулювання є питання обігу контрафактних товарів, засади торгівлі непатентованими лікарськими препаратами та проблема розповсюдження творів, що охороняються законом про авторське право через Інтернет (т. зв. «інтернет-піратство»)USTR, The Anti-Counterfeiting Trade Agreement — Summary of Key Elements Under Discussion [dostęp 21-01-2012].
Угоду ACTA підписали 22 країни, що входять до Євросоюзу
Цю угоду також підтримали США, Австралія, Канада, Японія, Марокко, Нова Зеландія, Сінгапур та Південна Корея. Проте після численних протестів деякі країни вирішили відмовитися від підтримки угоди. Проти АСТА проголосувало 478 депутатів Європарламенту, «за» висловилося 39.
У XXI ст. розвинені країни (переважно США, Японія та деякі країни ЄС), активізували свої зусилля для вилучення з вільного доступу у мережі Інтернет піратських копій пропрієтарного цифрового контенту (далі — «ПЦК»), тобто програм, електронних книг, операційних системи тощо. Вони пропонують встановити жорсткі правові заходи боротьби із піратством. На то є поважні матеріальні причини. Так, найбільш прибуткову частку експорту США займає не експорт авто, чи навіть комп'ютерної техніки, а продаж голлівудських фільмів (у 1997 р. їх експортна вартість перевищувала 30 млрд дол. США на рік [1, 4]. Росте попит і на інші цифрові товари. (див. статтю Чибисов Д. М. http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ms/texts.html).
Робота над угодою Проєкт міжнародної угоди розроблявся в Японії та США з 2006 року. Канада, Європейський Союз та Швейцарія приєднались до обговорень протягом 2006–2007 років. Офіційні переговори, до яких також приєдналися Австралія, Мексика, Марокко, Нова Зеландія, Південна Корея та Сінгапур розпочалися в червні 2008 р. Інформація щодо обговорюваних змін мала залишатися в таємниці, однак серія витоків мала місце 2008 рокуProposed US ACTA multi-lateral intellectual property trade agreement (2007). Wikileaks. 22 May 2008Canada Goverement ACTA: Non-Paper on institutional issues under the Agreement 9 June 2008, 2009 i 2010Anti-Counterfeiting Trade Agreement consolidated text January 18th 2010 La Quadrature du NetAnti-Counterfeiting Trade Agreement Informal Predecisional/Deliberative Draft 1 July 2010 Publicknowledge.org рр. Занепокоєння у засобах масової інформації викликав уже початковий проєкт, оприлюднений 22 травня 2008 року сервісом WikiLeaksWeeks, Carly Anti-piracy strategy will help government to spy, critic says The Globe and Mail. Retrieved (2008-05-26)Jason Mick Wikileaks Airs U.S. Plans to Kill Pirate Bay, Monitor ISPs With Multinational ACTA Proposal (23 May 2008) DailyTech.com. Окрім урядових представництв, в обговоренні угоди брав участь консультативний комітет, до складу якого входили представники великих американських корпораційJames Love Who are the cleared advisors that have access to secret ACTA documents? 13. March 2009 [dostęp 21-01-2012].
У ході п'ятого раунду переговорів у Марокко в липні 2009 року учасники підтвердили бажання завершити переговори якнайшвидше у 2010 роціACTA 5th Round of negotiation: press statement, 21 lipca 2009.. Зрештою, 20 квітня 2010 року, було оприлюднено офіційну версію проєкту угодиEC.europa.eu Anti-Counterfeiting Trade Agreement Consolidated Text PUBLIC Predecisional/Deliberative Draft April 2010 [dostęp 21-01-2012]. Проєкт викликав спротив з боку академічних кіл, юристів-практиків, а також організацій, що займаються суспільно-корисними справами. На конференції у Вашингтонському інституті права (червень 2010 r.) вони виступили зі спільною заявою, в якій підкреслювалося, що поточна версія ACTA загрожує багатьом аспектам, що становлять суспільний інтерес. Група правників підписала петицію, звернену до президента Сполучених Штатів, з проханням зупинити роботи над угодою і внести істотні зміниProgram on Information Justice and Intellectual Property Over 75 Law Profs Call for Halt of ACTA 2010-10-28 [dostęp 21-01-2012]. Наступний варіант проєкту угоди був прийнятий в ході 11 раунду переговорів у Токіо 2 жовтня 2010Komisja Europejska EU official ACTA webpage Last updated: 20 May 2011 [dostęp 21-01-2012] Готовий текст був представлений 15 листопада 2010Komisja Europejska Joint statement on the Anti-Counterfeiting Trade Agreement (ACTA) from all the negotiating partners of the agreement press release: 15 November 2010 [dostęp 21-01-2012]
1 жовтня 2011 в Токіо угоду підписали Канада, США, Австралія, Японія, Марокко, Нова Зеландія, Сінгапур та Південна Корея. Мексика, Швейцарія і Європейський Союз утримався від підписання, але взяли участь у церемонії, підтвердили свою підтримку ініціативи та заявили про намір продовжувати роботу з підготовки й прийняття угоди в найкоротші терміниJoint Press Statement of the Anti-Counterfeiting Trade Agreement Negotiating Parties , October 2011 [dostęp 22-01-2012]. Відповідно до статті 39 угоди зацікавлені країн мають час для приєднання до угоди до 31 березня 2013 .
Зміст угоди Зміст ACTA складається з преамбули і правил, викладених у шести розділахKomisja Europejska Wniosek legislacyjny nr 2011/0167 (NLE) Komisji Europejskiej dot. decyzji Rady UE w sprawie ACTA [dostęp 22-01-2012].
Преамбула окреслює наміри, якими керувалися сторони угоди і підкреслює важливість міжнародних правил, які вже вступили в силу. Розділ 1. містить положення загального характеру, які визначають співвідношення ACTA з іншими міжнародними угодами (зокрема угоди TRIPS) і правовими нормами в різних країнах. Перелічуються обов'язки кожної із сторін. Сфера охорони інтелектуальної власності залишається відповідальністю окремих підписантів. Окремо зазначається, що угода не вимагає розкриття інформації, якщо це суперечить національному законодавству або міжнародним угодам, в тому числі нормативним актам, що захищають недоторканність приватного життя та конфіденційної інформації, розголошення якої могло б перешкоджати застосуванню законів або іншим чином суперечило б громадським інтересам або завдавало шкоди законним комерційним інтересам окремих підприємств, державних або приватних. В секції 2 містить означення термінів, що використовуються. Розділ 2. забезпечує правову основу для розслідувань і забезпечення прав інтелектуальної власності. Він розділений на п'ять секцій, що описують різні аспекти такої діяльності. Секція 1. Загальні зобов'язання. Сторони зобов'язуються застосовувати ефективні заходи по боротьбі з порушеннями прав інтелектуальної власності на які поширюється Угода, які би, в той же час, не перешкоджали торгівлі і не допускали можливих зловживань. Секція 2. стосується застосування Цивільно-процесуального кодексу. Сторони забезпечують право судовій владі видавати приписи, спрямовані на припинення порушення прав на інтелектуальну власність або поширення нелегальних товарів. Судові власті можуть у відповідних ситуаціях вживати заходів для зупинки або знищення товару. Власником прав набувають права на компенсацію, пропорційну заподіяному збитку. Він може також вимагати порушника вичерпної інформації щодо продукції та каналів збуту контрафактної продукції. В обґрунтованих випадках цивільні суди можуть застосовувати тимчасові заходи у вигляді контролю над фактичними даними, без заслуховування іншої сторони. Секція 3. описує заходи, що використовуються в кордонному контролі. Сторони беруть на себе зобов'язання ефективно розслідувати і захист права інтелектуальної власності в транскордонних ситуаціях. Згідно з цими положеннями підлягають оглядові відправлення будь-якого розміру та (не обов'язково) особистий багаж подорожуючих. Подальші настанови описують процес прикордонного контролю і дії власника майнових прав, що просить про втручання. Секція 4. описує застосування кримінального кодексу. Злочином вважається умисні підробки товарного знака та піратство в промислових масштабах і або сприяння у здійсненні подібних порушень. Окремо розглядається копіювання кінематографічних творів у кінотеатрі під час сеансу (т.зв. , Telesync), звинувачення у якому залишається на розгляд сторін. Покаранням за ці злочини може бути як з позбавлення волі, так і фінансова відповідальність. Окрема стаття регулює питання вилучення і знищення контрафактної продукції. Секція 5. регулює захист прав інтелектуальної власності в цифровому середовищі (зокрема Інтернеті). Сторони забезпечують дієвість та ефективність процедур, у тому числі короткострокових превентивних і стримувальних. Реалізація положень не повинна перешкоджати торгівлі або порушувати такі засадничі принципи як свобода слова, право на справедливий судовий розгляд та право на недоторканність приватного життя. Сторони однак можуть вимагати розкриття інформації ISP щодо абонентів, підозрюваних у порушенні прав інтелектуальної власності. Правова охорона поширюється і на технічні засоби, що використовуються для захисту захищених авторських правом записів. Несанкціоноване їх використання або розповсюдження також є підставою звернення до суду. Подібний захист стосується . Сторони можуть вводити власні обмеження.
Критика і спротив Противники прийняття ACTA, в число яких входять також багато експертів, юристи, журналісти і політики, вважають, що програма таїть в собі великі небезпеки для майбутнього інтернету, свободи слова і прав людини. У ній містяться занадто розмиті вимоги, які можуть при бажанні використовуватися для посилення контролю за суспільством в інтернеті. Причому в разі прийняття АСТА для відстеження того, які сайти відвідувала та чи інша людина, що вона там скачувала, не потрібно дозволу ні суду, ні прокурора. Крім того, угода ACTA дозволить митникам оглядати ноутбуки, плеєри і телефони на предмет нелегального контенту.
Угода встановлює суворий нагляд за дотриманням авторського права в Інтернеті і на ринку інформації, інформаційних технологій і товарів, заснованих на інформаційних технологіях. Відповідно до угоди, працівники митниці можуть оглядати ноутбуки, MP3-плеєри та мобільні телефони на предмет зберігання в них ів, пов'язаних з порушенням закону про авторське право. Проєкт також передбачає можливість блокування доступу абонентів до мережі після виявлення багаторазових фактів використання нелегального контенту. Він також припускає введення нових вимог до інтернет-провайдерів, які включають в себе часткове розголошення інформації, пов'язаної з діяльністю користувача і впровадження методів повної ідентифікації будь-якого абонента, в тому числі обов'язкова ідентифікація користувачів P2P-мереж, таких як BitTorrent.
Противники АСТА сходяться на думці, що програма є однією із складових частин глобалізації, а основну частку прибутку від її прийняття отримають великі міжнародні корпорації.
Охорона пропрієтарного цифрового контенту (ПЦК) угодою АСТА та ТРІПС
Незважаючи на те, що стандарти охорони прав ІВ закріплені в ТРІПС і є «конституційної» основою сучасної системи торгівлі в рамках СОТ, однак механізму інтерактивного реагування та блокування піратського контенту у цифровому середовищі (Інтернет і інші мережі) угодою не передбачені.