Одеська округа

Оде́ська окру́га — адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 1923–1930 роках. Окружний центр — місто Одеса.

Історія Створена 7 березня 1923 року в складі Одеської губернії УСРРПостанова ВУЦВК № 18-19 (310) від 7 березня 1923 р. «Про адміністративно-територіальний поділ Одещини».

12 жовтня 1924 року Дубосарський, Григоріопольський, Тираспольський та Слободзейський райони увійшли до новоствореної АМСРР30. Чисельність та національний склад населення Молдавської Автономної Соціалістичної Республіки 1924–1940 рр..

26 листопада 1924 року приєднана частина ліквідованої Балтської округи та Ісаївський район Першомайської округиПостанова ВУЦВК і РНК УСРР від 26 листопада 1924 року «Про скасування Балтської Округи на Одещині та про передачу міста Балти й частини Балтського району до складу АМРСР і про районування деяких районів Балтської округи»..

1 серпня 1925 року ліквідована Одеська губернія, округа перейшла у пряме підпорядкування республіціПостанова ВУЦВК і РНК УСРР від 3 червня 1925 року «Про ліквідацію губерень і перехід на трьохступеневу систему управління»..

На 1 жовтня 1925 року до складу округу входило 15 районів, 399 сільрад. Площа району — 12522 верст2, населення — 760 748 осіб. Населення Одеси — 325 354 чол, площа — 55 верст2 .

Станом на 1 січня 1926 року до складу округи входили 16 районів: Анатолівський (центр — с. Суворове) Антоново-Кодинцівський (с. Антоново-Кодинцеве) Березівський (смт Березівка) Біляївський (с. Біляївка) Гросулівський (с. Гросулове) Захар'ївський (с. Захар'ївка) Манхеймський (с. Зельц) Овідіопольський (с. Овідіополь) Одеський (м. Одеса) Петровірівський (с. Петровірівка) Северинівський (с. Северинівка) Троїцький (с. Троїцьке) Цебриківський (с. Цебрикове) Чернівський (с. Чернове), колишній Ісаївський (с. Ісаєве) Янівський (Тарасошевченківський) (с. Янівка)

Площа округи становила км², населення — мешканців (перепис 17.12.1926). В окрузі було 1 місто, 1 смт (на 1 січня 1926 року).

28 квітня 1926 року Северинівський район Одеського округу був розформований і створений Велико-Буялицький районПостанова ВУЦВК і РНК УСРР № 22 (185) від 28 квітня 1926 року «Про утворення на території Одеської округи Велико-Буялицького району з переважною булгарською людністю та инші зміни…»:

Олександрійська, Адамівська, Гнатівська, Маринівська, Іллінська і Серпнева сільські ради скасованого району увійшли до складу Янівського району Одеського округу. Велико-Буялицька, Свердловська, Кубанська, Куяльницька, Павлинська і Гільдендорфська сільські ради Северинівського району утворили новий район — Велико-Буялицький, з центром в с. Великий Буялик. Він відновився до болгарського національного району.

В квітні 1926 року також утворений Грос-Лібентальський районПостанова ВУЦВК і РНК УСРР № 22 від 28 квітня 1926 року «Про утворення на території Одеської округи Грос-Лібентальського району з переважною німецькою людністю».

13 червня 1930 р. приєднані Вільшанський, Благодатнівський, Савранський, Любашівський, Першомайський з містом Першомайським, Кривоозерський, Врадієвський та Доманівський райони ліквідованої Першомайської округи.Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 141 від 13 червня 1930 «Про реорганізацію округ УСРР»

З 15 вересня 1930 року разом з іншими округами УСРР ліквідованаПостанова ЦВК і РНК СРСР від 23 липня 1930 року «Про ліквідацію округ» і ВУЦВК та Раднаркому УСРР від 2 вересня 1930 року «Про ліквідацію округ і перехід на двоступеневу систему управління»..

Адміністративний поділ + Адміністративний поділ на початок 1929 року № Назва району Адмін. центр К-ть сільрад Населення (1926) 1 Анатолівський с. Суворове 18 26 924 2 Андрієво-Іванівський с-ще Андрієво-Іванівка 21 37 843 3 Антоново-Кодинцівський с. Антоново-Кодинцеве 14 22 821 4 Березівський смт Березівка 20 32 184 5 Біляївський с. Біляївка 6 33 783 6 Благоївський с-ще Благоївка 6 16 218 7 Гросулівський с. Гросолове 15 28 797 8 Зельцький німецький с. Зельц 12 20 875 9 Овідіопольський с. Овідіополь 6 13 706 10 Жовтневий м. Жовтневе 17 34 009 11 Спартаківський німецький кол. Грослібенталь 8 13 621 12 Троїцький с. Троїцьке 16 32 972 13 Фрунзівський м. Захар'ївка 17 40 039 14 Цебриківський с. Цебрикове 23 37 459 15 Янівський м. Янівка 28 44 725 Всього у окрузі 227 864 399

Населення Національний склад

+ Національний склад населення районів та міст Одеської округи за переписом 1926 р.Всесоюзная перепись населения 1926 года. Том XI-XIII Украинская ССР. —  : Изд-е ЦСУ Союза ССР. — 1928–1929. Місто/районнаселенняукраїнціросіяниєвреїнімцімолдаваниболгаригрекиінші осіб % осіб % осіб % осіб % осіб % осіб % осіб % осіб % Одеса 417 690 73 453 17,6% 162 789 39,0% 153 243 36,7% 5 522 1,3% 1 048 0,3% 1 186 0,3% 1 377 0,3% 19 072 4,6%зокрема поляків 10021 осіб (2,4%), білорусів 2501 (0,6%), вірменів 1843 (0,4%), греків 1377 (0,3%) Березівський район 39 745 27 551 69,3% 2 830 7,1% 3 800 9,6% 4 544 11,4% 243 0,6% 174 0,4% 72 0,2% 531 1,3% Березівка 7 561 2 901 38,4% 1 047 13,8% 3 223 42,6% 151 2,0% 12 0,2% 58 0,8% 35 0,5% 134 1,8% Березівський район (села) 32 184 24 650 76,6% 1 783 5,5% 577 1,8% 4 393 13,6% 231 0,7% 116 0,4% 37 0,1% 397 1,2% Гросс-Лібентальський район 13 621 201 1,5% 224 1,6% 226 1,7% 12 839 94,3% 24 0,2% 4 0,0% 103 0,8% Гросулівський район 28 797 18 809 65,3% 2 953 10,3% 1 483 5,1% 4 654 16,2% 456 1,6% 34 0,1% 16 0,1% 392 1,4% Захарівський район 40 039 31 271 78,1% 1 612 4,0% 2 315 5,8% 1 116 2,8% 3 217 8,0% 78 0,2% 4 0,0% 426 1,1% Ісаєвський район (Чернівський) 37 843 33 087 87,4% 618 1,6% 1 237 3,3% 1 653 4,4% 924 2,4% 82 0,2% 3 0,0% 239 0,6% Комінтернівський район (Антоно-Кодинцівський) 22 821 16 977 74,4% 1 401 6,1% 267 1,2% 3 529 15,5% 32 0,1% 152 0,7% 280 1,2% 183 0,8% Ленінський район (Северинівський) 16 218 1 575 9,7% 566 3,5% 177 1,1% 1 542 9,5% 58 0,4% 10 794 66,6% 1 418 8,7% 88 0,5% Овідіопольський район 13 706 12 211 89,1% 906 6,6% 186 1,4% 27 0,2% 104 0,8% 3 0,0% 154 1,1% 115 0,8% Петровірівський район 34 009 25 420 74,7% 3 751 11,0% 2 672 7,9% 1 200 3,5% 521 1,5% 320 0,9% 16 0,0% 109 0,3% Янівський (Тарасошевченківський) район 44 725 30 576 68,4% 3 195 7,1% 1 765 3,9% 7 710 17,2% 385 0,9% 550 1,2% 63 0,1% 481 1,1% Роздільна 2 357 1 022 43,4% 1 033 43,8% 139 5,9% 26 1,1% 11 0,5% 13 0,6% 14 0,6% 99 4,2%поляків 32 осіб (1,4%), білорусів 25 (1,1%) Янівка 2 286 733 32,1% 394 17,2% 1 080 47,2% 27 1,2% 22 1,0% 3 0,1% 27 1,2% Тарасошевченківський район (села) 40 082 28 821 71,9% 1 768 4,4% 546 1,4% 7 657 19,1% 374 0,9% 515 1,3% 46 0,1% 355 0,9% Тилигулоберезанський район (Анатолівський) 26 924 11 176 41,5% 8 454 31,4% 223 0,8% 6 541 24,3% 26 0,1% 187 0,7% 48 0,2% 269 1,0% Троїцький район 32 972 30 992 94,0% 219 0,7% 642 1,9% 69 0,2% 704 2,1% 9 0,0% 337 1,0% Фрідріхенгельський район 20 875 4 127 19,8% 857 4,1% 722 3,5% 14 505 69,5% 393 1,9% 11 0,1% 6 0,0% 254 1,2% Цебриківський район 37 459 22 424 59,9% 1 378 3,7% 1 113 3,0% 5 862 15,6% 472 1,3% 5 878 15,7% 18 0,0% 314 0,8% Біляївський район (Червоноповстанський) 33 783 16 436 48,7% 8 812 26,1% 380 1,1% 88 0,3% 7 751 22,9% 53 0,2% 8 0,0% 255 0,8%

Мовний склад Рідна мова населення Одеської округи за переписом 1926 року

Район Населення, осіб Рідна мова, % українська російська інша м. Одеса 10,1 65,6 24,3 Березівський 66,2 3,8 30,0 Гросслібентальський 0,8 2,8 96,4 Гросулівський 63,5 13,3 23,2 Захарівський 76,5 7,4 16,1 Ісаївський 83,3 6,6 10,1 Комінтернський 68,2 13,8 18,0 Ленінський 9,6 4,8 85,7 Овідіопольський 74,5 23,4 2,1 Петровірівський 72,1 14,5 13,4 Янівський(Тарасошевченківський) 56,5 21,1 22,4 Тилигулоберезанський 35,6 38,6 25,8 Троїцький 93,7 1,2 5,1 Фрідріхенгельський 18,6 5,5 75,9 Цебриківський 59,8 5,3 34,9 Червоноповстанський 42,4 33,0 24,5 Одеська округа 35,7 38,5 25,8

Райони Одеської округи після ліквідації (1930) Після ліквідації 21 район округи перейшов у пряме підпорядкування Українській РСР.

Андріїво-Іванівський (Ісаївський) Анатолівський (Тилигулоберезанський район) Антоно-Кодинцівський Березівський Біляївський (Червоно-Повстанчицький) Благодатнівський Вільшанський Врадіївський Гросулівський Доманівський Жовтневий (Петровірівський) Зельцький (Фридрих-Енгельсівський) Криво-Озерський Любашівський Першомайський (Богопільський) Роздільнянський Савранський Спартаківський (Гросс-Лібентальський) Троїцький Фрунзівський (Захар'ївський) Цебриківський

Керівники округи

Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У Тарасов В. Н. (.03.1923–1924), Шац (1924–.05.1924), Лейбензон Марк Львович (.05.1924–.06.1925), Гливенко (.06.1925–.08.1925), Безсонов Володимир Матвійович (.08.1925–.05.1926), Маркітан Павло Пилипович (.05.1926–31.01.1927), Чернявський Володимир Ілліч (31.01.1927–12.11.1929), Мусульбас Іван Андрійович (12.11.1929–.07.1930), Вайнов Антон Романович (.07.1930—15.09.1930)

Голови окружного виконавчого комітету Пашковський Парфентій Георгійович (.03.1923–.03.1924), Баранник (.03.1924—.06.1924), Бурумов Андрій Миколайович (.06.1924–.07.1925), Кудрін Іван Михайлович (.07.1925–.12.1925), Мишков Микола Гордійович (17.12.1925–5.02.1927), Триліський Олексій Лукич (5.02.1927–.01.1930), Гавеман Костянтин Костянтинович, в.о. (.01.1930—.02.1930) Горбань Михайло Карпович (.02.1930—.09.1930)

Примітки

Див. також Серия книг «Вся Одесса» и «Вся Одещина» с 1899 по 1930 гг. Вся Одесса // resource.history.org.ua

Джерела Верменич Я. В. Одеська округа //

Матеріяли до опису округ УСРР: Одеська округа / Центр. стат. упр. УСРР; [перед. слово М. Вольфа]. – Харків: Уряд. друк. ім. т. Фрунзе, 1926. – VIII, 65 c. : іл. Вся Одещина. Округа б. Одесской губернии и АМССР: адресная и справочная книга на 1926 год. — Одесса: Издание Известий Одесского окружкома КП(б)У, Окрисполкома и Окрпрофсовета, 1926. — 472 с. Вся Одещина: адресна і довідна книга. — Одеса: Вид-во «Известий», 1929.