Електровоз ОР22 (однофазний з ртутним випрямлячем, 22 — навантаження від колісних пар на рейки, в тоннах) — найперший в СРСР електровоз змінного струму. Принципова схема електровоза (трансформатор—випрямляч—ТЕД) виявилася настільки вдалою, що її почали використовувати при проектуванні більшості радянських електровозів змінного струму.
Передумови до створення електровоза Вперше в Радянському Союзі питання про електрифікацію залізниць на змінному струмі підняли ще в 1920-х, тоді тільки починали електрифікацію через Сурамський перевал. Найпростіші розрахунки показали, що в майбутньому електрична тяга на постійному струмі з номінальною напругою не дозволить раціонально вирішити питання збільшення провізної спроможності ліній, шляхом підвищення ваги поїздів і швидкості їх руху. Ці розрахунки показували, що при водінні поїзда масою на підйомі при швидкості тяговий струм електровозів скаладатиме більше . Це потребувало б збільшення перетину контактного дроту, а також частішого розташування тягових подстанцій. Загалом вчені порівняли близько двохсот варіантів поєднань виду струму і величин напруг, після чого було прийнято рішення, що оптимальним варіантом електрифікації на змінному струмі є частота () і напруга . Перша система у світі на той час взагалі ніде не була випробувана, а друга була вивчена на мізерному рівні, тому на першій Всесоюзній конференції по електрифікації залізниць було прийнято рішення про спорудження дослідної ділянки, електрифікованої змінним струмом () напругою , а також побудувати електровоз для випробувань.
Джерела