Самудрагу́пта (роки правління 350–375) — другий імператор династії Гупта середньовічної Індії. Правління Самудраґупти відкрило «золоту добу» Індії, він був талановитим імперським завойовником та покровителем мистецтва і літератури.
Джерела Син засновника магадхської царської династії Гуптів Чандрагупти I — полководець Самудрагупта увійшов в історію Стародавньої Індії як правитель, який поставив перед собою мету відновити військову міць, славу і межі території колишньої імперії Маур'їв. Для цього він суттєво реорганізував свою армію, збільшивши кількість бойових слонів і кінноти та почав цілу серію завойовницьких війн.Войны магадхского царя Самудрагупты Історик Артур Вінсент Сміт називав Самудрагупту «індійським Наполеоном».А. В. Сміт «Рання історія Індії» Докладний звіт правління Самудрагупти зберігся у вигляді напису — панегірика, складеним поетом Харісеною і гравірований на тому ж стовпі, на якому цар Ашока століття тому вирізав свої укази. Ці написи мають контрастний характер: указ Ашоки написаний в простою мовою і говорить про мир і справедливість; Самудрагупта висловився на елегантному і класичному санскриті, який прославляє війну.http://www.answers.com/topic/samudragupta Samudragupta Про діяльність Самудрагупти свідчить яванський текст Тантрікамандака та описи китайського письменника Ван Сюаня, який вивчав буддизм.
Завоювання Самудрагупти
На початок правління Самудрагупти до держави Гуптів входили сучасна Північна Індії, північний Біхар і Західна Бенгалія. Діючи на прохання помираючого батька, молодий правитель приступив до високого індуїстського політичного ідеалу: завоювати чотири сторони арійського світу. Панегірик поділяє противників Самудрагупти на чотири категорії: убиті правителі, чиї володіння Самудрагупта додав до своїх володінь, переможені правителі, але звільнені з милості завойовника, «сусідні» царі, які були змушені платити данину і «далекі» правителі, які визнавали Самудрагупту як імператора, посилаючи йому посольства. Першими підкорилися володарі гангського басейну, знищивши їх Самудрагупта став правителем території від Раві на заході до Брахмапутра на сході, і від підніжжя Гімалаїв на півночі до Нармади на півдні країни. У другій категорії було 12 царьків з території між Маханаді та Ґодаварі. У третю категорію ввійшло більше десятка племінних вождів Ассаму, Мальви, Гуджарату, Пенджабу, Раджпутани. Нарешті, Сакський сатрап Західної Індії і Кушанський правитель у Північно-Західної Індії та Афганістану платили йому данину. Правитель Шрі-Ланки відправив посольство з проханнями забезпечити привілеями сингальських ченців в Бодхгаї.
Близько 365 р. Самудрагупта ввів жертвопринесення коня, як традиційний символ панування над арійською Індією.
Внутрішня політика Самудрагупти Самудрагупта карбував золоті динари, які мали 87 відсотків вмісту золота. На одній з його монет зображено жертвопринесення коня, інша показує його гру на арфі. Він був талановитим музикантом, поетом і людиною, яка брала участь у релігійних дискусіях. Збереглись архітектурні споруди, побудовані за його правління. Самудрагупта був прихильником індуїзму, але виявляв заступництво іншим релігіям, один з його головних придворних Васубандху був великим буддійським філософом. Залишилось мало відомостей про його адміністративну систему, але як свідчить вступна частина пізнього яванського тексту «Тантрікамандака», він був ідеальним правителем.
Див. також Імперія Гуптів
Примітки
Джерела Войны магадхского царя Самудрагупты http://www.answers.com/topic/samudragupta