Костри́ця, термі́ття, па́здір, паздір'я — здерев'янілі частини стебел прядильних рослин (льону, конопель, кенафу тощо), одержувані з трести під час її первинної обробки (м'яття і тіпання).
У загальній масі костриці міститься до 64% целюлози. У непрядимій групі волокон, які є в костриці, місткість чистої целюлози сягає 80%.
Кострицю використовують у хімічній та інших галузях промисловості для виготовлення будівельних плит, паперу, целюлози, віскози та інших матеріалівДудикова С. В. Льон-довгунець: потенційні можливості та сфера застосування / С. В. Дудикова, І. В. Овсянко, О. В. Мохер // Нові наукові дослідження у льонарстві та коноплярстві України / ІЛК УААН. — Суми: ВВП «Мрія-1», 2006. — С. 105—115..
Лляна костриця — цінна сировина для виробництва паперу, целюлози, технічного і пакувального картону, віскози, целулоїду, а також жорстких і м'яких будівних термоізоляційних плит.
З конопляної костриці виготовляють пластмасу, будівельні термоізоляційні та меблеві плити, фанеру, брикети для палива, целюлозу. До будівельних термоізоляційних матеріалів, які виготовляють з лляної костриці, належать кострицеплити та кострицеблоки для будівництва, які за міцністю не поступаються цементним.Пушкар Г. О., Семак Б. Д. Використання лляного волокна для формування асортименту інтер'єрного текстилю // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. Науковий журнал — 2012. — № 2(64) За новими технологіями з конопляного волокна та костриці виготовляють оздоблювальні матеріали для офісів під дерево, мармур.
Щорічно в Радянському Союзі внаслідок обробки сировини утворювалось понад 1,5 млн тонн костриці.
У культурі Від слова «паздір», застарілої назви костриці, походить староукраїнська назва місяця жовтень — «паздерник». Цю назву вважають запозиченою з польської мови (październik), і пов'язана вона з тим, що в жовтні м'яли і тіпали льон і коноплі, тобто від волокон відділяли кострицю. Аналогічне походження і білоруської назви місяця — кастрычнік.
Див. також Клоччя Теплоізоляційні матеріали Тіпання
Примітки