Петер фон Брадке (, 27 червня 1853, Санкт-Петербург — 7 березня 1897, Гіссен) — німецький мовознавець, фахівець в галузі санскритології. Зібрав дані про ізоглосу кентум-сатем.
Біографія Юність провів у Тарту. У 1871—1875 роках студіював у Тартуському університеті класичну філологію та германістику, а також порівняльне мовознавство у Лео Майєра. У 1876—1878 студіював у Рудольфа фон Рота в Тюбінгенському університеті. 1878—1884 роки провів у Єнському університеті, де вивчав санскрит та індологію. Після тривалих хвороб захистив габілітаційну докторську дисертацію в Гіссенському університеті. З 1886 року й до смерті — професор Гіссенського університету. Найбільша праця Брадке — «Über Methode und Ergebnisse der arischen Alterthumswissenschaft» (1890).
Праці Ahura Mazdâ und die Asuras: Ein Beitrag zur Kenntniss altindogermanischer Religionsgeschichte, 1884 Dyâus Asurâ, Ahura Mazda und die Asuras, 1885 Beiträge zur altindischen Religions— und Sprachgeschichte, 1886 Über die arische Alterthumswissenschaft und die Eigenart unseres Sprachstammes: Akademische Antrittsrede am 14. Juli 1888, 1888 Beiträge zur Kenntniss der vorhistorischen Entwickelung unseres Sprachstammes, 1888 Über Methode und Ergebnisse der arischen (indogermanischen) Alterthumswissenschaft, 1890
Література L. v. Schroeder, Nordlivländische Zeitung, 8./20. März 1897 H. Hirt, Beilage. z. Münch. Allgem. Zeitung, 30. März 1897 Streitberg, Indogermanische Forschungen, Anzeiger VIII, 369 H. Haupt, Biograph. Jahrbuch und deutscher Nekrolog II, 177 R. Thurneysen, Jahresbericht über die Fortschritte d. clas. Alterthumswissenschaft 1899, CIII, 54 ff Wolfram Euler, Konrad Badenheuer: Sprache und Herkunft der Germanen — Abriss des Protogermanischen vor der Ersten Lautverschiebung, 244 S., ISBN 978-3-9812110-1-6, London/Hamburg 2009.