Приро́дно-запові́дний фонд Украї́ни — ділянки суходолу і водного простору, природні комплекси та об'єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу довкілля.Закон України «Про природно-заповідний фонд України »
Державне управління у сфері природно-заповідного фонду України здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень. У 2020-2025 роках центральним органом виконавчої влади, відповідальним за формування та реалізацію державної політики у сфері охорони довкілля, було Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.
Функції природоохоронних територій Основними функціями природоохоронних територій є: підтримка чи розширення зони природного існування певних видів; підтримка чи покращення поширення, міграції та/або генетичного обміну певних видів; відновлення якості ареалів існування; захист видів, які знаходяться під загрозою зникнення, вразливих, ключових чи комплексних видів; підтримка чи покращення гідрологічних функцій; підтримка чи покращення екологічної якості; контроль ерозії; захист цінних ландшафтних форм; підтримка біоценозу на територіях, забруднених радіацією; забезпечення взаємозв'язку із сусідніми транскордонними територіями.
Класифікація природоохоронних об'єктів в Україні
До природно-заповідного фонду України належать: Природні території та об'єкти: біосферні заповідники, природні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища; Штучно створені об'єкти: ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.
Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної та наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.
За роки незалежності площа природно-заповідного фонду України зросла більш ніж удвічі. Станом на квітень 2015 року до його складу входило понад 8 тисяч об'єктів загальною площею 3,3 мільйона га, або 6,05 % національної території. До його складу входили, зокрема, 19 природних та 4 біосферних заповідники, 49 національних природних парків, 45 регіональних ландшафтних парків, 3078 пам'яток природи, 2729 заказників, 616 ботанічних, зоологічних садів, дендропарків та парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, 793 заповідних урочища. Попри це, площа природно-заповідного фонду в Україні залишалася недостатньою і була значно меншою, ніж у більшості країн Європи, де середній відсоток заповідності становив 21 %«Аналіз площ природно-заповідного фонду України в розрізі адміністративно-територіальних одиниць» : інформаційно-аналітичні матеріали Міністерства енергетики та захисту довкілля України, 2020.
Перелік об'єктів загальнодержавного значення в Україні Біосферні заповідники:
Асканія-Нова Дунайський Карпатський Чорноморський Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник
Природні заповідники:
Ґорґани Дніпровсько-Орільський Древлянський Єланецький степ Казантипський Канівський Карадазький Кримський Луганський Медобори Мис Мартьян Михайлівська цілина Опуцький Поліський Розточчя Рівненський Український степовий Черемський Ялтинський гірсько-лісовий
Національні природні парки:
Азово-Сиваський Білобережжя Святослава Білоозерський Бузький Гард Великий Луг Верхнє Побужжя Верховинський Вижницький Галицький Гетьманський Голосіївський Гомільшанські ліси Гуцульщина Дворічанський Дермансько-Острозький Деснянсько-Старогутський Дністровський каньйон Джарилгацький Залісся Зачарований край Ічнянський Кармелюкове Поділля Карпатський Кременецькі гори Мале Полісся Мезинський Меотида Нижньодністровський Нижньосульський Олешківські піски Пирятинський Північне Поділля Подільські Товтри Приазовський Прип'ять-Стохід Святі Гори Синевир Синьогора Сіверсько-Донецький Сколівські Бескиди Слобожанський Тузловські лимани Ужанський Хотинський Чарівна гавань Черемоський Шацький Яворівський
Вплив російсько-української війни Напередодні повномасштабного вторгнення в Україні тривали процеси розширення мережі природно-заповідного фонду. У січні 2022 року було створено національні природні парки «Холодний Яр» (Черкаська область), «Куяльницький» (Одеська область) та «Пуща Радзивіла» (Рівненська область), а також розширено межі низки природоохоронних територій, зокрема Карпатського біосферного заповідника, національних природних парків «Вижницький» (Чернівецька область) і «Меотида» (Донецька область) та ботанічного заказника загальнодержавного значення «Староманзирський» (Одеська область). Загалом було взято під охорону понад 50 тис. га цінних природних територій. Серед них – унікальні степові та лучні території, букові праліси і старовікові ліси, цінні водно-болотні угіддя.
Повномасштабне вторгнення фактично призупинило роботу зі створення нових територій та об'єктів природно-заповідного фонду на тимчасово окупованих територіях України. Станом на 24 лютого 2022 року Міндовкілля України підготувало проєкти указів Президента України про розширення територій національних природних парків «Джарилгацький» (Херсонська область), «Дворічанський» (Харківська область), «Великий Луг» (Запорізька область) та «Чарівна гавань» (Автономна Республіка Крим). Також станом на початок повномасштабного вторгнення в обласних державних адміністраціях тривала підготовка до створення таких територій та об’єктів природно-заповідного фонду: + Проєктовані території та об’єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення станом на 24 лютого 2022 року Область Назва Категорія Площа, га Рік початку підготовки матеріалів Донецька область Кальміуський Національний природний парк 42 000 2018 Криволуцький Ландшафтний заказник 206 2021 Закітнянський Ландшафтний заказник 236 2021 Сидорівський Ландшафтний заказник 732,4 2021 Бахмутська сіль Геологічна пам'ятка природи 8 2021 Херсонська область Долина курганівДолина Курганів: унікальна пам’ятка, яка може зникнути до того як стане відомою українцям / Іван Мойсієнко // Українська правда. Життя, 23 червня 2020. Ландшафтний заказник 1312 2021 Харківська область Барвінківські степи Національний природний парк 8352 2016 Ізюмська Лука Національний природний парк 34 000 2021 Східний степ Національний природний парк 22 000 2022 Запорізька область Муравський шлях Національний природний парк 7000 2015 Луганська область Стрільцівський степ (розширення) Природний заповідник 350 2016 Єлізаветівський степ Ботанічний заказник 610 2009 Дєльфінієвий схил Ботанічний заказник 51 2009 Лобово Комплексна пам'ятка природи 463,6 2009 Калинове — Довге Лісовий заказник 477,7 2009 Ельба Ботанічний заказник 756,5 2009 Добрянські гори Ботанічний заказник 116,7 2009 + Проєктовані території та об’єкти природно-заповідного фонду місцевого значення станом на 24 лютого 2022 року Область Назва Категорія Площа, га Рік початку підготовки матеріалів Донецька область Грузько-Ломівський Ботанічний заказник невідомо 2018 Кремидівський Ландшафтний заказник 94,6 2018 Катеринівський Ландшафтний заказник 592 2018 Велі-Тарама Ландшафтний заказник 445 2018 Касянівський Ландшафтний заказник 160,45 2018 Старокримський Ландшафтний заказник 1013 2018 Балка Панасова Верхня Ландшафтний заказник 135,1 2018 Балка Панасова Нижня Ландшафтний заказник 150 2018 Горицвіт Ботанічний заказник 180,3 2018 Балка Крутенька Ландшафтний заказник 297,4 2018 Луганська область Схили р. Демине Ландшафтний заказник 194,4 2022 Богородицький Ландшафтний заказник 94,9 2022 Верхньодуванський Ландшафтний заказник 35 2022 Преображенський Ландшафтний заказник 213 2022 Річка Красна Ландшафтний заказник 440 2022 Березівка Ландшафтний заказник 64 2022 Танюшевський Ландшафтний заказник 725 2022 Березівка-2 Ландшафтний заказник 125 2022 Нижньодуванське (розширення) Ландшафтний заказник 30 2015 Новознаменське поселення бабаків Ландшафтний заказник 464 2015 Байбачий край Ландшафтний заказник 1580 2015 Бабичевське поселення бабаків Ландшафтний заказник 507 2015 Омельківське поселення бабаків Ландшафтний заказник 438 2015 Сиротинське поселення бабаків Ландшафтний заказник 120 2015 Деміно-Олександрівське поселення бабаків Ландшафтний заказник 256 2015 Староайдарський піщаний степ Ландшафтний заказник 1275 2015 Долина р. Вишневецької Ландшафтний заказник 460 2012 Долина р. Оріхової Ландшафтний заказник 2304 2012 Верхів’я р. Оріхової Ландшафтний заказник 186 2012 Долина р. Юськіної Ландшафтний заказник 2379 2012 Харківська область Близнюківсько-Барвінківський Ландшафтний заказник 1971 2019 Савинська долина Ландшафтний заказник 1883,6 2019 Греківка Ландшафтний заказник 2340 2019 Мокрий та Сухий Ізюмець Ландшафтний заказник 2639,5 2019 Кам’янський Ізюмський Ландшафтний заказник 462,7 2019 Смарагдове джерело Регіональний ландшафтний парк 6173,03 2021 Петрівські балки Регіональний ландшафтний парк 1100 2019 Станом на вересень 2022 року природно-заповідний фонд України займав 6,8 % території держави, при цьому близько 44 % його площі перебували на тимчасово окупованих територіях. На окупованих територіях російська окупаційна влада не визнає та не підтримує заповідний статус природоохоронних територій, а окремі цінні природні території використовуються для розміщення військових підрозділів. Окупованими залишалися 2 біосферні заповідники, 10 природних заповідників та 8 національних природних парків.
Унаслідок російської агресії знизилася спроможність установ природно-заповідного фонду, що перебувають на тимчасово окупованих територіях або в зоні бойових дій, виконувати природоохоронні функції через вимушене переміщення працівників та обмеження доступу до територій.
Станом на листопад 2023 року внаслідок бойових дій було уражено 812 територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальною площею близько 0,9 млн га, що становило близько 20 % площі природно-заповідного фонду України. Тимчасово окупованими залишалися 514 об'єктів природно-заповідного фонду площею близько 0,80 млн га.
Через бойові дії під загрозою знищення опинилися 17 водно-болотних угідь міжнародного значення загальною площею 627,3 тис. га, 160 територій Смарагдової мережі площею 2,9 млн га, а також близько 600 видів тварин і 750 видів рослин та грибів, занесених до Червоної книги України.
Практично знищені два водно-болотних угіддя міжнародного значення — «Архіпелаг Великі і Малі Кучугури» та «Заплава Сім Маяків». Значних втрат зазнав також Джарилгацький національний природний парк, де було знищено всю заповідну зону площею 1588 га — одну з найцінніших степових ділянок парку.
Військові дії спричинили деградацію природних комплексів через руйнування місць існування, пожежі, мінування територій, забруднення ґрунтів і вод, а також порушення природних процесів. Особливо вразливими стали степові, лісові та водно-болотні екосистеми півдня і сходу України, де бойові дії поєдналися з тривалим обмеженням доступу до природоохоронних територій.
Значних втрат зазнали території природно-заповідного фонду, де через окупацію або активні бойові дії стало неможливим проведення регулярних наукових досліджень, екологічного моніторингу та природоохоронних заходів. Відсутність контролю за станом таких територій створює ризики незаконного використання природних ресурсів, знищення оселищ рідкісних видів та зміни режиму охорони природних комплексів.
Окремою проблемою стали масштабні ландшафтні пожежі, що виникали внаслідок бойових дій. Вогнем були охоплені значні площі степових і лісових екосистем, зокрема на територіях природних заповідників та національних природних парків. Пожежі призвели до загибелі рослинності, тварин та порушення структури природних угруповань.